Що являє собою сьогодні Луганський аеропорт? На це запитання є дві відповіді: песимістична й оптимістична.

Песимістична: літаки — забавка багатих

Давайте спочатку про сумне, щоб потім підняти настрій. Отож реалії такі, що кампанії «Луганські авіалінії» більше немає. Літаки відправили на металобрухт, людей — до лав безробітних. Уже так склалися обставини, що новий власник не зміг утримати підприємство від банкрутства, і сталося те, що сталося. У 2010 році господарський суд Луганської області визнав «Луганські авіалінії» банкрутом, а наприкінці нинішнього літа кампанії не стало. На пам’ять залишився каркас від одного з п’яти АН-24, який потім продали музею авіації. До речі, колись Луганський аеропорт уважався одним із кращих в Україні. За рік він обслуговував до мільйона пасажирів, а сьогодні їх ледь назбирується 30 тисяч осіб.

Фахівці кажуть, що авіація — збиткова галузь економіки, а генеральний директор обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Луганськ» Василь Татаринов уважає, що «літаки — це забавка багатих». Льотна техніка вимагає, щоб «її по носику погладили», а  це коштує недешево. Наприклад обслуговуюча техніка в Луганськом аеропорту вже відзначає своє 45-річчя. Зрозуміло, що для обслуговування сучасних літаків на кшталт «Боїнга» вона не годиться. Немає в луганчан і такої техніки, яка б давала змогу обслуговувати машини в зимовий період. Причина цієї ситуації цілком з’ясовна: немає грошей. Сума, необхідна для купівлі техніки, обчислюється мільйонами гривень. За словами Василя Татаринова, тільки одне пускове обладнання «Grand power» коштує 4,5 мільйона гривень, а цистерна для підвезення питної води — 2,8 мільйона гривень. До того ж ця техніка в Україні не випускається, купити її можна тільки в Європі.

Сьогодні Луганський аеропорт своїх літаків не має й працює із трьома компаніями — російською «Ютейр» та її дочірнім підприємством в Україні, а також із «Мотор Січ». Їхні літаки виконують регулярні рейси з Луганська до Києва (Жуляни й Бориспіль) і до Москви й назад. Крім того, виконуються різні чартерні рейси. Загалом аеропорт приймає за день 5—6 лайнерів. Завантаженість пасажирами становить лише 70 відсотків. 

Василь Татаринов стверджує, що якщо придбати техніку, необхідну для обслуговування «Боїнгів» та «Ейрбас» у зимовий період, тоді луганчани отримають можливість літати зі свого обласного центру до Греції, Туреччини, Єгипту навіть узимку. Влада Луганщини шукає можливості для придбання такого устаткування. Щоправда, великі надії вона покладала на деякі преференції з боку уряду під час підготовки до футбольного чемпіонату Євро 2012. Передбачалося, що Луганськ буде запасним аеродромом для Донецька. Для реконструкції летовища, за попередніми розрахунками, потрібно було 250 мільйонів гривень. Але грошей не дали.

— Реконструкція Донецького аеропорту коштувала державі 250 мільйонів доларів, — розповідає Василь Татаринов. — Ми ж просили максимум 250 мільйонів гривень. Повна реконструкція нашого аеропорту коштувала б у вісім разів дешевше донецького, але вибір було зроблено не на нашу користь.

Оптимістична: усім обіцяють м’яку посадку

Для реконструкції злітно-посадочної смуги в цілковитій відповідності з усіма міжнародними стандартами Луганському аеропорту необхідно близько 105 мільйонів гривень. Це дало б змогу щодня приймати літаки такого класу, як «Боїнг», незалежно від сезону. Опікуючись підвищенням свого іміджу, влада області розуміє, що повітряні ворота на сході України починаються в Луганську, і хоч би там як, але аеропорт дає загалом уявлення про сам регіон. У вересні вдалося завершити ремонт злітно-посадочної смуги, яка коштувала 33,5 мільйона гривень. Частину коштів виділено з обласного бюджету. Це дало можливість підвищити кваліфікацію злітно-посадочної смуги за міжнародними стандартами, що досить важливо під час проведення переговорів із залучення до співробітництва нових авіакомпаній. Сьогодні злітно-посадочна смуга Луганського аеропорту хоча й відповідає міжнародним вимогам, однак ще не може приймати такі транспортні літаки, як «Мрія», що важать понад 500 тонн, тож робота триватиме. Продовжаться й переговори з низкою авіакомпаній для збільшення кількості рейсів з Луганська й до Луганська. Зокрема, вже підписано договір із грецькою авіакомпанією «Astra Aіrlіnes», завдяки якій у весняно-літній період здійснюватимуться рейси до Салоніків. Крім того, укладено договори з компанією «Міжнародні авіалінії України», з якою аеропорт співробітничав цим літом і здійснював рейси до Туреччини.

— А якщо аеропорту вдасться придбати нову техніку з обслуговування лайнерів у зимовий період, — мрійливо каже Василь Татаринов, — то зможемо приймати до тридцяти машин на добу. Останні три роки для нашого підприємства складаються вдало. Сьогодні ми вже працюємо із прибутком, справно платимо податки й можемо гарантувати повітряним лайнерам м’яку посадку.

 

Луганськ.

Колаж Олексія КУСТОВСЬКОГО.

Коментар оглядача

Ситуація з Луганським аеропортом багатовимірна, оскільки лежить не лише у площині приватизаційних процесів або запиту регіону на такий інфраструктурний об’єкт, а й пов’язана з інвестиційною привабливістю краю та ефективним розподілом залучених коштів на міжрегіональному рівні.

Торік найбільші прирости інвестицій зареєстрували Дніпропетровська, Київська, Харківська, Донецька, Львівська, Одеська, Запорізька області та АР Крим. Як бачимо, в першій вісімці інвестиційно привабливих регіонів Луганської області немає. Але на першу вісімку припадає майже 89,7 відсотка від загального обсягу інвестицій в країну, що свідчить про неефективний їх розподіл на міжрегіональному рівні. Виходить, що до Луганського аеропорту ще не дійшла черга?

Це було б дуже просто. По-перше, мені відомо, що Луганський аеропорт (із пропускною спроможністю 400 пасажирів на годину) таки стояв у переліку об’єктів, які готувалися до Євро-2012. По-друге, що більш важливо, ніхто за «батьків» міста і керівників аеропорту інвесторів не шукатиме. А в них, поза сумнівом, є чим зацікавити капіталістів.

Сергій ВЛАД.

До речі

Турбогвинтовий літак АН-140 на 52 місця коштує близько 8 мільйонів доларів.

ФАКТ

У Луганському аеропорту працює 17 служб, в обслуговуванні одного літака задіяно 70 людей.