Інтерв’ю газеті «Голос України» начальника Чопської митниці Олександра ПОХИЛЬКА і начальника Митного управління м. Міхаловце (Словаччина) Мілана КАЧУРИКА.
Реконструкція — крок уперед
Кореспондент: — Очевидно, варто розпочати нашу розмову з констатації того факту, що міжнародний контрольно-пропускний пункт «Ужгород — Вишнє Німецьке» — найбільша і найжвавіша точка перетину кордону на крайньому заході України і крайньому сході Словаччини.
Але, зважаючи на подальше зростання і розширення економічних і культурних зв’язків між двома нашими слов’янськими державами, зокрема, а також сходом і заходом Європи загалом, митний перехід «Ужгород» (принаймні це вже відчувається з українського боку) явно потребує оновлення. Думаю, словацька сторона з цим погоджується, оскільки заплановане підписання спільної угоди про реконструкцію із залученням коштів Євросоюзу.
Яким має бути це оновлення і як воно вплине на роботу митних органів обох країн?
О. Похилько: — Хочу спочатку наголосити: міжнародний автомобільний пункт пропуску «Ужгород» розташований у транспортному коридорі №5, що з’єднує країни — члени Євросоюзу з нашою та іншими східними державами на транзитному шляху Трієст—Любляна—Будапешт—Братислава—Львів—Київ, і сюди спрямовується значна кількість насамперед вантажних перевезень. Вони з року в рік стають інтенсивнішими.
Значущість пункту пропуску «Ужгород» важко переоцінити, його було внесено до інвестиційного проекту реконструкції Програми прикордонного співробітництва TACІS. У грудні 2007 року введено в експлуатацію першу чергу комплексу з митного оформлення вантажного транспорту. Будівництво здійснювалось за рахунок коштів ЄС, вартість становила понад три мільйони євро.
А встановлена сучасна техніка — сканери й відеокамери — дає змогу ретельніше виявляти порушення митних правил. Одне слово, працюватимемо цілком по-європейськи. Слід зазначити, що Чопська митниця до цього готова.
М. Качурик: — Я хотів би доповнити свого українського колегу, оскільки ми таке вже мали. Після реконструкції спільного митно-прикордонного переходу словацькою стороною кілька років тому ми підвищили комфорт і безперервність оформлення завдяки відокремленню і безпосередньому стикуванню смуг руху на напрямку вантажних перевезень. До того потоки вантажних і пасажирських перевезень перетинались у вузькому лійкоподібному місці на державному кордоні. До прикладу, раніше одна смуга безпосередньо на кордоні слугувала для в’їзду і виїзду всіх вантажівок. Після реконструкції маємо по дві смуги руху. Це означає, що вантажний автомобіль, який оформлений колегами на українській стороні, тією ж смугою прибуває для оформлення і на словацький бік. У такий спосіб транспорт має можливість прямо і безперервно перетинати кордон.
На словацькій стороні перед приєднанням Словаччини до Шенгенської угоди була проведена реконструкція головної будови прикордонного переходу і частини пасажирського напрямку у такий спосіб, щоб вони відповідали вимогам щодо охорони і безпеки зовнішнього кордону відповідно до шенгенських критеріїв. Ця реконструкція однак не зачіпала продовження смуг руху на українській стороні. Сьогодні картина виглядає так: попри те, що безпосередньо на прикордонному переході на в’їзді й виїзді з нашої Республіки є п’ять смуг руху, однак у місці перетину кордону на виїзді всі смуги сходяться в одну, а на в’їзді розширяються до п’яти смуг із двох, бо побудована на українській стороні дорога на короткій ділянці в безпосередній близькості до державного кордону має тільки три смуги руху. Як наслідок — через звуження смуг руху в нас при в’їзді до Словаччини іноді з’являються черги або ж мають місце так звані об’їзди машин поза чергою. У подорожуючих може складатися хибне враження, що це спричинено бездіяльністю митних органів, а також виникає підґрунтя для можливої корупції.
