Анатолій КІНАХ (Партія регіонів):

— Україна, як незалежна держава, суспільство, влада в складних умовах проходять черговий іспит на спроможність спільних дій із захисту національних інтересів, протидії системним зовнішнім та внутрішнім ринкам. Залишаються великі ризики, зокрема, низький рівень конкурентоспроможності і високої залежності української економіки від зовнішньої кон’юнктури. Для нас не може бути іншого завдання, як в стислі терміни на основі позитивної спадкоємності забезпечувати вирішення завдань розвитку та життєдіяльності нашого суспільства. І сформувати умови ефективної роботи вищого законодавчого органу влади. Україна завершує 2012 рік з позитивними показниками ВВП, але у нас, у депутатів, спільна відповідальність за те, щоб кожен відсоток економічного зростання впливав на зростання якості життя українських громадян, впевненості людей у майбутньому. І в цьому суть і основа соціальних ініціатив Президента України. Нас об’єднає, і ми впевнені в спільних завданнях інтеграції України в європейський економічний і політичний простір. Час вимагає відповідальності і сконцентрованості. Лише за умови усунення політичного протистояння можна досягти успіху, конкурентоспроможного розвитку, високої якості життя громадян, зміцнення демократичних стандартів. До чого вас і закликаю.
Андрій Кожем’якін (фракція «БЮТ-«Батьківщина»):
 
— Після обрання парламенту в 2007 році було створено демократичну коаліцію, яка працювала виключно в інтересах держави і її громадян, соціально-економічного підйому, розвитку і зміцнення України. Рішення тоді приймалися нелегко, але вони були виваженими і ефективними. Бо кожен закон обговорювався відкрито, часто з гострими дискусіями, але з урахуванням думок усього депутатського корпусу. Завдяки цьому Україна вистояла під час світової кризи в 2008—2009 роках. Для тодішньої опозиції було створено всі умови і забезпечені реальні можливості для обстоювання своїх поглядів. Сьогодні ж Верховна Рада закінчує свою діяльність безславно. Одна згадка про український парламент у звичайних громадян викликає лише роздратування. Найяскравішим свідченням того, що ця Верховна Рада перетворилася на обслуговуючий інструмент влади, стало те, що парламент самоусунувся від протидії масштабним політичним та економічним репресіям в Україні. Законодавчий орган жодним чином не відреагував на незаконне ув’язнення лідера опозиції Юлії Тимошенко, а також інших опозиціонерів, які були кинуті за ґрати завдяки сфабрикованим кримінальним справам. Але український народ зробив свій вибір, незважаючи на масові фальсифікації, адмінресурс, тотальний підкуп. Українці більшістю голосів підтримали опозиційні сили. Тому в нас попереду дуже важка і напружена парламентська робота. Ми ні на крок не відступимо від наших виборчих програм, із якими шли до людей.
Раїса CОРОЧИНСЬКА-КИРИЛЕНКО (група «Реформи заради майбутнього»):
— Наша група вважає за необхідне знову наголосити на неприпустимості запровадження 15-відсоткового збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при продажі іноземної валюти за готівкову гривню. Необхідність прийняття цього закону мотивується ніби боротьбою з валютними спекулянтами. До того ж особливе занепокоєння в Національному банку України викликає готівкова валюта, що знаходиться у населення. А це щонайбільше 50 мільярдів американських доларів. Представники Нацбанку вважають, що ця валюта живить тіньову економіку. А отже, несе загрозу для економічної безпеки держави. Для того, щоб усунути таку загрозу, необхідно змусити власників валюти продати її, обклавши їх податком. Водночас громадян заспокоюють: мовляв, їх цей податок не торкнеться. Але чи відповідає це дійсності, якщо взяти до уваги той факт, що люди, зневірившись в національній банківській системі, воліють тримати свої заощадження у твердій валюті та зберігати її вдома.
Депутатська група «Реформи заради майбутнього» наголошує: представники Нацбанку мали б насамперед припинити витік капіталів в офшори, а не лізти в кишені до громадян. За різними оцінками, за останні два роки банки України перерахували в офшорні зони 53 мільярди доларів. А це дорівнює цьогорічному бюджету країни. Ці кошти, на жаль, інвестуються в економіку інших держав, а не в нашу. То, може, саме тут треба вбачати загрозу економічній безпеці нашої держави. Наша група пропонує внести цей законопроект на розгляд тільки після громадського обговорення та проведення відповідних консультацій.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.