На тлі складних суспільно-політичних і соціально-економічних процесів, які відбуваються в Україні і світі, необхідно проаналізувати ситуацію в об’єктивному, системному, деполітизованому ключі. За участі фахівців Національної академії наук України та багатьох профільних інститутів, експертів ділових об’єднань Український союз промисловців і підприємців зробив такий аналіз на останньому засіданні правління. Нашим внеском у підготовку державної стратегії економічного розвитку в контексті сучасних ризиків став план першочергових заходів, який уже запропоновано уряду.

 

Виробництво падає. Потрібні нові ліки для його оздоровлення

Отже, що турбує промислову спільноту наприкінці 2012 року? У другому півріччі, на жаль, спостерігаються прояви економічної рецесії (визначається як скорочення економічних показників два квартали підряд). Від’ємну динаміку демонструє промисловість. У січні—листопаді цьогоріч виробництво промислової продукції скоротилося на 1,5 відсотка порівняно з аналогічним періодом 2011-го. У ІІІ кварталі 2012 року порівняно з аналогічним періодом минулого ВВП знизився на 1,3 відсотка. З початку року ВВП зріс лише на відсоток. До слова, в законі про бюджет запланований показник у 3,9 відсотка.

Дуже серйозна проблема — позиція національного виробника на внутрішньому ринку, особливо на тлі погіршення світової кон’юнктури на традиційний український експорт. Поки що динаміка зростання обсягів роздрібного товарообігу позитивна, вона становить 15 відсотків проти минулого року. Але відомо, що велика частина цього приросту зумовлена збільшенням споживання імпорту. У цифрах це має такий вигляд: у 2004-му питома вага продукції українських підприємств на внутрішньому ринку становила 71, у 2012-му — 56 відсотків. Тобто на внутрішньому ринку ми споживаємо близько 44 відсотків імпортної продукції. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі промисловою продукцією за 10 років збільшилося в 50 разів. Якщо в 2001-му цей показник становив мінус 0,4 млрд. доларів, то в 2011 році — мінус 20,6 млрд. доларів. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі за січень—жовтень 2012-го було 12,77 млрд. доларів. Для порівняння: за 10 місяців 2011 року від’ємне сальдо становило 11,38 млрд. доларів США.

Такий стан справ викликає величезну увагу Президента України В. Януковича. З цього приводу було видано відповідні доручення на нараді за його участю у Дніпропетровську. Кабміном затверджена державна програма розвитку внутрішнього виробництва. На часі реалізація системи програм імпортозаміщення, локалізації виробництва. Розвинутий внутрішній ринок — це мінімізація зовнішніх ризиків. Як підтверджує досвід 2008—2009 років, ті держави, які мали розвинене внутрішнє виробництво, платоспроможний внутрішній ринок, зуміли мінімізувати негативний вплив кризи.

Дешеві кредити — вічний двигун економіки

Україна повинна мати власну сучасну промислову політику. Промисловці і підприємці у своєму колі вивчали досвід інших розвинутих країн і помітили дуже серйозну тенденцію: у XXІ столітті, в епоху глобалізації та відкритих ринків, країни змінюють парадигму своєї стратегії і максимально займаються формуванням конкурентоспроможної промисловості.

Лідери розвинутих країн мають на увазі як мінімум три головні вектори. Перший — міжнародна конкурентоспроможність національної продукції, що в умовах інтеграційних та глобальних змін у світовій економіці має принципове значення. Другий — це експортна експансія. Третій — розвиток конкурентоспроможного внутрішнього виробництва, захист внутрішнього ринку і підтримка експорту. Україні як державі, яка має величезний науково-технічний, промисловий, кадровий потенціал, є чого повчитися, щоб активніше реалізувати сучасну промислову політику.

Дуже важливою є проблематика банково-фінансової, грошово-кредитної системи. Ми однозначно вітаємо зусилля Національного банку зі зниження темпів інфляції, виконання зовнішніх і внутрішніх фінансових зобов’язань з обслуговування державного боргу. Однак необхідно, щоб у рамках діалогу з бізнесом уряд, парламент, НБУ створювали умови для кредитування реального сектору економіки. Економіка, згідно з об’єктивними законами, не може розвиватися без доступу до кредитів, без наявності обігових коштів. Без них годі казати й про інфра-структурні інвестиційні проекти. Фахівці відзначають серйозні суперечності, коли ми декларуємо низькі темпи інфляції, навіть з елементами дефляції за 9 місяців 0,3 відсотка, а Національний банк тримає облікову ставку на рівні 7,5 відсотка річних, а реальна ставка кредитування добігає 20 і вище.

Необхідно провести серйозну дискусію стосовно оптимальності монетарної та інфляційної політики. Світовий досвід демонструє, що держави, які розвиваються, яким треба концентрувати ресурси за пріоритетними напрямами, вважають інфляцію у 6—8 відсотків здоровою. Вона дає можливість економічного розвитку без негативного впливу на споживчий ринок, стимулює створення робочих місць, виробництво конкурентоспроможної продукції.

Нас турбує безпрецедентна монополізація внутрішнього ринку України, особливо у сфері енергетики, транспорту, ЖКГ. Це дає негативний ефект щодо конкуренції, підвищення вартості виробництва, зниження якості товарів і послуг. У плані першочергових заходів УСПП є вимога до Антимонопольного комітету України звернути на це увагу.

