У великомежиріцькому сільському голові Галині Володимирівні Поліщук (на знімку) нас завжди дивувала відданість громаді, яка не одне скликання обирає її на цю посаду. Ось і в цей скрутний для країни час вона не шукає причин для бездіяльності, а, навпаки, намагається якомога ефективніше використати кожну копійку на користь громаді. 

— Закінчили утеплення та оздоблення фасаду дитсадка у Великих Межирічах (а до складу Великомежиріцької сільської ради Корецького району Рівненської області входять ще й села Дивень, Застав’я та Колодіївка. — Авт.), опалення в четверту групу підвели, виконуємо ремонтні роботи у приміщенні, де вона розміститься. Зараз на черзі в дитсадок у селі — тридцять дітей. Тож, коли відкриємо четверту групу, всі діти будуть забезпечені місцями в дитсадку, — розповідає Галина Поліщук. — Гроші на все це назбирали завдяки продажу землі несільськогосподарського призначення та єдиному податку від підприємців.

— Власним коштом торік облаштували вуличне освітлення у Великих Межирічах. А нинішнього року це зробили і в Застав’ї, на що пішло 93 тисячі гривень, — продовжує сільський голова. — Завдяки реалізації мікропроекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-2» маємо нову котельню у місцевій школі, де встановили два котли, що працюють на дровах. Тепер у школі дуже тепло, та й бюджетні гривні економимо на опаленні. До речі, повністю оновили опалювальну систему.

Принагідно Галина Поліщук ділиться планами на майбутнє:

— Плануємо по групі для малечі ще й у селах Дивень та Колодіївка облаштувати, бо і там мамам малечу ні з ким залишити.

Галина Володимирівна знає про це з власного досвіду. Адже коли 22 червня 1977 року очолила Великомежиріцьку сільську раду, вона сама була молодою мамою: її синові виповнилося тоді лише п’ять місяців. Утім, це не завадило жінці активно й віддано працювати на місцеву громаду.

— У мене такий характер, що не можу як-небудь працювати, — зізнається Галина Володимирівна, яка очолює найбільшу в Корецькому районі Рівненської області сільську раду. — Та й вдача у мене така, що не можу відступати перед труднощами. На роботі проводжу дуже багато часу. Добре, що чоловік ставиться до цього з розумінням, підтримує в усьому. Навіть не сердився, що я тільки недавно своє дівоче прізвище Демчук змінила на його — Поліщук, — сміється жінка.

За головування Галини Поліщук зводився Будинок культури, відкрилася аптека, закладалася міцна база для розвитку до-

шкільної освіти, нове покриття покладено на десятках, здавалося б, непрохідних доріг... 

Не опустилися руки в сільського голови й коли почався процес закриття дільничних лікарень: разом із громадою, депутатами різних рівнів, обстоюють свій медичний заклад, що обслуговує понад сім тисяч мешканців Великомежиріцької сільради, а також довколишніх сіл інших сільських рад Корецького району.

Галина Володимирівна каже: так багато зроблено тому, що вона має моральну підтримку від людей, які ось уже тридцять сім років довіряють їй очолювати місцеву громаду. Кожного мешканця чотирьох сіл вона не лише знає в обличчя, а й може дати повну характеристику. Тішиться, коли в сім’ях народжуються малюки, бо це, на її думку, свідчить про те, що в сіл є майбутнє.

До речі, ще до Великих Межиріч Галина Поліщук працювала в місцевому самоврядуванні — секретарем у рідному селі Велика Клецька та головою в Стовпині цього ж таки Корецького району. З посмішкою згадує епізод, коли її у вісімнадцять років приймали на роботу, а депутати на сесії жартома запитували, чи досягла повноліття.

— Великі Межирічі за стільки років теж стали для мене рідними, — каже жінка. Знайомі й близькі вже не тільки люди, а й кожна стежина, будинок... Велична історія у нашого 470-річного села. Я — свідок уже новітньої його історії, яку творимо разом із людьми.

Рівненська область.

 

Фото з домашнього архіву Галини Поліщук.