Однією з найважливіших подій листопада для економіки країни є визначеність з посадою очільника уряду. Прем’єр-міністром знову став Арсеній Яценюк.
Переобрання нового старого керівника Кабміну пройшло без ускладнень і прогнозовано. Для бізнесу така визначеність важливіша за поточний валютний курс. Адже правило, що гроші люблять тишу, ніхто не скасовував, і зрозуміло, пливти легше, коли на морі штиль, ніж коли човен розгойдують хвилі.
На швидке формування нового складу Кабміну сподіваються і міжнародні кредитори України, адже саме уряд має приступити до впровадження необхідних реформ.
Інтригою стала інформація про можливість роботи в українському уряді іноземних громадян. Можна довго сперечатися про плюси та мінуси такої кадрової політики, але безперечно одне: нові обличчя, особливо які мають добру репутацію в світі, потрібні, тому що під старі гроші в борг даватимуть не так активно.
Минулого тижня прем’єр озвучив деякі економічні показники. Вони не такі обнадійливі. Скажімо, цьогоріч Україна отримала від міжнародних фінансових організацій 8,6 мільярда доларів кредитів, при цьому заплативши за борги 9,1 млрд. Якщо по-простому, це означає, що скільки брали, стільки (з відсотками) й повернули. Новообрані урядові очільники можуть тішити себе хіба таким: брали «поперєднікі». Втім, якби позичали і вкладали кошти в розвиток виробництва — одна справа, таким чином можна було б розраховувати на хоч якісь позитивні зрушення в економіці. Але фактично Україна бере гроші, аби розрахуватися з боргами й уникнути дефолту.
З інших цифр: падіння економіки України за підсумками року становитиме сім відсотків, дефіцит державного бюджету сягне чотирьох відсотків ВВП. Виною всьому, на думку прем’єра, — протистояння на сході країни: «Це все одно мінусова економіка, яка мінусує через російську військову агресію, яка мінусує через неймовірні бюджетні витрати на утримання армії, Збройних Сил, яка просто частково знищена російськими терористами». Від себе тут хочеться додати, що війна — не причина, на яку можна все списувати, війна — це фактор, який треба враховувати.
Але повернімося до інших, озвучених Держстатом, показників. У січні-жовтні індекс промислової продукції становив 90,6 відсотка. Тобто, порівняно з відповідним періодом минулого року зафіксовано зниження виробництва на 9,4 відсотка. Зростання показує хіба що сільське господарство. Хоча тут таки треба говорити: якщо агросектор більше виробив, це не означає, що більше отримав. Навпаки — АПК показав величезні збитки. 11,8 відсотка сільгосппідприємств «заробили» 1 млрд. 174 млн. збитків — у п’ять разів більше, ніж було за 9 місяців 2013-го. Тоді як решта 88,2 відсотка підприємств разом вийшли на 216,3 млн. грн. прибутків.
Кількість усіх збиткових підприємств держави зросла з 40,3 до 44,2 відсотка.
Про плато-, точніше неплатоспроможність пересічних громадян свідчить такий факт: статистика фіксує скорочення обсягів роздрібної торгівлі. І це за того, що народ ще намагається запасатися харчами, які взимку навряд чи дешевшатимуть, або купувати на останні гроші імпортну електротехніку, бо вона завозилася до країни за старим курсом долара і реалізується переважно за старими цінами. Тобто, обсяги роздрібної торгівлі падатимуть і надалі. На користь цього твердження така цифра: заборгованість із виплати зарплати в країні зросла до 2,2 мільярда гривень, хоча ще недавно цей сумний показник заледве перевищував мільярд. Тільки за жовтень борги зросли порівняно з вереснем на 14,4 відсотка, а з початку року — на 93, тобто майже вдвічі.
Понад 80 відсотків заборгованості припадає на економічно активні підприємства. Виходить зачароване коло: скорочення виробництва веде до зниження доходів громадян, а отже — їхнього споживчого попиту. Зниження попиту призводить до подальшого скорочення виробництва.
З неприємного — ще кілька «платіжних» новин. Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики й комунальних послуг України, підвищила граничний тариф на газ для промислових споживачів і бюджетних установ на 15,7 відсотка — до 5900 гривень за тисячу кубометрів. Новація почала діяти з грудня. А Київміськдержадміністрація оприлюднила наміри підвищити ціни в наземному громадському транспорті до трьох гривень, а в метро — до чотирьох. Виходить, і в підприємств, і в громадян прибутки менші, а частка обов’язкових витрат зростає. Збалансувати економіку виробництв і родини стає дедалі важче.
Насамкінець, обнадійлива інформація: Організація країн-експортерів нафти ухвалила рішення залишити квоти на видобуток нафти без змін — на рівні 30 мільйонів барелів на добу. Це привело до нового зниження світових цін на «чорне золото». Тобто, можна очікувати, що на зовнішніх ринках нафта надалі дешевшатиме. Є сподівання, що ціни на українських заправках якщо не зменшуватимуться, то хоча б не зростатимуть.
