Одна із важливих умов забезпечення реального народовладдя, що передбачає конституційний принцип: влада народу є джерелом, основою формування всіх державних органів, безпосередньо стосується і судової системи.

 

Необхідність реформ

Держава і суспільство по-різному оцінюють необхідність судової реформи. Тому важливим видається робота комісій Конституційної Асамблеї, які на основі методології сучасного аналізу ефективності реалізації конституційних положень, зокрема, організації органів правосуддя, спільними зусиллями ведуть пошук моделей ефективного правосуддя.

Комісія з питань здійснення народовладдя серед багатьох інших конституційно значущих пропозицій визнала за необхідне звернути увагу на вдосконалення організації судової системи. На грудневому засіданні знайшли підтримку, зокрема, як предмет суспільного значення, рекомендації до проекту Концепції внесення змін до Конституції України щодо реформування органів правосуддя і запровадження інституту мирових суддів. Комісія з питань правосуддя на засіданні Конституційної Асамблеї 6 грудня 2012 року оприлюднила створення системи мирових судів, як важливий крок доступності громадянам судової системи у напрямку її демократизації і формування мирових суддів на основі довіри і відповідальності перед населенням. Зарубіжний досвід підтверджує, що запровадження мирових судів є правильним шляхом до справедливого правосуддя. Яку користь отримує суспільство у такому виді наближеного до громадян правосуддя? В чому полягає сама ідея мирових суддів?

Підготовлені пропозиції Комісією з питань здійснення народовладдя полягають у наступному.

Метою створення мирових судів є встановлення безпосереднього зв’язку територіальної громади з судовою системою, в якій кожен мировий суддя обирається безпосередньо населенням шляхом голосування. 

Ці суди повинні стати гарантами верховенства права (справедливості), шляхом застосування принципів і процедур судочинства, які були б конкретно зрозумілі й доступні для громадян у встановленій окремим законом категорії справ.

Процес створення інституту мирових судів в Україні не може обійтися без конституційного унормування місця цих судів у системі правосуддя і організаційно-процесуального закріплення цього інституту.

Головна мета створення мирових судів полягає у тому, щоб народ повірив у справедливість в українському суспільстві, довіряв суддям, які ним обираються. Конституційний принцип народовладдя має реалізовуватися у тому, щоб громадяни брали безпосередню участь у функціонуванні судової влади.

При реалізації статті 55 Конституції України відсутність у судовій системі України інституту мирових судів позначається на нездоланній завантаженості місцевих судів. Отже, розв’язати цю болючу проблему, через що страждає якість правосуддя, тяганина у розгляді судових справ, можливо шляхом конституювання у судову систему інституту мирових суддів з передачею їм у вирішення простих соціально-побутових спорів. Велика кількість таких справ відволікає судову систему України від вирішення складних і досить обтяжливих для судочинства справ, пов’язаних з правами, свободами громадян, їх законними інтересами. Ми свідомі того, що запровадження мирових судів вимагає після конституційних змін внесення значних законодавчих змін в «судове право» на рівні законів та підзаконних актів.

Зважаючи на політичні та суспільні особливості відносин громадян України з органами влади та відмінності національного судоустрою від судових систем інших країн, де досить успішно функціонують мирові суди, слід зазначити, що для належного функціонування мирових судів у разі концептуального сприйняття цього нового інституту варто для початку запровадити інститут громадських мирових суддів у системі місцевого самоврядування як перехідний етап для формування мирових судів.

Вибори мирових суддів має проводитись безпосередньо населенням (можливо, на місцевих виборах, щоб уникнути додаткових витрат на створення спеціальних виборчих комісій тощо) з урахуванням поділу на судові округи. Така система обрання мирових суддів має забезпечити їм авторитет, довіру і повагу населення, яке його обрало, що в свою чергу сприятиме тому, що мирові суди займуть чільне місце в суспільному житті, як важлива складова захисту й реалізації прав та інтересів громадян, один із засобів реалізації виключного права народу бути джерелом формування влади в державі.

Роль місцевого самоврядування

При цьому концептуально прийнятним слід вважати і передбачити у реформі системи місцевого самоврядування право районних (міських) рад визначати кількість громадських мирових судів, яку їм необхідно вводити для організації справедливого правосуддя і яку вони будуть здатні фінансувати із свого бюджету. Також доцільно було б ввести мінімальний судовий збір, спрямований на фінансування мирових судів (рекомендується визначати його місцевими радами відповідно до показників середнього майнового становища громадян тієї чи іншої громади).