Ділова спільнота постійно стежить за політикою державних закупівель. За прогнозами, в 2012 році їх загальний обсяг з усіх рівнів бюджету становитиме майже 363 млрд. гривень. Це величезний портфель замовлень. Однак система державних закупівель в Україні залишається непрозорою, крім того, вона не спрямована на підтримку і завантаження власних підприємств. Таку практику треба негайно припинити. У законі про держзакупівлі має бути норма: учасник конкурсу, тендеру, який претендує на виконання державного замовлення, повинен мати власне виробництво чи центр обслуговування на території України. Винятки можуть бути тільки в обґрунтованих випадках критичного імпорту. Державні замовлення повинні працювати так, щоб максимально завантажувати українські підприємства, спроможні виробляти конкуренто-

спроможну продукцію не всупереч нашим зобов’язанням перед СОТ.

Вітчизняні винаходи мають служити економіці країни

Ще одна актуальна тема — інноваційний технологічний розвиток економіки. На цей час питома вага інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої продукції в Україні — 3,8 відсотка, а в розвинених країнах це 75—80 відсотків. Питома вага України на світовому ринку високотехнологічної продукції становить близько 0,1 відсотка. Для порівняння: Китай — 35, США — 12,6, Сінгапур — 11 відсотків тощо. Країна, на жаль, втрачає інноваційну складову, в тому числі через брак інвестицій, коштів для модернізації.

Є проблеми і з інтелектуальною власністю. Для того, щоб інтелектуальна власність в Україні сприяла інноваційному розвитку економіки, ефективно впливала на зростання ВВП, задля відпрацювання відповідних законодавчих змін УСПП уклав угоду з Державною службою інтелектуальної власності України. Союз допомагатиме в тому, щоб українські винаходи було реалізовано на вітчизняних підприємствах, щоб зафіксований у них інтелект набув ринкової ліквідності.

Конкурувати, але не руйнувати

Щодо внутрішньої економічної політики, то промислово-підприємницька спільнота є безумовним прихильником стратегічних підходів до справи, виділення пріоритетних сфер розвитку і спрямування саме туди інвестиційно-інноваційних ресурсів. В УСПП переконані: незважаючи на складні часи, певні галузі в Україні залишилися досить перспективними. Це судно-, літакобудування, ракетно-космічна сфера, ІТ-технології, АПК тощо. Треба навчитися конкурувати там, де є реальні шанси перемогти. Але, обравши такий шлях, треба йти, дотримуючись стратегії розвитку, не вдаючись до зайвого адміністрування чи захоплюючись пожежними методами управління.

Хотів би привернути нашу спільну увагу до питань корпоративної безпеки, захисту прав власника, інвестора. Потребує вдосконалення судова система. Створена в УСПП експертна рада з питань корпоративної безпеки, до якої ввійшли представники РНБО, Генеральної прокуратури, СБУ, Міністерства внутрішніх справ, Національно-правової академії, експерти бізнесу, серйозно займається підсиленням напряму правового захисту.

Величезної підтримки потребує малий і середній бізнес. На часі формування і затвердження національної програми підтримки розвитку підприємництва. Така була в попередні роки, вона зробила свій позитивний внесок.

У державі повинна діяти об’єктивна система моніторингу за практикою застосування законодавства. Ось уже два роки є чинним Податковий кодекс. На жаль, і досі так і немає об’єктивної аналітики, як він вплинув на інвестиційний клімат, створення нових підприємств, збільшення суб’єктів підприємницької діяльності, робочих місць. Це треба дуже серйозно відпрацювати разом з урядом: за-провадити моніторинг резонансних законів, оперативно розв’язувати проблеми, що виникають. Такі питання треба вирішувати в рамках діалогу влада—бізнес, залучаючи механізми державно-приватного партнерства.

Саме такі проблеми відображено в плані програмних дій, який УСПП запропонував уряду. Маю надію, що в системі партнерства влади і бізнесу, в режимі конструктивного та паритетного діалогу, який постійно розвивається та вдосконалюється в бік демократизму і розширення повноважень громадянського суспільства, ми будемо разом працювати над його реалізацією.

При цьому діяльність в ім’я відстоювання національних інтересів, в тому числі економічних, слід вважати безумовним, беззаперечним, найважливішим пріоритетом держави і суспільства. Такі підходи ми називаємо економічним патріотизмом.

Цифра

Багато про що свідчить споживання товарів непродовольчої групи на внутрішньому ринку. У 2011 році, за нашими даними, українці придбали імпортних товарів споживання на суму 133,4 млрд. гривень. Практично 10 відсотків нашого ВВП ми спрямували на фінансування робочих місць за кордоном. Питома вага імпортних одягу та взуття на внутрішньому ринку становить 89—96 відсотків.

ТОЧКА ЗОРУ

Нещодавно Європейська комісія затвердила стратегію «Європа-2020», де ключовий пункт такий: «Промисловість стоїть у центрі моделі зростання економіки ЄС». Наприкінці 2011-го президент США Б. Обама сказав: «Якщо ми хочемо здорову зростаючу економіку, нам потрібен здоровий виробничий сектор».

Nota bene

А загалом усім необхідно усвідомити одну просту річ: в сьогоднішніх умовах для простого виживання, тим паче для реалізації амбітних планів на зовнішньому і внутрішньому просторі, доведеться розраховувати на себе, спиратися на власні ресурси, кадровий та інтелектуальний потенціал.

НАГОЛОС

Проблема з проблем — втручання в діяльність бізнесу контролюючих структур, яких сьогодні в Україні налічується до 70 — найбільше в СНД. За нашими підрахунками, в Україні трудяться майже 350 тисяч працівників з контрольними і дозвільними функціями. Ситуацію треба змінювати. Про це не раз висловлювався Президент країни В. Янукович, вимагаючи від правоохоронних органів не втручатися в діяльність бізнесу, тим паче за межами закону.

Анатолій КІНАХ, народний депутат України, президент УСПП.