Оскільки в новому парламенті жодна політична сила не має поодинці більшості, серед людей зникає довіра і до правих, і до лівих, і до влади, в суспільстві дозрівають радикальні настрої. Такого висновку дійшли політики та експерти, учасники круглого столу в українській філії Інституту країн СНД. Їхні прогнози щодо подальшого розвитку внутрішньої та зовнішньої політики були досить песимістичні.

Народний депутат Вадим Колесніченко (Партія регіонів) уважає: усьому виною те, що Україна є досі об’єктом, а не суб’єктом політики країн, що сусідять. Хоча політик і переконаний, що курс Президента Януковича дасть змогу нашій країні зберегти свою незалежність, виторговуючи власні інтереси. Приміром, за його словами, Україні вдалося домогтися змін майже в 60 позиціях у відносинах із СОТ. А також позитивних думок у відносинах із Росією. Політик переконаний у необхідності вступу до Митного союзу, однак уважає, що до підписання широкомасштабного договору можуть бути підписані угоди про співробітництво в окремих сферах. «Але в остаточному підсумку вибір буде за народом, де бути Україні — в Євросоюзі чи в Митному союзі», — сказав В. Колесніченко. Парламентарій також висловився за прийняття Концепції гуманітарної політики нашої держави, в якій має бути визначено все: від реалізації релігійних і мовних прав до боротьби із проявами неофашизму та ксенофобії.

Директор Центру системного аналізу та прогнозування Ростислав Іщенко висловив думку, що політика багатовекторності вичерпана, настав час робити вибір, і вибором, на його думку, має бути Митний союз. «На цьому етапі визначилося соціальне замовлення на прагматичнішу політику у східному напрямку», — сказав експерт. Водночас він прогнозує, що чинний парламент навряд чи буде «слухатися владу» через півроку-рік. «Мені складно уявити, як Верховна Рада набере 226 голосів для ратифікації угоди про Митний союз, — переконаний Р. Іщенко, — Хіба що Янукович і Пшонка проводитимуть особисті бесіди з кожним депутатом».

Директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов зазначив, що на цьому етапі нинішня влада може забезпечити стабільну більшість тільки разом із фракцією КПУ. Однак до весни, за його словами, Партія регіонів може набрати 226 голосів і без комуністів, разом із позафракційними депутатами. «Добродії Табалови — це тільки перші ластівки, — сказав В. Корнілов. — Але чинник ультрарадикалів уже відіграє свою роль».

Народний депутат України попередніх скликань від КПУ Георгій Крючков зазначив, що вісь політичного життя в Україні різко зрушила праворуч, убік реальної загрози «фашизації». Його насторожує те, що в програмі ВО «Свобода» є надання права на володіння зброєю всім людям, крім психічно хворих, і поновлення ядерного статусу України. «Але хвилює й позиція влади — політика виляння, загравання із Заходом», — сказав Г. Крючков. На його думку, те, що в парламенті жодна політична сила не має більшості, саме по собі створює обстановку і у Верховній Раді, і в суспільстві непередбачену й вибухонебезпечну. За його прогнозом, опозиції нині вигідно «підірвати» парламент, дестабілізуючи його роботу й добитися дострокових виборів.

Соціолог Євген Копатько назвав радикалізацію української політики «джином, випущеним із пляшки». За результатами соціологічних досліджень зазначив він, «Свобода» — висхідний тренд, і оскільки альтернативної позиції майже не існує, це звузить підтримку кандидата від влади на наступних президентських виборах. «Якщо у влади є можливості, воля й ресурс, вона повинна працювати на своїх виборців, — уважає Є. Копатько. — Інакше в неї буде знижуватися рівень соціальної підтримки».

Народний депутат України Сергій Гордієнко, директор Центру системного аналізу і прогнозування Ростислав Іщенко, директор Української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов, народний депутат України Вадим Колесніченко під час круглого столу на тему: «Україна після парламентських виборів-2012: перспективи розвитку внутрішньополітичної і зовнішньополітичної ситуації».

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.