Попри нашу емансипованість, у соціумі завжди будуть жіночі теми, винесення яких на широкий загал вимагає особливої делікатності. Насамперед тому, що стосуються вони інтимного боку життя. Україна споконвіку наслідувала принципи родинної педагогіки, за якої здоров’я жінки — майбутньої матері — оберігалося традиціями стосовно дівочої цноти та подружньої вірності.
Ще років двадцять тому майже в кожній родині було двоє-троє діток. Нині головними причинами низької репродуктивності родин називають матеріальні проблеми, тоді як насправді дамокловим мечем материнства є недостатнє здоров’я жінок, а також високий рівень безпліддя в подружніх пар. Із десяти породілей пологових будинків лише дві-три не мають фізіологічних відхилень. Та, незважаючи на це, заступник начальника Управління охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України Валентина Коломейчук стверджує, що нині, щоб хоч трохи поліпшити демографічну ситуацію у країні, кожна українка дітородного віку має народити 3—4 дитини...
Чи реально це? Дитячий гінеколог жіночої консультації №6 міста Миколаєва Олена КРАСУЛЯ (на знімку) вважає, що природа — суворий суддя людських помилок. Дорога до материнства має починатися ще в дитячому віці.
Черга під «наймолодшим» кабінетом...
— Олено Станіславівно, я звернула увагу, що біля дверей вашого кабінету помітна черга. Невже настільки затребувана нині медична допомога дитячого гінеколога?
— У середньому за свою зміну я приймаю 26 малих пацієнток. До нас у поліклініку здебільшого звертаються дівчатка Заводського району Миколаєва. Крім того, приймаємо й дітей із двох сільських районів області — Снігурівського та Веселинівського. В області ще мало дитячих спеціалістів. Навіть у Миколаєві не в кожній жіночій консультації є дитячий гінеколог. Ми оглядаємо всіх діток перед тим, як їм іти в дитсадок, а також перед школою. Колись, років 6—7 тому, такі огляди були за бажанням батьків, тепер — в обов’язковому порядку. Приходячи до навчального закладу, ми тоді нерідко стикалися з фактами, коли мами влаштовували гінекологу пікет. Доводилося переконувати їх, що тільки в ранньому віці можна вилікувати вроджені вади або ту-таки патологію, яка протікає приховано. Потім на рівні галузевого міністерства було видано окремий наказ, відповідно до якого ми зобов’язані зробити висновок щодо нормального розвитку дівчинки  віком 7, 10, 14 та 17 років.
— З якими скаргами мами найчастіше приводять до вас дівчаток?
— Це, так би мовити, захворювання, які «кидаються у вічі»: інфекційні, паразитарні, запальні. Нині різноманітні гормональні порушення ми виявляємо навіть у малесеньких дівчаток. Їх причини різні. Це і нехтування мамою під час вагітності режимом дня, стреси, вживання продуктів із великим умістом модифікованих неорганічних речовин, екологія тощо. Патології, спричинені гормональними порушеннями, зазвичай впливають на статеве дозрівання. У моїй роботі навіть мав місце випадок, коли через вроджену пухлину у восьмимісячної дівчинки почалися «критичні дні». Налякана мати принесла дитинку на прийом... На жаль, ця важка патологія вже не рідкість і для 5—6-річних дівчаток. Батьки повинні бігти до гінеколога не тоді, коли, як то кажуть, уже грім ударив (у дівчинки розпочалися ті щомісячні процеси, що й у дорослої жінки), а ще з першими їх передвісниками — формуванням грудей, округлостей фігури. По-перше, дитина сприймає свій стан як велику психологічну травму. І мамі, і лікарю непросто пояснити їй, що ж відбувається насправді. По-друге, передчасне статеве дозрівання в переважній більшості випадків призводить до безпліддя. Нині є достатня кількість медичних препаратів (здебільшого гормональних), якими можна позитивно лікувати такі патології, головне, вчасно попередити рецидив. Ці хвороби гінеколог та ендокринолог лікують спільно.
— Окрім вроджених патологій, які захворювання в дітей лікують у супроводі ендокринолога?
— Є й інший бік медалі, коли дівчатка-підлітки приходять до свого повноліття, не знаючи ознак настання жіночності. Найчастіше це пов’язано із проблемами щитовидної залози. Проводячи бесіди у школах, я пояснюю їм, що нормою вважається, коли до 14 років приходять «критичні дні». Багато батьків роблять помилку, заспокоюючи себе, що, мовляв, у бабусі «це з’явилося» у 18 років, то й в онуки буде... На жаль, це не так. Уже інші екологічні умови. 
Затримка статевого дозрівання свідчить про те, що жінка може ніколи не пізнати щастя материнства. Додаткові питання від дівчаток завжди дають мені зрозуміти, що і в цьому класі є мої потенційні пацієнтки. Розібратися з причинами патології допомагають лабораторні дослідження крові, тож боятися обстеження не потрібно. У підлітковому віці все ще можна виправити фіто- та гормональними препаратами.
Проблеми починаються, коли батькам ніколи...
— Цікаво дізнатися від спеціаліста, наскільки часто неповнолітні звертаються в кабінет гінеколога з «дорослими проблемами»?
— І в селах, і в містах діти дуже рано розпочинають статеве життя. Коли ми вперше оглядаємо 14-річних дівчаток на кріслі, багато хто з них зізнається, що почали статеве життя у 12—13 років. Нас, гінекологів, це не може не пригнічувати. За законом, потрібно розглядати факт розбещення неповнолітніх, за який хтось повинен відповідати, але в реальному житті ніхто не переймається наслідком розплати за рожеві мрії про щастя від сексу. Як медик, можу запевнити, що дівчинка не здатна відчути насолоду від статевого контакту поки не дозріють її жіночі органи. За дитячу дорослість потрібно питати з батьків.
