Із виступів уповноважених представників

— П’ять пройдешніх років були насичені гострими дискусіями і політичними протистояннями, мріями і розчаруваннями, перемогами й поразками. Дещо вдалося зробити, багато чого — ні. Власне, все, як і в звичайному житті. Проте можна беззаперечно констатувати лише одне: для багатьох, а, можливо, більшості з нас ці уроки стали важливою частиною біографії, а ще й непростим випробуванням долі. Протягом п’яти років ми всі були колегами. Хтось ставився до іншого, як до друга, хтось — як до товариша, а хтось — як до несамовитого опонента. Історія — єдиний неупереджений арбітр, і саме історія з часом розставить усе по полицях і всім визначить своє місце. Водночас хочу висловити думку своїх друзів і соратників, що хоч би якими суперечливими і складними були ці п’ять років, усе ж хорошого було більше, ніж поганого. І хто б чого в запалі політичної полеміки не казав, але якісно новий Кримінальний процесуальний кодекс, закони про адвокатуру, про протидію торгівлі людьми, про доступ до публічної інформації, про громадські об’єднання, щодо розвитку відновлювальних джерел енергії, повний комплект для запровадження безвізового режиму для українських громадян, низка інших законодавчих актів — це все-таки здобутки, а не прогалини. І усвідомлення їхньої користі, а головне — їхні практичні позитиви, безпосередньо дадуться в знаки.

Хочемо подякувати всім колегам за роки спільної роботи. Особлива подяка апарату Верховної Ради, всім його співробітникам за допомогу і доброзичливість.

А ще ми назавжди збережемо у своїй пам’яті Івана Олександровича Герасимова, Михайла Дмитровича Сироту, Валерія Олександровича Букаєва, Івана Васильовича Сподаренка, Миколу Павловича Лісіна, Володимира Івановича Полохала, Ігоря Борисовича Головченка, Володимира Аврумовича Поляченка, Олександра Володимировича Савчука — наших колег, народних депутатів шостого скликання, які пішли з життя.

— Спробую від імені опозиції розповісти про економічні здобутки цього уряду, який у понеділок був відправлений у відставку Президентом Януковичем. Що стосується успіхів цього уряду, то хотів би керуватися виключно цифрами. В першу чергу про безробіття — 1,8 млн. українців сьогодні безробітні. Друге, кожен п’ятий молодий українець сьогодні без роботи. Третє, за оцінкою Організації Об’єднаних Націй, 36 млн. українських громадян живуть за межею бідності. Четверте, цей уряд збільшив зовнішній прямий державний гарантований борг до майже 500 млрд. грн. Ця цифра вдвічі більша, ніж на той момент, коли Азаров і Янукович прийшли до влади. П’яте, збільшення витрат на утримання влади за останні 2,5 роки сягає 25 млрд. грн. Шосте, кожен день утримання Президента Януковича коштує 4 млн. грн. для платників податків. Сьоме, за останні 2 роки цей уряд і цей Президент закрили 300 лікарень і 700 шкіл. Восьме, Україна нарешті стала першою в рейтингах. У рейтингах корупції, безробіття і безнадії. На цьому тлі цей уряд у понеділок похапцем вносить проект закону про державний бюджет на 2013 рік. Зрозуміло, що регіонали не читають закони, вони не утруднюють себе такими речами, як читати українську Конституцію і Закон «Про Регламент Верховної Ради України». Відповідно до частини 3 ст. 155 цього закону, відставлений уряд не має права вносити до Верховної Ради України закон про державний бюджет. Це має бути відповідальність нового уряду і нового парламенту. Але ми розуміємо, навіщо це робиться. Сьогодні в парламенті, який є не що інше, як місце купівлі і продажу карток, набагато легше зібрати 226 голосів, ніж у майбутньому парламенті. Особливо в тому випадку, коли ми доб’ємося особистого голосування кожного народного депутата.

— Політичні махінації навколо будівництва в Україні плавучого «LNG термінала» для прийому скрапленого природного газу ще раз підтвердили, що справа Остапа Бендера процвітає. 26 листопада в присутності Прем’єр-міністра керівник Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами підписав контракт на мільярд доларів США. Компартія вимагає детального звіту уряду стосовно даного факту.

Проект бюджету на наступний рік повністю підтвердив, що атракціон небаченої щедрості закрився разом із закриттям виборчих дільниць. Відмовившись від запропонованої Компартією антикризової програми, влада виявилася не здатною вирішити соціально-економічні проблеми, що накопичилися. Виробництва продовжують падати, гривня знецінюється, капітали виводяться за кордон, пенсії та зарплати затримуються, казна порожня. Тепер народу України пропонують затягнути паски за рецептом Міжнародного валютного фонду. Фракція Компартії не голосуватиме за бюджет, яким фактично ліквідуються всі соціальні пільги для малоімущих. Тобто, не голосуватимемо за кошторис соціального дефолту. Взагалі ми переконані: перед розглядом бюджету потрібно прийняти програму соціально-економічного розвитку на наступний рік, яка опиралася б на наші внутрішні ресурси, а не вганяла країну в боргову кабалу до міжнародних фінансових спекулянтів.