Понад 39 тисяч гектарів лісосмуг у степовій Херсонщині залишилося без господаря. Ці захисні насадження перебувають у віданні ДП «Херсонагроліс», засновником якого є МінАПК України. Однак там працювати тепер нікому. 

 

Через хронічні невиплати заробітної платні практично весь штат підприємства — генеральний директор, його заступник, юрист, бухгалтери та економісти аж до прибиральниці включно — звільнилися за власним бажанням. І тепер вибивають з колишнього роботодавця борги через суд. А нових працівників для заміщення вакансій набрати важко: виконувати свої обов’язки безплатно, та ще й наражаючись на небезпеку нападів браконьєрів (одного разу під час спроби припинити вирубування акацій у Голопристанському районі вони обстріляли машину «Херсонагролісу») охочих немає.

— Люди не отримували зарплати з початку нинішнього року, тож сума заборгованості сягнула півмільйона гривень. Писали в МінАПК, зверталися до Прем’єр-міністра, але нічого не змінилося, — обурений тепер уже колишній генеральний директор «Херсонагролісу» Василь Мандрик.

Підприємство не в змозі виконувати покладені на нього обов’язки. І справа не лише в зарплатні. Значна частина з тих 39 тисяч гектарів захисних лісосмуг, що фактично перебувають у його віданні, з юридичної точки зору господаря не мають. Адже оформлення держактів на землю під лісосмуги, що раніше були у власності колгоспів та радгоспів, з початку нинішнього року також заморожене, оскільки з необхідних на цю роботу 7 мільйонів гривень державний бюджет за п’ять років спромігся профінансувати лише півтора.

Залишенням лісосмуг без нагляду стривожена й обласна влада. Начальник Головного управління з питань агропромислового розвитку Херсонської ОДА Олексій Згірін називає це «величезною проблемою». В адміністрації обговорювали пропозиції реорганізувати «Херсонагроліс», перетворивши державне підприємство на обласне комунальне підприємство чи на дочірню структуру регіонального управління лісового і мисливського господарства, яке теж опікується величезними масивами зелених насаджень. Але передавати треба не лише окрему управлінську структуру, а й самі лісосмуги з держактами на земельні ділянки. Та в обласному бюджеті зайвих п’яти з лишком мільйонів на оплату послуг землевпорядників та службовців Державного земельного кадастру немає. А тим часом у лісосмугах Таврії знову дзижчать електропилки та гупають сокири — у зимові холоди власники приватних осель посилено запасаються «дармовими» дровами.