Справжнім козирем, який дав змогу навіть в умовах найжорсткішої посухи окупити витрати, для аграріїв Херсонщини виявилося сорго.
Минулого літа як експеримент площі під «зеленим верблюдом» (агрономічне прізвисько, дане рослині за невибагливість) в області розширили більш як у чотири рази — з 7,4 до 30,3 тисячі гектарів. І хоча майже на 11 тисячах гектарів посіви цієї культури все-таки загинули, ті, що залишилися, за середньої врожайності 19,9 центнера з гектара дали можливість окупити витрати, і навіть дещо заробити.
— Сільгосппідприємствам і фермерським господарствам довелося сіяти сорго часом уже по третьому разу — після того, як на тих самих полях спершу загинули посіви озимих культур, а потім льону чи гірчиці. На долю сорго дощів теж випало надто мало, тому втрат уникнути не вдалося. Однак їх компенсували досить високі закупівельні ціни, — коментує заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Андрій Неділько. — За собівартості вирощування тонни сорго на теренах південного степу в 1200 гривень, трейдери нинішньої осені охоче купували зерно, залежно від сорту й вологості, по 1800—2200 гривень за тонну. Одне слово, той, хто ризикнув і зробив цього року ставку на сорго й кукурудзу, той виграв, а той, хто по старинці понадіявся тільки на звичний ячмінь — програв.
І для селян, і для великих «гравців» аграрного ринку сорго стає дедалі привабливішим. І не тільки тому, що культура потребує значно менших витрат на полив, ніж традиційні яра пшениця та ячмінь. Перевага ще й у прогнозованості угод з нею. Із сорго національним операторам ринку сільгосппродукції працювати простіше: на відміну від пшениці, на його вивезення не встановлюють квот, попит на цей вид зернових у світі стійко високий. А відтак, є сенс укладати з виробниками ф’ючерсні контракти на вирощування сорго (особливо білого, а не червоного) і в майбутньому, постачаючи їм пальне і насіння для розширення посівних площ.
Херсонська область.
Тим часом
Нинішнього року площі під сорго в Україні збільшилися до 170 тисяч гектарів, а отриманий урожай, за оцінками ІА «АПК-Інформ», становить абсолютний рекорд — 307 тисяч тонн. Враховуючи особливості вирощування, плекають його переважно в посушливих південних і південно-східних областях — Миколаївській, Одеській та Луганській, які є незмінними лідерами з посівів.
Слід зазначити, що вже кілька років у нашій країні спостерігається підвищений інтерес до сорго. Згідно з офіційними даними площі під сорго за останні три роки збільшилися з 23 тисячі гектарів у 2009 році до 77 тис. у 2011-му. Валовий збір зерна за зазначений період зріс більш як у чотири рази й торік становив 176 тисяч тонн.
Виграє сорго й за врожайністю. Так, за 2009—2011 роки намолоти з гектара сягали в середньому 23 центнери. Це більше, ніж у гречки, проса, гороху, вівса, жита, а також вище від аналогічного показника у світі (13,8 ц/га). Водночас тут ми поступаємося США — лідерові у світовому виробництві сорго. Там середня врожайність становить 44,9 ц/га.
Вирощене в нас сорго переважно йде за кордон. Щорічно частка експортованого зерна зростає. У період з 2009/10 маркетингового року по 2011/12 поставки за рубіж сорго збільшилися в 2,7 разу — до 110 тисяч тонн. Основні споживачі українського сорго — Єгипет та Ізраїль (до 82% від загального експорту). Серед покупців також Судан, Італія та Іспанія.
У перспективі очікується подальше зростання виробництва сорго, що зумовлено підвищеним інтересом до цієї зернової культури і з боку переробників, і експортно-орієнтованих компаній. За прогнозами ІА «АПК-Інформ», валовий збір сорго в найближчі два роки може збільшитися до 500 тисяч тонн, а обсяги експорту — до 400 тисяч тонн.