Стосовно кандидатів на посаду громадського мирового судді варто запровадити критерії, яким мають відповідати майбутні мирові судді: віковий (30 років), освітній (вища освіта) критерії відбору кандидатів, які повинні проживати на території громад. На посаду мирового судді можуть балотуватися громадяни України протягом визначеного терміну, наприклад, три роки. Обов’язковими вимогами повинні бути такі: не мати судимості, мати громадівський авторитет серед людей, здатність розв’язувати позасудові спори, мати позитивну репутацію і бути знайомими з юридичною практикою, наприклад, досвід роботи в юридичній сфері не менше двох років. Необхідним також вбачається у майбутньому проходження підготовчих курсів громадськими мировими суддями для формування їх праворозуміння і кваліфікації саме в сфері суддівства (слід підкреслити наявність великої кількості фахівців з юридичною освітою, які працюють не за спеціальністю).

Концептуально важливо передбачити предметну компетенцію громадівських мирових судів, які повинні здійснювати повноваження в межах своєї судової дільниці на підставі звернень до них громадян та інших фізичних осіб. Оскільки коло цих звернень має бути конкретизовано в окремому законі, слід орієнтуватися на кінцеву мету вирішення спору — примирення сторін — є одним з головних критеріїв визначення предметної компетенції цих судів.

Виховна функція

Слід окремо наголосити на важливості виховної функції громадських мирових суддів, яка має головну спрямованість — це запобігання повторного вчинення правопорушення конкретною особою, а як превентивний засіб — для попередження злочинних дій інших членів територіальної громади.

Щодо гарантій діяльності громадських мирових суддів, то це стосується насамперед виконання своїх повноважень з компенсаціями втрат у заробітній платі. Мировим суддям має надаватися право на відпустку для лікування та рекреаційного відпочинку, створюватися належні умови їх праці. 

Громадські мирові судді повинні нести дисциплінарну відповідальність перед сільською, селищною, міською чи районною в місті радою і безпосередньо перед громадою. 

Громада може безпосередньо відсторонити, ініціювати недовіру судді у порядку, встановленому законом. Органом для розгляду скарг з приводу неправомірної діяльності громадських мирових суддів передбачаються місцеві (районні) суди загальної юрисдикції. Підставами для притягнення мирових суддів до відповідальності можуть бути порушення норм їх статусу та етики поведінки, судового процесу тощо.

Повноваження мирового судді можуть припинятися достроково у випадках: заяви про складання повноважень, переїзду з місцевого виборчого округу на інше постійне місце проживання, притягненню до кримінальної чи адміністративної відповідальності, а також у разі смерті.

Варто передбачити таку форму суддівського самоврядування, як з’їзд громадських суддів.

Отже, введення в судову систему, відповідно до Концепції внесення змін до Конституції України такої ланки судочинства, як мирові суди, має значні переваги. Зокрема, інститут мирових судів:

— створить ефективний доступ до правосуддя громадянам, які проживають на території громади, і судочинство може проводитися у всіх населених пунктах;

— громадяни виявляють довіру до можливості захисту їхніх порушених прав у спрощеному порядку публічних судових розглядів;

— сприятиме ефективному і швидкому здійсненню правосуддя за місцем проживання;

— сприятиме швидкому доведенню до учасників судочинства викликів на розгляд справ;

— сприятиме оперативності розгляду справ судами;

— реально зменшить навантаження на місцеві суди;

— стане одним із засобів для реалізації народом свого права на участь у формуванні та діяльності судової влади в країні.

Отже, інститут мирових суддів досить прагматична ідея і вона безпосередньо стосується реалізації «влади народу», коли суспільство потребує реальних конституційних змін в організації судової влади.

Анатолій СЕЛІВАНОВ, голова Комісії з питань здійснення народовладдя Конституційної Асамблеї, доктор юридичних наук, професор.

Фото надано автором.

 

Юрій Барабаш, проректор з навчальної роботи Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», член-кореспондент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, доцент — секретар Комісії; Анатолій Селіванов, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор — голова Комісії; Олександр Барабаш, віце-президент Асоціації народних депутатів України — член Комісії; Петро Мартиненко, голова громадської організації «Асоціація суддів Конституційного Суду України», суддя Конституційного Суду України у відставці, кандидат юридичних наук, професор — член Комісії (справа наліво).