Відомі аграрії вважають норми законодавства щодо збереження родючості землі надто жорсткими
О дразу три Герої України — керівники відомих приватних та державних сільгосппідприємств
Херсонщини Віра Найдьонова, Дмитро Моторний, Віктор Сілецький звернулися до уряду з проханням відтермінувати та змінити низку положень нормативних актів стосовно збереження родючості грунтів. Особливу тривогу авторів колективного листа викликає те, що вже з 1 січня наступного року на господарства, які використовують ділянки площею понад сто гектарів, можуть накладатися штрафи у сумі від 5,1 до 8,5 тисячі гривень за відсутність проекту землеустрою для впорядкування сівозміни. А в подальшому аграріїв ще й до кримінальної відповідальності за це можуть притягти.
Якби продажу земель сільськогосподарського призначення в країні таки дали «зелене світло», подібні жорсткі умови були б виправдані. Адже власник ріллі має підтримувати її життєдайну силу, аби наступні покоління не залишилися біля розбитого корита. Та оскільки мораторій вкотре продовжили, ефект від впровадження санкцій на півдні України ризикуємо отримати зворотній, вважають місцеві аграрії. Судіть самі: типовий проект землеустрою для еколого-економічного регулювання сівозміни з семирічним циклом не враховує особливостей зони зрошуваного землеробства — у степах Таврії підприємства господарюють на розпайованих угіддях, беручи їх в оренду переважно на три-п’ять років. Вони не можуть відстежувати, якими культурами засівали ділянки їх попередники, і не хочуть відповідати за чужі агрономічні прорахунки — свідомі чи несвідомі.
А така перспектива є: з’ясують, приміром, інспектори з контролюючих органів, що новий орендар культивує соняшник на тій же ділянці, де попередники висаджували його два роки тому, і все — готуй гроші на штраф, чи сідай на лаву підсудних.
Авторитетні аграрії, котрі поставили підписи під колективним зверненням, доводять: для південного степового регіону України потрібно регулювати лише оптимальне співвідношення соняшнику (до 17 відсотків площ) та чорного пару (не менш як 15 відсотків), відмовившись від нав’язування землекористувачеві «оптимального» співвідношення культур, яке для сотень тисяч гектарів на зрошенні може бути максимально гнучким. На їхнє переконання, до законів та постанови Кабміну № 164 від 11 лютого 2010 року, що встановлюють заходи для контролю родючості, треба внести також положення про звільнення від відповідальності за порушення порядку чергування культур через форс-мажорні обставини.
Скажімо, під час тривалої минулорічної посухи на Херсонщині спочатку загинули посіви озимої пшениці, а потім ярих зернових культур. Тож просто не залишалося іншого виходу, крім вимушеного переходу на соняшник у намаганні отримати від землі-годувальниці хоч якусь віддачу.
А для зони ризикованого землеробства такі прикрі сюрпризи рідкістю не є. Тож колеги Дмитра Костянтиновича наголошують: несправедливо було б перетворювати законодавство та урядові постанови на сліпе знаряддя покарання землеробів, винних лише в тому, що намагаються вижити (часто-густо без державної підтримки). А для цього букву Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості грунтів» треба змінити, зберігши його дух, радять автори колективного звернення.
КОМПЕТЕНТНО
Герой України, голова приватно-орендного кооперативу «Зоря» у Білозерському районі Дмитро Моторний: — На кожні три роки для хліборобів Таврії хіба що один випадає вдалий — з літніми та осінніми дощами, без несподіваних весняних приморозків.
ДО РЕЧІ
Степан Капшук, генеральний директор асоціації «Укроліяпром»:
— Дотримання сівозмін потрібне, і дбати про родючість треба не лише державі, а й сільгоспвиробникам. Водночас наша країна має великі можливості збільшити виробництво насіння соняшнику — не за рахунок розширення посівних площ, а підвищуючи продуктивність гектара. Так, цьогоріч в Україні середня врожайність соняшнику становить 17,1 ц/га, тоді як у Франції, Румунії, Болгарії збирають по 22—25 центнерів з гектара.
Варті уваги й інші олійні культури, приміром, соя, яка менше виснажує грунти. До речі, площі під нею в Україні щорічно зростають.
Жнива тривають. Передсвяткові прогнози обнадіюють
Незважаючи на прихід зими, на Сумщині збирають зернові. Звідти рапортують, що середня врожайність перевищила минулорічний показник на 13 відсотків і становить 38,9 центнера з гектара. У засіки засипано понад 2,2 мільйона тонн збіжжя.
За прогнозами фахівців регіону, аграрії Сумщини цьогоріч зможуть довести валовий збір зернових до 2,5 мільйона тонн.
Порадували також урожаї картоплі — накопано майже 1,13 мільйона тонн, та овочів — зібрано понад 190 тисяч тонн, інформує наш власкор Владислав ЖМУРКОВ.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
