Позивачі на Вінниччині розшукують свою апеляційну скаргу. Може, Мін’юст чи Вища рада суддів допоможуть їм у цьому?
Одна з позивачок уже померла. Тим часом слуги Феміди продовжують перекладати провину за втрачені документи з одного суду на інший.
— У мене на руках є офіційні підтвердження із трьох судів про те, що в жодному з них нема апеляційної скарги, водночас у кожній відповіді міститься порада: звертатися до іншого суду, — каже представник позивачів у суді Віталій Жуковський із села Русава Ямпільського району. — Вивести їх на чисту воду могла б прокуратура, але на своє письмове звернення допомогти захистити права ми навіть не отримали відповіді.
Затіяли гру в піжмурки
За словами співрозмовника, він підозрює, що документи в суді загубили зумисне. «Позов висунули до сільської ради, — уточнює Віталій Жуковський. — Ішлося про землю, точніше, про компенсацію втрат через бездіяльність сільської ради. А з владою знаєте як воно судитися? Схоже, чиновники домовилися між собою, тому й «загубили» апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Виявляється, й таке можливо, що документи зникають навіть у суді. Головне, що ніхто за це не відповідає. Крайнього не можемо знайти. Виходить, ми крайні, не судді».
Віталій Жуковський захищав у суді інтереси трьох жителів села Русава — Жуковської Марії, Жуковської Тетяни і Жуковського Олександра. Це була цивільна справа за адміністративним позовом до Русавської сільської ради. На думку позивача, через бездіяльність органу місцевого самоврядування, названі особи зазнали матеріальних збитків і моральної шкоди. Йшлося про те, що селяни не могли скористатися виділеними їм земельними ділянками для ведення особистого господарства. У цьому вони вбачали вину сільської ради. Тому позивач вимагав компенсувати втрати.
Однак суд відмовив у задоволенні позовних вимог. Таке рішення прийняв головуючий суддя Ямпільського районного суду пан Дзерина. «Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів із дня її проголошення», — зазначено в постанові Ямпільського суду. Саме так і зробив Віталій Жуковський.
— Чинне законодавство вимагає подавати апеляційну скаргу до адмінсуду через суд першої інстанції, — уточнює співрозмовник. — Про це чорним по білому записано в постанові Ямпільського суду. У встановлений законом час я обґрунтував мотиви оскарження і підготував апеляційну скаргу. Я й гадки не мав, що далі зі мною, як то кажуть, почнуть гратися в піжмурки.
А в Києві — черги великі
Скаргу подавали в Київ тому, що на той час у Вінниці ще не було апеляційного адмінсуду.
— З Ямпільського районного суду надійшло повідомлення, що моя апеляційна скарга надіслана до Києва, до апеляційного адмінсуду, — продовжує співрозмовник. — Залишалося одне — чекати результату її розгляду. Але час минав, а з Києва — жодних вістей.
Із Русави до Ямполя недалеко, тому позивачі, тільки-но хтось із них бував у райцентрі, заходили до суду. «Нам щоразу казали одне й те саме: «Чекайте!». Мовляв, у Києві черги великі, можна й два, а то й три роки чекати, поки почнуть розглядати скаргу», — розповідає Віталій Жуковський. Коли терпець увірвався, він написав листа до Києва. Цікавився, яка доля його заяви. Відповідь, яку отримав зі столиці, неабияк здивувала чоловіка.
— У листі, датованому 13 жовтня 2011 року, нам повідомили, що в базі даних Київського апеляційного адмінсуду наша скарга не зареєстрована, — продовжує Віталій Жуковський. — Порадили звернутися до Вінницького апеляційного адмінсуду. Він уже працював на той час. Але й там, з’ясовується, відсутня наша апеляційна скарга. Юристи порадили шукати захисту своїх прав у прокуратурі. 13 березня нинішнього року подали заяву до Ямпільської районної прокуратури. Її зареєстрували за вхідним номером 72-29-12. Але відповіді на своє звернення не отримали досі.
Вінницька область.
Встановити надходження листа до столиці неможливо
У прокуратурі Ямпільського району стверджують, що відповідь пану Жуковському надсилали. На підтвердження надали копію. Цитуємо фрагмент відповіді: «Проведеною перевіркою встановлено, що Ямпільським районним судом 29.09.09 за вихідним №7223 направлено вашу апеляційну скаргу на постанову Ямпільського районного суду від 14.09.09. до Київського апеляційного адмінсуду. У зв’язку з тим, що на той час був відсутній електронний реєстр, прослідкувати її надходження до вищевказаного суду немає можливості. Таким чином підстави для прокурорського реагування відсутні». Підписав відповідь прокурор району пан Калінчук.
Після отримання відповіді журналіст повідомив про неї Віталію Жуковському, зачитав текст по телефону. Співрозмовник одразу звернув увагу на слова про відсутність електронного реєстру, через що прокуратура не має можливості перевірити, чи дійшов лист до Києва.
— А раніше, коли не було комп’ютерів, як встановлювали проходження листів? — запитує пан Жуковський. — Після цього я ще більше переконуюся, що ніхто того листа не відправляв. Пошили нас у дурні, та й годі.
Віталій Жуковський має намір звернутися до міністра юстиції і до Вищої ради суддів. «Можливо, завдяки їхньому втручанню в Ямполі знайдуть мою заяву?» — каже з надією чоловік. На жаль, одна з позивачок — пані Марія Жуковська — вже ніколи не дізнається, чим завершиться ця історія. Жінка відійшла у вічність. Люди помирають швидше, ніж суди розглядають справи.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
