— Володимире, розкажіть, як Ви потрапили на телебачення, і чи важким був шлях до посади головного редактора парламентського телеканалу «РАДА»?
— Важких шляхів не буває — досягти мети заважає лінь і внутрішня невпевненість. Стукайте і вам відчинять — принцип, за яким я йду по житті. В сферу телебачення, як більшість, потрапив випадково. Пройшов кастинг телеведучих на Тернопільському державному телебаченні, незважаючи на те, що ще у 18-річному віці навчався за спеціальністю «менеджмент організації». Втім, справжньою своєю школою журналістики вважаю перший в Західній України приватний тернопільський телеканал «TV-4». Тут завдяки професіоналам, дружній атмосфері я відбувся як журналіст та телеведучий. Спробував все: займався спортом, вів молодіжно-розважальні програми, був журналістом відділу новин, згодом ведучим інформаційної програми та авторських програм. У 2006 почав займатися політикою — у пік тодішньої парламентської кампанії провів не один десяток ефірів. А Всеукраїнський прямий ефір з тодішнім президентом Віктором Ющенком, на якому я був співведучим, мабуть, остаточно вплинув на моє майбутнє. Я дедалі більше цікавився діяльністю політиків і політичною ситуацією, і дедалі більше у Тернополі мені ставало тісно. Співпрацював як регіональний журналіст з багатьма центральними телеканалами. Наприкінці 2007 року мені запропонували-таки переїхати до столиці. З кількох пропозицій зупинився на виборі політичного телеканалу. І не шкодую. Прийшов на «Раду» як спеціальний кореспондент і телеведучий. Працював дуже багато — певно, це оцінили. Часто висвітлював візити парламентських делегацій на чолі з Головою Верховної Ради України, вдалося запровадити на телеканалі «Новини», які в ефірі щоденно вже чотири роки. А три роки тому мені доручили посаду головного редактора. Тож, якщо рахувати весь телевізійний стаж, то вже 10 років «варюся в телевізійній кухні».
— Відповідальність на головному політичному телеканалі країни, мабуть, в кілька разів вища, ніж на регіональному телеканалі...
— Я так не вважаю. Якщо ти журналіст і несеш інформацію, то відповідальність однакова, незважаючи на те, чи це тернопільський рівень, чи всеукраїнський. Звісно, на «Раді» я вже відповідаю не лише за своє ім’я, тут доводиться страхувати колег, як редактору більше працювати в команді. Новини вважаю своїм дітищем, тому хочеться, щоб вони були позитивними, професійними, збалансованими, приємними і «людськими», тобто зрозумілими.
— Якою сьогодні є інформаційна політика парламентського телеканалу «Рада»?
— Наш телеканал взагалі можна зараховувати до лідерів серед інформаційних телеканалів України. В нас від ранку і до вечора — інформаційний потік. Його нам створюють народні депутати на засіданнях, якщо засідань немає, то творимо інформацію ми. Найбільш ТОПові теми ми обговорюємо у студіях з фахівцями, експертами, до нас частенько приходять міністри, приїжджають міські голови, керівники областей. Ми аналізуємо ситуацію, прогнозуємо розвиток подій. Часто саме наш телеканал є першоджерелом інформації. Найбільшою заслугою вважаю те, що телеканал може похвалитися незаангажованістю і політичною аполітичністю, вибачте за тавтологію, але так воно є. Канал політичний, але в нас присутній баланс думок усіх фракцій і всіх депутатів. Новини на «Раді» щопівгодини — короткий огляд головних подій, аналіз того, що відбулося, прогнози. Підсумки подій дня о 19:00 і 21:00. «Гарячі» новини відображаються в інформаційній стрічці. А взагалі, оскільки ми працюємо більше в прямому ефірі, то це завжди свіжа і актуальна інформація.
— Чи цікаво працювати з політиками, вдається власні політичні уподобання відокремлювати від роботи?
— Чесно, важко... але вдається. Буває, що як Володимир Лех, критикую того чи іншого депутата за якусь ідею, прийняте рішення. Втім, як редактор і журналіст змушений подати збалансовану інформацію з її «за», «проти» і навіть думкою експерта. Взагалі, політики люди цікаві. Цікаво спостерігати за їхньою політичною кар’єрою, ідеями, рішеннями, життям. З ними добре дружити насамперед для того, щоб розуміти і знати розвиток політичних подій в країні. Адже не секрет, що політика — велика стратегічна гра.
— Колектив телеканалу «РАДА» — який він?
— Це моя друга сім’я. На роботі я проводжу 2/3 свого життя. Між співробітниками склалися дуже теплі і щирі стосунки. Вважаю, що «радівцям» треба ставити пам’ятник за їхню наполегливість, відданість роботі і професіоналізм.
— Політика — це єдине, чим Ви живете?
— Та, ні! Ні канал, ні я не живемо однією політикою. Ми намагаємося показувати і говорити про все: економіку, «соціалку», спорт, культуру, шоу-бізнес. Ми — самодостатній, повноцінний телеканал. Єдине, намагаємось не вдаватися до дрібної, так званої інформації вбили-вкрали. Вважаю, що чим менше негатива, тим позитивнішим буде суспільство. До таких відношу себе — живу подорожами, друзями і телебаченням!