На черговому засіданні Координаційної ради з питань місцевого самоврядування розглядали питання, пов’язані з використанням гідротехнічних споруд на водних об’єктах місцевого значення. З’ясувалося, що точна цифра водних об’єктів Одеської області нікому невідома.
За даними Одеського обласного управління з водного господарства, на території області налічується 335 озер, ставків, малих річок. А от депутати обласної ради стверджують, що таких водних об’єктів налічується 310. Чому виникла неточність?
З’ясувалося, що фахівці облводгоспу й депутати місцевих рад інвентаризували місцеві водні об’єкти, як то кажуть, поруч, але не разом. Ще в травні на сесії облради було створено робочу групу, яка вивчала ці питання. Серед її основних завдань було проведення інвентаризації гідротехнічних споруд (із залученням до цієї роботи місцевих рад різного рівня). Але робоча група, підготувавши відповідні дані, не погодила їх із профільними структурами — наприклад, обласним управлінням з водного господарства. Тому «інвентарні списки» водойм й існують у двох варіантах, ще й з істотними розбіжностями.
Аналогічна ситуація склалася і з гідротехнічними спорудами — греблями, загатами, водопропускними каналами.
Загальна кількість гідротехнічних споруд — 634 і 327 (з них безгоспних відповідно 367 і 214). З’ясувалося, що багато водойм і річок залишилися лише спогадами й зображеннями на топографічних картах.
— Там давно вже просто балка, де випасають худобу, а по обидва боки — залишки дамб, — так описував одну з таких водойм голова Татарбунарської райради Валентин Кравченко. — І відроджувати особливого сенсу немає, тому що вода із джерел — солона. Просто треба перевести цю ділянку до земель сільськогосподарського призначення.
Така плутанина — перешкода справі порятунку водойм. Не знаючи точної цифри водних об’єктів, не встановиш обсяги фінансування, не визначиш першочергові роботи з порятунку малих річок. Тому одним з доручень, які запропонував перший заступник голови обласної ради Микола Тиндюк, було узгодження наявних переліків водойм і ГТС. А облводгоспу рекомендується зняти з обліку й ліквідувати як недоцільні й безперспективні «мертві душі гідротехнічних споруд».
Це засідання Координаційної ради з місцевого самоврядування мало швидше не екологічну спрямованість, а насамперед — фінансово-економічну складову. Місцеві водойми — не тільки сховища прісної й солоної води, а й джерело поповнення місцевих бюджетів. Донедавна в обласної ради до них, образно кажучи, руки не доходили. От і виходило, що орендарі, а найчастіше самозахоплювачі водних об’єктів не квапилися платити орендну плату. Мало того, вони не несли абсолютно жодної відповідальності за утримання і експлуатацію гідротехнічних споруд, які перетворилися на «дитя із сімома няньками».
— Необхідно зберегти хоча б наявні ставки, водойми й гідротехнічні споруди в складі водогосподарчого комплексу регіону, — зазначив у своїй доповіді Микола Тиндюк. — Для цього за умовами укладених договорів на орендаря покладають обов’язки вчасно проводити догляд, поточні ремонти гідротехнічних споруд, обкошувати території, забезпечувати пропуск криги, облаштовувати місця відпочинку громадян.
Актуальним залишається й питання набуття права власності на об’єкти безгоспного нерухомого майна. Процедура, яка визначається Цивільним кодексом України, досить тривала (за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого перебуває «нічийне майно», воно береться на облік, робиться оголошення в друкованих ЗМІ, через рік за рішенням суду майно може бути передане в комунальну власність), але іншого вибору немає.
— Із 330 місцевих водних об’єктів лише 98 ще можна назвати такими, у яких є вода, інші пересохли. Треба рятувати річки, річечки, озерця. У питаннях оренди з 2013 року зникне сам поділ на водойми «місцевого й державного значення». Усе вирішуватиме місцева рада, на території якої розташовано відповідний об’єкт. Здавалося б, є привід радіти, але не все так просто.
Наприклад, типову форму договору оренди має розробляти Кабмін (поки що такого документа немає). Методику визначення й порядок орендної плати — Міністерство охорони навколишнього середовища (поки що також немає).
Крім того, надання водних об’єктів в оренду здійснюватися винятково на земельних торгах (у комплексі із земельною ділянкою), що може внести додаткові ускладнення. Зрозуміло, час поки що є. Поки відомі «правила гри», обласна рада рекомендує до першого липня активізувати роботу з укладання договорів оренди водних об’єктів місцевого значення з обласною радою — такий висновок зробив начальник управління з питань природокористування апарату Одеської обласної ради Євген Смоленський.
Одеська область.
Мал. Євгена ХИЛЯ.
ОФІЦІЙНО
18 вересня 2012 року ухвалено Закон «Про аквакультуру», який набирає чинності з першого липня наступного року. Цей закон змінює порядок користування водними об’єктами і місцевого, і загальнодержавного значення.
На території Одеської області налічується 1140 річок, 8 водоймищ, ставків, 790 водойм загальнодержавного значення. На розв’язання програми забезпечення населення питною водою з обласного бюджету виділено 14 мільйонів гривень. Цього року проведено очищення 47 природних джерел води.