Згідно із законодавством ми не маємо права оглядати дитину без присутності батьків. Але якби я цього дотримувалася, сиділа б без роботи весь день. Бо нашим батькам — ніколи! У кращому разі дитина сама прийшла, коли зрозуміла, що її «щось незрозуміле» турбує. У гіршому — її до нас відправила мама. За законом, коли до мене в кабінет із скаргами зайшла дитина, я не можу посилати її за батьками перш ніж огляну. Як матері, мені важко зрозуміти, що може бути якась важливіша для хвилювання причина, ніж здоров’я рідної доньки!
У багатьох дівчаток нині досить часто виявляємо хронічні запальні захворювання. Їх перший сигнал — скарги на болючі «критичні дні». Матерям слід пам’ятати, що цей особливий стан жінки задуманий природою, тому її ніщо не має турбувати. Біль — це захисна реакція на якісь негативні подразнення (переохолодження, моду на оголені спини, міні-спіднички, незручну білизну). Ось гірка амбулаторних карточок тих дівчаток, які сьогодні були в мене на прийомі, поряд — карточки пацієнток, в яких запалення статевих органів спровокувало переривання вагітності.
— Хотілося б детальніше почути від вас про гіркі наслідки ранніх сексуальних стосунків?
— Із року в рік показник щодо раннього статевого життя неповнолітніх, на жаль, зростає. Але суспільство намагається не помічати цього. Із телевізора, Інтернету сиплеться шквал культу тіла і сексу — всі кліпи, всі фільми спокушають пізнати сексуальну насолоду. Мовляв, дівчинко, ти маєш бути така вся крута, сексуальна, розріз до пупка... За таких умов наш голос — тоне... Відвідуючи школу з лекцією на тему згубних наслідків раннього статевого життя, я докладно розповідаю дівчаткам-підліткам, як уникнути проблем. І все одно трапляються непланові вагітності. У переважній більшості ризиковані статеві контакти стаються в нетверезому стані дорогою з вечірки... Природою передбачено, щоб ми, жінки, вагітніли та народжували. Ніякої контрацепції. Але коли неповнолітня дівчина стверджує, що не має наміру «відмовляти» своєму хлопцеві (зазвичай такому ж недосвідченому ровеснику), дитячий гінеколог вимушений виписати їй гормональні таблетки проти зачаття.
Тепер із 15 років дівчинка має право прийти до жіночої консультації на аборт без матері. Я все одно намагаюся зв’язатися з мамою, щоб по-дорослому проаналізувати проблемну ситуацію її доньки. Завжди переконую матір прийти до жіночої консультації разом із дитиною, бо аборт — це серйозне хірургічне втручання, після якого декілька днів жінка повинна приймати антибіотики, повноцінно харчуватися, не перевтомлюватися, не перемерзати. Через тиждень її знову має оглянути лікар та визначити засоби контрацепції, якщо така пацієнтка й далі планує жити статевим життям...
Про чистоту душі і тіла потрібно бити в усі дзвони...
— Які у вашій практиці зустрічалися наймолодші породіллі?
— Цього року народила 13-річна школярка, і я вважаю, що винні в її зламаній долі не школа і не дитячий гінеколог, а саме батьки. У сім’ях із високою планкою моральності дуже рідко зустрічаються такі випадки, але кожна родина живе за своїми принципами. Тому потрібно бити в усі дзвони, пояснювати, що статеве життя неповнолітніх — це аморально. Рання близькість спустошує душу дитини та викликає масу серйозних психологічних і фізичних захворювань. І, що найнебезпечніше, дівчина може й не помічати цього. Призначивши собі «по телевізору» таблетки від ерозії, юна пацієнтка не знає, що майже такі само симптоми характерні при ерозії матки, яка, якщо її вчасно не вилікувати, може спричинити рак.
— Чи можна, на вашу думку, на ситуацію вплинути на законодавчому рівні?
— Це потрібно робити паралельно: на законодавчому і світському рівнях. Шлюби «на віру», сексуальні контакти до заміжжя, побачення із хлопцем задля статевих стосунків... Такі «атрибути нашого часу» не притаманні національним традиціям українського народу, тому їм має бути негативна суспільна оцінка. Про це потрібно говорити вголос і на всіх рівнях. Якби моя воля, я запровадила б юридичну відповідальність батьків за неналежне виховання неповнолітньої доньки, якщо їй було зроблено аборт. Так само на законодавчому рівні має бути відповідальність за відмову батьків супроводити дитину до жіночої консультації. Я хотіла б щось конкретно змінити, але як? Маховик аморальної вседозволеності в ходу. Молодь не винна, що її нестійку психіку зомбують Інтернет, фільми, де пропагуються еротика і секс. І якщо у країні хтось думає, що його це не стосується, то це неправда. Ми всі — одна нація.
Миколаїв.
 
Заступник начальника Управління охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України Валентина КОЛОМЕЙЧУК:
 
Нині в Україні у віці 10—12 років статеве життя «пізнали» 1 відсоток хлопчиків і 3 відсотки дівчаток, у 13—14 — вже 10 відсотків, у 15—16 — понад 50 відсотків мають статеві стосунки. З цього лікарі та вчителі повинні робити висновки.
 
ЦИФРА
 
Наразі в Україні проживають 45 мільйонів 598 тисяч людей, із них 53 відсотки — жінки, народжувати з яких можуть лише 45 відсотків.
 
ДОВІДКОВО
 
Тривогу медиків викликає збільшення випадків зараження ВІЛ-інфекцією через близькість. Минулого року було зареєстровано 21 тисячу нових випадків ВІЛ-інфікування статевим шляхом.
 
Фото автора.

Колаж  Олексія КУСТОВСЬКОГО.