Так вважає депутат Рівненської обласної ради Валентин Крока (на знімку), який пропрацював у виконавчій владі та органах місцевого самоврядування понад двадцять п’ять років, тричі обирався депутатом сільської, стільки ж — Березнівської районної ради. Він — депутат Рівненської обласної ради шести скликань, голова постійної комісії обласної ради з питань місцевого самоврядування, розвитку територій та європейської інтеграції, тож добре знає проблеми, які заважають територіальним громадам успішно розвиватися, бути самодостатніми.
— Валентине Івановичу, про необхідність адміністративно-територіальної реформи говорять на різних рівнях не один рік. Навіть громадські слухання відбувалися: ніби всі «за». То чому ж, на ваш погляд, її в Україні не проводять?
— Адміністративно-територіальну реформу «забалакали». А не проводять її тому, що верхи у цьому не зацікавлені. Адже у разі втілення адміністративно-територіальної реформи вони не розпоряджатимуться коштами так, як нині, а низи її не хочуть, бо тоді доведеться звільняти багатьох працівників сільрад, оскільки вони укрупнятимуться. Звідси й інертність.
Тим часом наші сусіди-поляки, досвід яких вивчали депутати нашої обласної ради, таки наважилися на подібну реформу, хоча, як визнають, і у них вона відбувалася болісно. Але людей зуміли переконати, націлити на цю реформу. Як кажуть поляки, вони «зробили хірургічне втручання, це пережили, тепер рана заживає, а місцеве самоврядування ефективно працює». Реформа у Польщі змінила територіально-адміністративний устрій: стало менше воєводств, повітів, гмін. Останні укрупнили. До гміну стало входити більше населених пунктів, у кожному з яких, навіть найменшому, є солтис. Гміни стали самодостатніми, мають кошти для розвитку, вирішення проблем територіальних громад. А для цього поляки, звичайно ж, змінили податкову систему.
Ми переконалися, що у Вармінсько-Мазурському воєводстві після адміністративно-територіальної та податкової реформ місцеве самоврядування отримало повноваження, які дають змогу їм працювати саме на територіальну громаду. Тим часом територіальна громада також має велику підтримку й допомогу від органів місцевого самоврядування. Адже місцева влада управляє процесом щодо фінансування своїх громад (після реформи у місцевих бюджетах залишається 40 відсотків коштів, плюс допомога Унії, Євросоюзу), має кошти на будівництво доріг, водогонів, газопроводів, благоустрій тощо.
Наші ж територіальні громади, щоб реалізувати певний проект на своїй території, мусять просити кошти у високих столичних кабінетах. Тож адміністративно-територіальна реформа Україні украй потрібна. Завжди захищаю місцеве самоврядування і хочу, щоб воно було таким, як у Європі. А це можливо лише після проведення реформи. Половинчасті ж заходи, як переконало життя, бажаного результату не дають. Я маю на увазі те, що кожен новий склад парламенту не приймає кардинальних рішень щодо втілення адміністративно-територіальної реформи, а обмежується лише прийняттям поправок до законів про місцеве самоврядування, які його ще більше централізують. А потрібно було б зробити навпаки, як, скажімо, у Польщі. То навіщо винаходити велосипед, якщо перед нами прекрасний досвід сусідів, як підняти місцеве самоврядування з колін? Можливо, трохи адаптувати таку реформу до наших українських умов. Скажімо, свого часу просуванням цієї реформи активно займався Роман Безсмертний. Тоді, пригадую, пропонували укрупнити райони, щоб у них було населення 60—62 тисячі. Але у нас є гірські, важкодоступні райони, тому в таких випадках, можливо, й не потрібно такого укрупнення.
— У 1990-х роках ви обіймали посаду голови виконкому Березнівської районної ради. Як вважаєте, чи потрібно повернутися до такої форми управління?
— Спілкуючись з депутатами різних рівнів, своїми виборцями, чув від них, що райвиконкоми та облвиконкоми необхідні. Це не ностальгія за тими часами, повірте. Коли очолював виконком Березнівської районної ради, завжди звітував перед сесією з різних питань, зокрема, щодо реалізації програм. Якщо потрібно було оперативно вирішити якесь питання, пов’язане із забезпеченням життєдіяльності чи соціально-економічним розвитком району, збирав райвиконком. І ми відпрацьовували програми, оперативно затверджували їх на сесії. Можливо, помилялися, але ми радилися з людьми: виконком виходив на територіальні громади, голів сільрад. Пригадую, як була вказівка зверху закрити молокозавод у Березно, а молоко возити у Сарни. На виконкомі порадилися (а перед цим обговорили питання на зборах сіл) і знайшли вагомі аргументи, що цього робити не варто, навпаки — з огляду на обсяги заготівель молока завод потребує добудови, щоб розширити асортимент молочної продукції. Зрештою завод добудували, про що прозвітував перед сесією райради, і рішення довели до відома територіальних громад району.
Якщо ж голова райвиконкому не справлявся з роботою, його могли переобрати. Тобто, людина, яка обіймала цю посаду, була підзвітна територіальній громаді і була зацікавлена у тому, щоб виправдати довіру виборців.
— Валентине Івановичу, наскільки мені відомо, вас завжди обирали депутатом обласної ради за мажоритарною системою і лише раз за партійним списком... Чому?
— Переконався, що якщо ти уважний до своїх виборців, намагаєшся їм допомогти, то вони це оцінять. Коли працював заступником голови Рівненської обласної ради, за рік приймав понад тисячу відвідувачів, намагався допомогти. Та й нині до мене звертаються по допомогу у вирішенні різних проблем (земельних, комунальних, працевлаштуванні, допомоги у лікуванні тощо) мої виборці. Після парламентських виборів уже прийняв понад тридцять осіб.
Напередодні виборів відвідав усі населені пункти Березнівського району, розмовляв з багатьма членами територіальних громад. Вони скаржилися на високий рівень сільського безробіття, на низькі пенсії, на те, що навіть талановита молодь через безгрошів’я не може дозволити собі навчання у вузах, а тим, що їх закінчили, важко знайти перше робоче місце, тому раді будь-якій роботі. Від такого життя люди в селах спиваються. Тож народним депутатам України нового скликання потрібно на це зважати і виконувати свої передвиборні обіцянки, розробляючи та приймаючи такі закони, які б зробили життя людей кращим, підняли на вищий рівень роль місцевого самоврядування. І необхідно, щоб народні обранці чули своїх виборців не лише до виборів, а й після них.
Розмову записала Олександра ЮРКОВА.
Рівне.
Депутат Рівненської обласної ради Валентин Крока:
Реформу потрібно проводити відповідно до певних умов, але проводити обов’язково, причому якомога швидше
