В українському футзалі настав час докорінних змін. Минулого тижня багаторічний президент Асоціації міні-футболу України (АМФУ) і тренер національної збірної Геннадій Лисенчук подав у відставку. Про це повідомив офіційний сайт асоціації.
До такого кроку відомого фахівця, либонь, підштовхнув відносно невдалий виступ нашої національної команди на чемпіонаті світу-2012 у Таїланді: там вона не здолала чвертьфінальний бар’єр. Це, звичайно, прикро. Але давайте не перекреслюватимемо того позитивного, що особисто зробив для українського футзалу Геннадій Анатолійович. Від дня створення Асоціації міні-футболу України 1993 року він був її президентом, головним тренером національної і молодіжної збірних країни. З 2004 року — член комітету УЄФА з футзалу.
Серед його учнів — 8 заслужених майстрів спорту, 23 майстри спорту міжнародного класу, 93 майстри спорту. Під його керівництвом команда України двічі вигравала срібні медалі чемпіонатів Європи, а студентська збірна ставала чемпіоном світу. І все це не варто забувати, а слід подякувати Геннадію Лисенчуку за все зроблене ним на благо українського спорту.
Я тут обмежився лише переліком здобутків у міні-футболі Геннадія Анатолійовича, не назвавши його наукових звань, не згадав про його яскраву викладацьку і громадську діяльність, державні нагороди, якими його відзначено.
Виконком АМФУ затвердив виконувачем обов’язків президента Сорочика Юрія Юрійовича (перший віце-президент). Також визначена дата проведення чергової ради АМФУ — 18 грудня 2012 року. Окрім того, асоціація розробила, розглянула та прийняла за основу проект «Концепції розвитку футзалу», головою комісії з доопрацювання та внесення змін до програми призначено першого віце-президента Володимира Братуся.
Насамкінець виникає запитання: чи буде якась користь українському футзалу від того, що від справ відійшла особистість такого калібру, як Геннадій Лисенчук? Схоже, у когось ну дуже сверблять руки, щоб покерувати процесом...
