або Хто заробляє на процедурі, яка мала відбуватися автоматично?
На початку 2012 року набрав чинності затверджений Держспоживстандартом Національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД)», який повною мірою відповідає європейським вимогам і стандартам. Проте старий класифікатор діятиме до кінця 2012 року. А тому всі підприємства, фізичні особи-підприємці та організації до 31 грудня 2012 року зобов’язані поновити в документах коди своєї діяльності.
Але ж у чому тоді проблема, спитаєте ви, адже для зміни кодів КВЕД потрібно прийти до районної державної адміністрації та подати державному реєстратору реєстраційні картки відповідної форми і деякі документи підприємства або підприємця. До того ж процедура є безплатною і на це був цілий рік.
Проте у нас вже стало традицією все переносити на останній день. Саме тому останній місяць року і став проблемним для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які замінюють КВЕД.
Для прикладу візьмемо ситуацію в Шевченківській районній у м. Києві державній адміністрації. Для того, щоб потрапити до державного реєстратора, людям доводиться записуватись у списки, створені для живої черги. Після того перша сотня у списку з 9-ї до 9.30 отримує в терміналі спеціальні талончики на реєстрацію і вже протягом цього дня вони таки отримають бажаний документ, а решті доведеться прийти наступного дня.
Щоранку після сотні «щасливчиків», які все ж таки отримають талончики, всі присутні, що є у списках, ідуть на перекличку, щоб просунутися далі в черзі й отримати новий номер на наступний день. У середньому така процедура триває 3—5 днів. Найбільшим активістам черги доводиться стояти і у вихідні дні — охороняти ці списки, адже за цей час можливі спроби їх знищення, або з’являються нові бажаючі, які прагнуть потрапити до черги.
Але є й інший вихід. Як завжди буває у подібних ситуаціях, одним доводиться мордуватися, а дехто готовий на цьому заробити. Не стала винятком і ситуація зміни кодів КВЕД. Біля входу до адміністрації стоять люди і пропонують розв’язати ваші проблеми з отриманням необхідних документів навіть цього ж дня. Проте ця послуга не з дешевих — ціна коливається від 300 до 700 гривень. Як це їм вдається? А все просто: у них є люди, які стоять у цих чергах щодня, а коли настає їхня черга, набирають по 5—8 талончиків. Якщо прийде така людина, то є велика вірогідність, що до щасливої сотні потраплять далеко не 100 осіб. Провівши декілька днів у стінах адміністрації і поспілкувавшись з підприємцями та з представниками юридичних фірм, автор дізнався про те, що деякі представники із тих «фірмочок», що стоять під адміністрацією і пропонують послуги з оформленням реєстраційних документів, не втрачають час марно, а мають прямі «виходи» на державного реєстратора, який, у свою чергу, за певні комісійні все вчасно оформить. Правда це чи ні, судити важко, оскільки немає конкретних підтверджень цьому. Але чому процедуру обміну кодів не можна було зробити в автоматичному режимі, тобто автоматично замінити одні цифри на інші, без особистої участі підприємців, або чому не надати можливість направити стандартні форми держреєстратору поштою? Мабуть, тому, що якщо черги створюються, то це комусь вигідно.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Довідково
КВЕД — абревіатура класифікатора видів економічної діяльності, його вибирають під час первинної реєстрації підприємства, де і визначаються основні види діяльності підприємства. КВЕД зараховують до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), а також вказують у довідці статистики.
Варто зазначити, що КВЕД впливає на розмір збору до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, отримання ліцензій і дозволів та багато іншого.