Отже, від майбутньої реконструкції очікуємо передусім безпосереднього стикування смуг руху пасажирського напрямку з обох сторін з одночасним їх розширенням. Таким чином, з України до Словаччини подорожуючі матимуть можливість заїжджати тими самими вже чотирма смугами і виїжджати двома. Після завершення цієї частини реконструкції очікуємо збільшення пропускної спроможності й безпечності прикордонного переходу, підвищення комфортності й усунення таких негативних явищ, як об’їзди поза чергою чи корупційна поведінка, а, отже, і менше скарг.
Оскільки мета цієї фінансово ємкої реконструкції — сприяти розширенню транскордонної співпраці на континенті і зрештою усім — і мандрівникам з Європи, і контролюючим органам обох наших держав, то й вибрано таку форму проекту в рамках Програми транскордонного співробітництва ENPІ «Угорщина—Словаччина—Румунія—Україна 2007—2013». Його фінансуватимуть за рахунок структурних фондів Європейського Союзу.
Інформація збагачує і приносить позитив
— Знаю, що ви — обидва керівники митниць — у постійному телефонному режимі спілкування. Наскільки це додає в роботі, крім так необхідного оперативного обміну службовою інформацією?
О. Похилько: — Робочі стосунки керівників митниць приносять позитив насамперед тим людям, які перетинають кордон... Питання черг обговорюємо часто. Реакція — миттєва. З вантажівками, особливо під кінець року, коли закінчується термін дії дозволів через Польщу в російських і білоруських водіїв і вони їдуть нашою територією через Словаччину, також немало проблем. І їх слід вирішувати, а не затягувати, аби не створювалися кілометрові черги.
Співпрацюємо зі словацькими колегами на рівні, який має існувати в такій відповідальній міждержавній роботі. Розмовляємо, образно кажучи, однією мовою. Це, повинен наголосити, серйозний стримуючий фактор для порушників.
М. Качурик: — Цілком згоден з Олександром. У світі вільного пересування осіб, товарів і послуг із розвинутими інформаційними технологіями швидкість та ефективність у взаємній комунікації між контролюючими органами по обидва боки кордону є конче необхідні.
Аби запобігати протиправній діяльності, важливо не тільки йти в ногу з «тією» стороною, а й мусимо бути на крок попереду, щоб своєчасними і дієвими заходами попередити злі протиправні наміри. Діє правило необхідності взаємно обмінюватися інформацією. Це збагачує і приносить позитив у робочі та особисті стосунки і завжди йде на користь справи.
— Цей рік ще тісніше здружив, будемо вважати, словацьких і українських інспекторів митниць і такою неординарною подією, як Євро-2012...
О. Похилько: — Чемпіонат Європи з футболу, який проводився в Україні та Польщі, — подія справді приємна, але й відповідальна. Тим паче, для таких служб, як прикордонна й митна. Я радий, що все загалом у країні й, зокрема, в нас пройшло добре — іншого годі було й очікувати. А підготовка й проведення Євро-2012 дали нам можливість установити ще тісніші контакти з колегами зі Словаччини, Угорщини та Румунії. Щотижневі зустрічі підняли наші відносини на новий щабель. Беремо за приклад накопичений тоді досвід надалі, коли любителі зимового відпочинку й модного нині катання на лижах їдуть до Словаччини й Польщі або й далі — в Альпи. Зокрема, створюємо додаткові коридори, окремі смуги руху. Хочу сказати, що немала кількість людей перетинає кордон із цією метою. Зростає число й тих, хто подорожує на автомобілях містами різдвяної Європи або зустрічають Новий рік у родичів чи знайомих. Світ змінюється — мандрують наші, але їдуть і до нас. І це приємно. Українці — народ гостинний і привітний. Наші інспектори готові сприяти такому обміну.
