Кілька днів тому міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко відбув важливі перемовини з виконавчим віце-президентом корейської компанії Korea Gas Шин Х’юкіном та супроводжуючими його особами. Йшлося про участь корейців у проекті «LNG-термінал». Звісно, це нагадало багатьом халепу, в яку вскочило Державне агентство з інвестицій та національних проектів (Держінвестнацпроект) з укладанням інвестиційного контракту з іспанською Gas Natural Fenosa.
Якщо, бува, хто забув, то нагадаю. Неординарність проекту «LNG-термінал» полягає в тому, що він національний, тобто до нього має відношення вся країна. І не тільки через це. Він, справді, обіцяє диверсифікувати поставки природного газу, зменшивши залежність від єдиного постачальника газу з Росії. Не буде термінала зрідженого газу, то країну й далі пошиватиме в дурні «Газпром». Від будинку уряду — до «хрущовки», від свічного заводика — до промислового комплексу. Чи не так, пане Каськів? Але після того, як 26 листопада цього року з іспанською компанією було підписано інвестиційну угоду на понад мільярд доларів США, вона миттю заперечила повноваження підписанта. З’ясувалося, що в ролі гаранта виступив... сторонній (кажуть: якийсь інструктор із лижного спорту поставив Каськіва на «лижі»).
Скандал потребував негайної реакції з боку влади — і, звісно, створили урядову комісію з розслідування причин і наслідків за участі Служби безпеки. Вона мала закінчити свою діяльність ще 10 грудня, але, судячи з тиші, робота ще кипить. А поки суть та справа, пролунали, як на мене, дві важливі заяви. Від глави Держінвестнацпроекту Владислава Каськіва — про готовність подати у відставку. І від котрогось із його підлеглих кореспонденту РБК — про відсутність юридичних наслідків для обох сторін у підписаних документах з іспанцями.
На відставку Владислав Каськів наробив — це факт. Але зважитися на неї Президенту країни Віктору Януковичу непросто. Адже за кожним національним проектом закріплено куратора, а це — міністри та віце-прем’єри. Координує ж просування національних проектів Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Тож з’ясування стосунків з одним може потягти з’ясування стосунків з іншими. Резонанс від такого масштабного «розбору польотів» і небажаний, і небезпечний, оскільки він геть зовсім зіпсує і без того підмочений інвестиційний імідж країни.
З іншого боку, якщо Держінвестнацпроект із такою помпою представляв пустопорожні документи, то скільки їх на інших національних проектах і в яку копієчку вони влетіли? Про чимало з них можна почути з анекдотів про повітряний експрес на Бориспіль. Чи не видавав Держінвестнацпроект бажане за дійсне, вихваляючись інвестиційними проектами, яких насправді немає? Але якщо це почнуть з’ясовувати, то результат буде той самий — зіпсований інвестиційний імідж країни.
Зміни в уряді, які ось-ось відбудуться, непоганий шанс спустити все на гальмах, а Юрію Бойку — пошукати інвесторів серед корейців.
І ще. Пригадується, на стадії створення Держінвестнацпроекту Владислав Каськів жалівся на те, що доводиться працювати безплатно і з урізаним штатом. Це дуже скоро виправили — і де ж позитив?
Зі стрічки останніх новин:
На веб-сайті «Коментарі» з’явилося інформація про те, що через «Вісник закупівель» пройшла угода з піар-компанією APCO Worldwіde Іnc, яка візьметься за відновлення іміджу проекту «LNG-термі-нал». Повідомляється, що ціна питання $330 тисяч (за курсом Нацбанку, 2 636 тисяч гривень). А також, що штаб-квартира компанії, яка береться за таку послугу, розташована у Вашингтоні. Якщо так і є, то американці відчищатимуть інвестиційну пляму на відомстві пана Каськіва за гроші українських платників податків.
