Корупція загрожує «поломками» всьому державному механізму

— Мені дуже важко погодитися з тим, що така думка про Севастополь більш-менш широко побутує в Україні, — сказав Ігор Григорович. — І зовсім не погоджуся, що для такого судження об’єктивно є хоч якась підстава. Очевидно, що особливості нашого приморського міста — морпорти, держкордон, митниця, дорога земля у приморській зоні тощо — можна розглядати як «зони ризику». Але для того існуємо ми й правоохоронна система загалом, щоб, у тому числі, мінімізувати ризики і для держави, і для сумлінних працівників названих і не названих тут структур.

Поясню на конкретному прикладі. 16 жовтня цього року слідчим відділом прокуратури міста порушено кримінальну справу стосовно виконуючого обов’язки начальника Держінспекції з карантину рослин у Севастополі. Під час досудового слідства встановлено, що керівник цього відомства зажадала від приватного підприємця 1500 доларів США за видачу фітосанітарних сертифікатів та актів фітосанітарного контролю на 51 тонну яблук. Наступного дня підприємець приніс і передав чиновниці необхідну суму. Оперпрацівники УБОЗ управління МВС і міської прокуратури її одразу на місці злочину й затримали.

Цей приклад я навів, щоб наочно продемонструвати: справді, спокус у наших севастопольських чиновників досить. Однак прокуратура, що називається, не дрімає й не дає заснути міським правоохоронним структурам, щоб тримати ситуацію під пильною увагою й дієвим контролем.

— Навіть неспеціалістові гострота проблем корумпованості суспільства стане зрозуміла, якщо врахувати те, що в Україні розроблено і введено в дію Указом Президента «Національну антикорупційну стратегію на 2011—2015 роки». До того ж необхідність активної протидії корупції не виникла вчора, на сучасному етапі розвитку держави ця проблема набула особливої гостроти й потребує свого негайного й щоденного вирішення.

— Ключовою ознакою сучасної ситуації став процес реформування антикорупційного законодавства. До цього можна віднести прийняття нових законів, у тому числі оновленої редакції Закону України «Про прокуратуру», нового Кримінального процесуального Кодексу (КПК), змін до Кримінального кодексу й Кодексу про адміністративні правопорушення.

Одним із нововведень Кримінального процесуального кодексу є Єдиний реєстр досудових розслідувань, що зобов’язує всіх посадових осіб, пов’язаних із кримінальним процесом, негайно реєструвати всі заяви про злочини й одразу проводити стосовно них розслідування. На мій погляд, це найповніше забезпечить принцип неминучості покарання й прискорить процедуру залучення винної особи до кримінальної відповідальності.

У новому КПК зачеплено великий шар питань кримінального процесу. У ньому відзначена й роль прокурора, і її посилена відповідальність, оскільки саме прокурор тепер керує кримінальним процесом і одночасно є його стороною, відповідальною за законність дотримання його норм.

З 1 грудня діє оновлений Закон України «Про прокуратуру». Основною новелою цього нормативного акта є чітка регламентація питань проведення прокурорських перевірок у порядку нагляду за дотриманням і застосуванням законів. Тепер кожна перевірка буде проводитися винятково на підставі постанови прокурора, що надасть йому дієвіші механізми впливу на порушення законності, в тому числі корупційні прояви.

І тут я хочу звернути вашу увагу, а також увагу читачів «Голосу України», що не тільки прокуратура бореться з корупцією — це, якщо образно висловитися, святий обов’язок всіх правоохоронців. Однак нині основний тягар протидії цьому суспільному злу ліг на плечі органів прокуратури міста.