М. Качурик: — Я дуже радий, що цю міжнародну спортивну подію року можемо і з погляду митних органів оцінити позитивно, а також такою, з якою вдалося добре впоратися. Усі підрозділи, що здійснюють діяльність по обидва боки кордону, доклали максимум зусиль, щоб забезпечити футбольним уболівальникам, котрі дотримувалися правил і подорожували на матчі, безперешкодний перетин кордону. Попередня ґрунтовна підготовка, взаємна координація дій і обмін інформацією принесли свої плоди, а тому сьогодні можемо констатувати: протягом усього періоду проведення чемпіонату ми не зафіксували жодних недоліків під час несення служби як щодо попередження черг, так і скарг із боку подорожуючої громадськості. Позитивний досвід буде нами використаний у подальших зимових чи літніх туристичних сезонах.
Зміни, наближені до європейських норм
— В Україні триває реформування Держмитслужби, з червня почав діяти новий Митний кодекс, статті якого максимально наближені до європейських норм і стандартів. Як згідно з новими нормами працюється нашим митникам і чи відчуваються певні зміни нашими сусідами?
О. Похилько: — Авжеж, з 1 червня митні органи України працюють за новим митним законодавством.
Завдяки цим реформам значно прискорено процес митного оформлення та контролю і для підприємств, і для громадян. Найважливіші нововведення: встановлено чіткі часові рамки оформлення, суттєво зменшено кількість митних оглядів вантажів, запроваджено процедуру електронного декларування товарів (електронний документообіг між митницею та підприємствами). Такі заходи значно збільшують товарообіг і створюють привабливі умови для залучення інвестицій на Закарпаття.
На 2013 рік Держмитслужбою України розроблено стратегію «Чистий бізнес — чесні податки». В основі реалізації цієї концепції з боку підприємців — чесне декларування і сплата платежів у повному обсязі, з боку митників — довіра, відсутність упередженості, стягнення платежів виключно згідно із законодавством.
М. Качурик: — Законодавство, порядок дій митних органів в обох країнах мають свою специфіку. Кожен інспектор керується правилами, які діють у рамках даної країни і вимагають їх дотримання з боку подорожуючих і декларантів. Це обов’язок митника. Зближення правил обох сторін — позитив, оскільки зменшуються митні перепони, а це сприяє спрощенню і прискоренню оформлення, адже наперед відомий порядок здійснення тих чи інших формальностей. Також позитив — взаємна поінформованість обох сторін про зміни в митних правилах, як було, наприклад, перед Євро-2012, коли і ми інформували людей про зміни в митному законодавстві України, щоб подорожуюча громадськість могла вчасно до них підготуватися.
— Із цієї відвертої розмови випливає, що кордон не тільки розмежовує, а й зближує нас. Гадається, не за горами той час, коли митники двох країн проводитимуть інспектування спільно.
Вів розмову Василь НИТКА.
Ужгород—Міхаловце.
Фото автора.
Факт
За 11 місяців Чопська митниця переказала до казни 1,3 млрд. грн., із яких 98% спрямовано до бюджету області. Нині на 66% здійснюється митне оформлення товарів із використанням процедури електронного декларування. Такий показник свідчить, що суб’єкти ЗЕД добре сприймають реформи митної системи та готові співпрацювати з митницею чесно і прозоро. До речі, сьогодні Чопська митниця у першій трійці лідерів серед митних органів із запровадження системи електронного декларування.
Факт
Програмою прикордонного співробітництва «Угорщина—Словаччина—Румунія—Україна 2007—2013» заплановано реконструкцію другої черги пункту пропуску «Ужгород-Вишнє Німецьке». Бюджет проекту — 7 550 000 євро. Передбачено оновлення існуючих митних споруд на пасажирському напрямку і розширення стику доріг. Це дасть змогу створити комфортніші та сприятливіші умови для громадян, які перетинатимуть кордон, суттєво спростить сам процес оформлення і скоротить час. Після оновлення пункт пропуску протягом доби зможе оформляти до 5 тисяч легковиків, 500 вантажівок, 80 автобусів.
Олександр Похилько і Мілан Качурик (ліворуч) під час прес-конференції.