Як і всі великі українські міста, Дніпропетровськ час від часу починає потопати у смітті. Особливо це було помітно влітку. Тоді міські чиновники пояснювали «тимчасові труднощі» зміною перевізників. Проте розтягування проблеми на місяці наводило на думку, що не в перевізниках справа. Тож купи продовжують виникати то тут, то там. До того ж сміття треба не тільки вчасно вивозити, його слід сортувати, переробляти. Проте проблема пробуксовує. Як вважають представники влади, це через те, що західні інвестори не розуміють, що таке затримка платежів за вивезення та перероблення сміття, які в нас трапляються. Тому й не поспішають вкладати кошти.
Крига скресла?
І ось, здавалося б, гарна новина. 1 листопада у Дніпропетровську було введено до ладу першу чергу муніципального сміттєвого полігона. А вже 1 грудня стартувало будівництво другої черги. Комплекс дасть змогу переробляти всі види побутових, хімічних та медичних відходів. Як повідомив начальник управління охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міськради Олег Семенко, об’єкт (перша черга) став у вісім мільйонів гривень, два з яких виділили з міського бюджету, решта — кошти інвестора.
— Першу чергу муніципального полігона ми побудували фактично за рік згідно з проектом спеціалізованого інституту. Проведено земляні і гідротехнічні роботи, прокладено гідробар’єр, обладнано з’їзди, встановлено вагову. Майданчики поділено на приймання твердого побутового сміття, а також інертних відходів. Виконано дренаж, встановлено очисні. Відведено майданчик під сортувальну станцію, яка почне працювати влітку. Це регіональний сміттєпереробний комплекс раціонального використання та зберігання побутових відходів четвертого класу небезпеки, — розповів Олег Семенко на прес-конференції. Він також наголосив, що ресурсів полігона вистачить на 3—5 років, а коли побудують другу чергу, то і на довше, адже вона передбачатиме і переробку твердих побутових відходів. Завершити все будівництво планують до 2015 року.
— Так ми розпочали реалізацію так званого «Індустріального парку», на території котрого розташуються майданчики та виробничі потужності з утилізації, в тому числі і шкідливих побутових відходів другого та третього класів. Це дасть можливість нам утилізувати, наприклад, відпрацьовані машинні олії та автомобільні шини. Розглядається питання про встановлення спеціального обладнання для переробки ламп, — похвалився начальник охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міськради.
Не поспішайте радіти!
Послухали ми чиновника, вийшли на вулицю, а там до болю знайома картина. Мабуть, представники влади мислять масштабно, а те, що буквально під ногами, не бачать. Що ж стосується простих громадян, то для них картинка майже не змінилася. Хіба що влітку переважно гнили шкірки кавунів, а ще недавно, до першого снігу, — купи опалого листя. До речі, в Європі воно вважається цінною сировиною, і його навіть викуповують у населення для переробки. До того ж там не збирають листя в парках і скверах, оскільки взимку воно захищає від морозів кореневу систему, а, перегнивши, утворює гумус і підживлює ґрунт.
А в нас тільки й додумалися, що листя забороняють спалювати.
А ось тепер запитання: чи тільки в грошах справа? Чи можна таке ставлення до городян назвати «послугами з вивезення та переробки сміття»? Чи логічно за це ще й гроші вимагати?
На тій самій прес-конференції хвалився чиновник також тим, що нинішній полігон розташований значно ближче, ніж попередній. Це дає змогу сміттєвозам робити вдвічі більше ходок й економити пальне. А у травні, можливо, буде переглянуто тарифи для населення. Проте, треба розуміти, перегляд станеться не в бік здешевлення. Як це було вже не раз. Та чи стануть чистіші від цього прибудинкові території?
Дніпропетровська область.
Фото автора.
ФАКТ
Переробка листя багатьма країнами вже давно використовується для заробітку грошей. Наприклад, у Бірмінгемі його перетворюють на звичайні дрова. Для цього тут існує цілий завод. Технологія виготовлення базується на принципі ущільнення та спалення біомаси. На виготовлення одного поліна використовують один великий мішок листя. У кінцевий продукт додається спеціальний віск: 30 відсотків воску, 70 — листя. Інший шлях — це отримання компосту шляхом контрольованого впливу тепла, води, повітря та мікроорганізмів. Цей продукт потім використовують як цінне добриво.
ФАКТ
Перший закон про утилізацію відходів було прийнято у США ще 1965 року. Поступово всі цивілізовані країни долучилися до нього. На сьогодні найоптимальнішим способом вважається спалювання сміття. Але перед цим його прискіпливо сортують, а дим, що утворюється під час роботи заводу, фільтрується й очищується.
У Римі, приміром, на сміттєспалювальному заводі нового покоління відходи проходять подвійне сортування. Городяни збирають сміття окремо, у спеціально обладнані контейнери. Потім воно надходить на спеціальний найближчий комплекс, де його перед утилізацією сортують ще раз. Ці комплекси дають змогу місту зменшити звалища на 80 відсотків.
Найсучасніше обладнання нашого двірника: мітла та тачка.
Те, що до регіонального сміттєпереробного комплексу раціонального використання та зберігання побутових відходів четвертого класу небезпеки не доїхало.