Не докучатиму статистикою, наведу лише такий приклад. 40 адміністративних протоколів про корупційні правопорушення складено в році, що минає. Із них 20 — прокуратурою, 11 — СБУ, 7 — УБОЗ УМВС і 2 — податковою адміністрацією. Тобто всі разом спрацювали на половину результату прокуратури. Незрозуміло, на які пріоритети звертали увагу міські правоохоронці, якщо врахувати, що прокуратура по суті своєї діяльності не є спеціальним уповноваженим суб’єктом у роботі із протидії корупції. Ми обговорили проблему в жовтні на розширеному засіданні колегії прокуратури міста й зажадали від всіх керівників правоохоронних органів повернутися обличчям до розв’язання зазначеної проблеми й кожному займатися своєю справою.

Серед них справи щодо обвинувачення працівників міліції, митниці, виконавчої служби, керівників підрозділів державних інспекцій та інші. Усі не перелічуватиму, ось найяскравіший випадок.

У серпні міського голову Інкермана затримали співробітники прокуратури й УБОЗ під час отримання 20 тисяч доларів США й 100 тисяч гривень від представника громадської організації інвалідів за сприяння у вирішенні питання про виділення 6 соток землі. Нині кримінальна справа перебуває на розгляді в Балаклавському районному суді.

— У цьому я з вами погоджуся. Приміром, нами порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 368 КК України стосовно начальника відділу Управління контролю за використанням і охороною земель Держінспекції сільського господарства за фактом отримання хабара. Чиновник отримав від голови садового товариства як хабар фотоапарат вартістю 3 тисячі гривень. За що пообіцяв не проводити перевірку правильності землекористування. Крім того, корупціонер ще заявив про своє бажання отримати 10 тисяч доларів США й земельну ділянку в тому-таки товаристві. Але під час передачі фотоапарата був затриманий.

Не як прокурор, а як людина хочу запитати: чи вартує того фотоапарат, щоб поламати собі і кар’єру, і долю?!

Зауважу, що, протидіючи корупції, ми не винаходимо велосипед. Її згубні наслідки давно й чітко усвідомили у світі. Тому прийняте торік в Україні оновлене антикорупційне законодавство адаптовано до положень Конвенції ООН проти корупції, кримінальної конвенції Ради Європи проти корупції. У ньому враховано пропозиції групи протидії корупції Ради Європи (GRECO), інших міжнародних організацій, що займаються питаннями антикорупційної політики.

— Уважаю, що спрямування прокуратурою кожної конкретної справи до суду — найкращий і найпромовистіший коментар до тих розмов. На жаль, не завжди ми, як державні обвинувачі, знаходимо належне розуміння в районних судах. Цього року судді винесли 13 вироків, за якими засуджено 18 осіб. І тільки трьом призначено реальне покарання! Всі решта, що називається, відбулися легким переляком — умовним покаранням.

Наприклад, 4 грудня вироком Нахімовського районного суду начальник слідчого відділу райвідділу міліції визнана винною за ч. 3 ст. 368 КК України за одержання хабара у великому розмірі. Співробітник міліції зажадала в обвинувачуваного дві тисячі доларів США за припинення кримінальної справи, порушеної за фактом носіння холодної зброї. 12 липня у своєму службовому кабінеті вона отримала першу частину хабара — 2000 гривень. За три дні — ще 1000 доларів США. Тоді її й затримали оперативні працівники УМВС і прокуратури. Суд засудив хабарницю до п’яти років позбавлення волі з випробним терміном на два роки.

І цей вирок, і аналогічні йому ми оскаржили по інстанції у вищому суді: 7 вироків скасовано апеляційним судом, 1 — Вищим спеціалізованим судом України, решта перебувають на розгляді.

— У році, що минає, прокуратура скоординувала діяльність всіх правоохоронних органів міста із протидії корупції. Спільними зусиллями провели значну роботу: виявили найнебезпечніші факти корупції й хабарництва — про це свідчать результати: суми отриманих хабарів, посадове становище хабарників і корупціонерів.

Тож робитимемо все можливе, щоб якнайшвидше перебороти цю перешкоду. У своєму колективі, як у команді однодумців, я не сумніваюся. І впевнений, що в новому році ми всі разом зробимо гідний внесок у вирішення цього завдання.

Севастополь.