За роки економічної скрути в установах і на підприємствах більше переймалися проблемами економічного виживання, ніж безпекою праці. І як невтішний результат — наша країна посіла одні з перших позицій у чорному списку країн — європейських лідерів у сфері виробничого травматизму.
За даними Міжнародної організації праці (МОП), в Україні кожні вісім хвилин травмується одна людина і внаслідок травм упродовж кожних шести годин гине одна людина. П’ята частина працівників, які стали в Україні інвалідами, мають працездатний вік 45—50 років. До 30 відсотків українських робітників працюють у небезпечних умовах.
Міжнародне бюро праці з’ясувало, що в середньому в світі на 100 тисяч працюючих щорічно припадає приблизно шість нещасних випадків зі смертельними наслідками. В Україні цей показник майже вдвічі вищий. Щоправда в Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки стверджують, що з року в рік виробничий травматизм в Україні зменшується.
— Щороку на 13 відсотків загальний травматизм зменшується. Зі смертельними наслідками — приблизно на 6 відсотків. Цього року загинули 685 осіб — це на 37 людей менше, ніж торік. Цифри точні, — стверджує голова Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки Олександр Хохотва.
Про це йшлося на Міжнародній конференції із промислової безпеки, яка відбулася за ініціативи найбільшого українського гірничо-металургійного холдингу «Метінвест» під девізом «Безпечне виробництво — успішний бізнес». На конференцію приїхали майже 300 учасників із понад 90 компаній із різних країн — з Росії, України, Молдови, Казахстану, Великої Британії, країн Східної та Центральної Європи. На запрошення виступити відгукнулися багато представників державних органів влади та провідних світових експертів.
Приклад для інших
У «Метінвесті» не приховують: підприємства, які до нього входять, історично мають підвищену небезпеку, адже це підприємства видобувної та металургійної промисловості. Але водночас у компанії висловили готовність стати майданчиком для впровадження передового світового досвіду у сфері охорони праці, тобто взірцем для інших українських роботодавців.
— Для нашої компанії безпечні умови праці та мінімізація негативного впливу на навколишнє середовище — це основа для успішного і стійкого розвитку нашого бізнесу, — стверджує генеральний директор ТОВ «Метінвест холдинг» Ігор Сирий. За його словами, на сьогоднішній день досягнення нульового травматизму в роботі — це ідеологія бізнесу «Метінвесту».
— Усе, що стосується життя і здоров’я співробітників «Метінвесту» та екології, — це пріоритети під час прийняття рішень у нашій компанії, які є основними корпоративними цінностями, — наголошує Ігор Сирий.
Безпечне виробництво — успішний бізнес
На думку вітчизняних та іноземних фахівців, які за програмою МОП проводили дослідження в Україні, велика кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками пояснюється п’ятьма основними причинами: незадовільною підготовкою працівників і роботодавців з питань охорони праці; відсутністю належного контролю за станом безпеки на робочих місцях та виконанням встановлених норм; недостатнім забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту; повільним впровадженням засобів та приладів колективної безпеки на підприємствах; спрацьованістю (в деяких галузях до 80 відсотків) засобів виробництва.
Про подолання кожного з цих негативних чинників ішлося на конференції. Адже за кордоном давно вже підрахували й дійшли висновку, що економічно вигідніше вкладати кошти в охорону праці, ніж прирікати себе на постійну ліквідацію наслідків нещасних випадків та аварій на виробництві.
Не обійшли увагою і зменшення негативного впливу так званого людського чинника.
— Ніколи саме обладнання не завдає шкоди людині, — заявив Ігор Сирий. — За будь-якою аварією стоїть людський чинник. Тому дуже багато компаній прагне працювати над людською психологією, пояснюючи працівникам, що кожен їхній крок має свої наслідки. Водночас до цього процесу треба залучати всіх членів колективу.
У цьому контексті вирішальна роль належить керівництву компаній. Як стверджують фахівці, директор має бути найбільше зацікавленим у тому, щоб на підприємстві панувала максимальна безпека.
— Потрібно працювати на результат, а не на статистику, — каже член Наглядової ради і голова комітету з охорони праці та навколишнього середовища при Спостережній раді компанії ДТЕК Роберт Шеппард. — Бо якщо людей не зацікавлювати, а тільки примушувати, вони будуть приховувати справжні цифри.
За словами експертів, успіх сучасного бізнесу залежить від безпеки на підприємствах. І наводяться такі цифри: прямі витрати від будь-якої аварії становлять лише 20 відсотків від загальних втрат. 80 відсотків — це непрямі збитки, які нагадають про себе пізніше.
Стратегія життя
Звичайно, представники вітчизняного бізнесу дбають про свої економічні резони та соціальну відповідальність як частину іміджу. Але чи можна охорону праці вважати справою приватною? Хто має бути найбільше зацікавлений у тому, щоб в Україні не калічилися і не гинули на роботі люди? Самі працівники? Роботодавці? А можливо — держава?
Національний координатор проекту ЄС-МБП (МБП — штаб-квартира Міжнародної організації праці) «Поліпшення стану безпеки праці та здоров’я на робочих місцях в контексті гідної праці» в Україні Ольга Литвинюк погодилася з тим, що безпека праці робітника починається із самого робітника. Але відповідальність має бути поділена між державою, профспілками та роботодавцями.
— Будь-яка програма, будь-яка стратегія не повинна і не може бути розроблена без тристоронньої основи: організації профспілок, організації роботодавців і державних установ, — підкреслила Ольга Литвинюк.
Голова Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки Олександр Хохотва висловив готовність державних структур співпрацювати із представниками бізнесу. Він зазначив, що держава має зацікавити роботодавця, щоб він створював нормальні умови праці і назвав сфери, де найбільше трапляється травм на виробництві.
— Вугільна галузь, агропромисловий комплекс, соціально-культурна сфера — це три кити, які дають більшість травмованих людей на виробництві. Наразі розробляються стратегії щодо поліпшення охорони праці. Задіяні профспілки, роботодавці, ми, Академія наук. І на базі цієї стратегії буде відпрацьована програма до 2014 року, — поділився Олександр Хохотва планами на майбутнє.
Можливо, саме співпраця провідних роботодавців, державних та громадських органів, прикладом якої стала Міжнародна конференція з промислової безпеки, дадуть поштовх для якісних змін у сфері охорони праці. Адже ціна цього питання — життя. Сотні життів.
Фотоетюд Сергія КОВАЛЬЧУКА.
