Із досьє «Голосу України»
 
Денисюк Євгеній Олексійович — освіта вища, закінчив юридичний факультет Національного університету імені Т. Шевченка, міський голова Костополя четверте скликання. За вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Одружений, має двох доньок і п’ятьох онуків.
 
«Нам би такий бюджет»...
Костопіль — одне з найбільших промислових міст Рівненщини. Однак, крім зайнятості городян та відрахувань із зарплати (ці суми незначні), промислові велетні великої користі міській територіальній громаді не приносять. Адже левова частка податків — а це близько 200 мільйонів гривень на рік — ідуть до державного бюджету. А міський  бюджет наповнюється за рахунок податку за землю, частка якого після проведеної грошової оцінки земель становить майже 60 відсотків, а також від діяльності підприємців, яких зареєстровано близько двох тисяч.
Загалом річний бюджет Костополя — 11—14 мільйонів гривень, 10 мільйонів з яких — видатки на 
захищені статті та утримання дитсадків,  мільйон — на комунальні потреби. Це, звичайно, мізер для міста із 32-тисячним населенням.
— Якби ж нам такі бюджети, як у наших міст-побратимів Добре Място, Янов Любельський (Польща) та Квакенбрюк (Німеччина), то ми горя б не знали, — розмірковує міський голова Костополя Євгеній Денисюк. — Скажімо, після проведення у Польщі адміністративно-територіальної реформи (вона, зізнаються сусіди, проходила дуже болісно, зате дала результати) в бюджеті Добре Мяста з населенням трохи більш як 10,5 тисячі осіб залишається 40 відсотків податків, ще стільки само дає їм Унія. Відтак бюджет цього польського міста у тридцять разів більший, ніж у Костополя. А бюджет німецького Квакенбрюка становить 280 мільйонів євро. Тобто в цих країнах місцеве самоврядування має більші фінансові можливості, щоб розв’язувати проблеми територіальних громад своїх міст, розвивати свої населені пункти.
Зрештою, навіть у ситуації із більш ніж скромним фінансуванням міський голова Костополя шукає шляхи розв’язання проблем міста. Один із них — партнерство з уже згаданими містами. Спочатку воно було пізнавально-культурне, але згодом переросло в реалізацію практичних і корисних для Костополя проектів у рамках європрограми «Криниця», яка заохочує таке партнерство.
Самі фінансують, самі контролюють
Цього року в Костополі розпочато реалізацію проекту щодо впровадження енергозберігаючих технологій у вуличному освітленні міста, який співфінансується в рамках програми польської закордонної допомоги МЗС Республіки Польща.
— Він дуже актуальний для нашого міста, — каже Євгеній Денисюк. — На його реалізацію від Добре Мяста на рахунок костопільської фірми «Конста-Л» надійшов мільйон гривень. Поляки самі контролюють використання коштів та якість виконання робіт. Кажуть, що з нами можна мати справу. Реконструкцію вуличного освітлення почали з центру міста, бетонні опори замінили легкими алюмінієвими стовпами з енерго-
ощадними лампами. Як результат, міський бюджет тільки на освітленні центру міста щомісяця економить 
5 тисяч гривень. Наступного року наші польські партнери обіцяють виділити півтора мільйона гривень і на реконструкцію освітлення найдовших вулиць Костополя — Степанської і Проектової. Сподіваємось у недалекій перспективі охопити й інші вулиці.
У Костополя є проблема з утилізацією побутових відходів, адже сміттєполігон, яким користується місто, має ресурс лише на один рік. Та й належить він приватній фірмі, яка за захоронення кубометра сміття править 19 гривень. А якщо врахувати, що кожного дня місто вивозить на звалище 100 кубометрів сміття, то це йому стає у кругленьку копієчку. Ось тому таким доречним був подарунок польського Добре Мяста, яке передало костопільським комунальникам близько трьохсот контейнерів для роздільного збирання сміття (чекають ще п’ятсот, щоб охопити все місто). Фахівці підрахували, що, впровадивши роздільне збирання сміття, Костопіль зекономить близько 150 тисяч гривень на рік, які можна використати на благоустрій.
— Чи сприйняли костопільчани роздільне збирання сміття? — цікавлюсь у міського голови.
— Не одразу, але потихеньку звикають розкладати у контейнери скло, папір, пластик, — каже Євгеній Денисюк. — Скло та склобій можна здавати на Костопільський склозавод, з папером теж немає проблем. А пластик возитимемо на Рівненський сміттєпереробний завод, який ось-ось має почати працювати. Що-
правда, перед цим пластикові відходи пресуватимуть у нашому комунальному підприємстві «Костопількомунсервіс».
Ми говорили з керівником міста ще про один проект вартістю 5 мільйонів гривень, який у 2013—2014 роках на умовах співфінансування (до 20 відсотків його вартості візьме на себе міський бюджет) реалізовуватимуть з німецькими партнерами із Квакенбрюка. Йдеться про реконструкцію очищення стічних вод другої черги.
У Кабміні й польському Сеймі пройшла програма, за якою наші партнери з Янова Любельського виділяють Костополю 4,5 мільйона гривень для реалізації культурного проекту. Він передбачає придбання переносної сцени з відповідною апаратурою для проведення масових культурних заходів, облаштування дитячих ігрових майданчиків, атракціонів тощо.
Рівненська область.
Фото автора.