РАДАР почує голос «знизу»

Методика, яку запропонували польські експерти, називається РАДАР. Суть її полягає у проведенні громадських консультацій, коли збираються «лідери думок» тієї чи іншої території та складають перелік найактуальніших проблем, які потребують розв’язання. Після того, як усі пропозиції занесені до списку, кожен із учасників обговорення отримує три голоси та віддає за вирішення тієї чи іншої проблеми. Так громада визначає пріоритетні напрями роботи та пропонує їх владі. Почувши «голос громадськості», влада висловлює свої пропозиції та з урахуванням думки людей включає проблеми до плану соціально-економічного розвитку території. Наступний етап — залучення бюджетних та приватних коштів.

На практиці дебати навколо проблем викликали в районах неабияку цікавість. «В Амвросіївському районі люди проголосували за проект водопостачання, а в селі Красному Красноармійського району, на батьківщині Сергія Прокоф’єва, — за ремонт Будинку культури. До цього об’єкту вже вкладено кошти за рахунок інших програм та міні-грантів. Вразила неймовірна відповідальність людей, які після двох-трьох годин дискусії таки відмовилися від проектів по газу, водогону, освітленню, асфальтування дороги заради завершення робіт у храмі культури», — розповів виконавчий директор Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування області, голова постійної комісії обласної ради із питань адміністративно-територіального устрою та регіонального розвитку Микола Загоруйко.

У Красному мріють втілити ідею «Європейське село», і протягом останніх років справді чимало зроблено для благоустрою. Поштовхом стало і 120-річчя із дня народження Прокоф’єва, яке святкували торік. Завершальним акордом став концерт просто неба, на який зібралися шанувальники мистецтва з усієї області. З іншого боку, приміщення, яке би вмістило кількасот меломанів одночасно, в селі немає. «Привели до ладу школу, дитсадок, музей композитора, зробили невелике освітлення, — перераховує заступник голови Красноармійської районної ради Надія Масло. — Але Будинок культури потребує чималої роботи, місцевий бюджет його не потягне. Зате в клубі можна проводити і концерти, і свята, і привозити артистів та гостей. Адже музейна концертна зала розрахована лише на 80 місць. Щоб привозити на батьківщину композитора іменитих артистів, потрібен великий концертний майданчик».

У яку суму обійдеться оновлення храму культури, поки невідомо. Та в районі переконані, що клуб підвищить привабливість Красного як туристичного об’єкту та центру мистецтв.

Мешканці Артемівського району проголосували за благоустрій зони відпочинку та спорту «Відродження» в Опитненській сільській раді. Зараз це — пустир на місці колишнього стадіону. «Проект вирішує одразу кілька проблем, і екологічні в тому числі, — розповіла начальник відділу економіки районної державної адміністрації Марина Юхно. — Планується створити на цій ділянці міні-футбольне поле зі штучним покриттям, баскетбольний та волейбольний майданчики, облаштувати зону відпочинку. Там є водойма, де місцеві мешканці проводять свята Івана Купала. Хотілося б очистити водойму, укріпити берегову лінію, спорудити фонтан, човнову базу».

Показово, що і в Красноармійському, і в Артемівському районах люди назвали головними не утилітарні інфраструктурні проекти, а об’єкти, скажімо так, не першої необхідності. Зазвичай у міжнародних донорських організацій, із якими місцеві громади Донеччини давно і успішно працюють, упереджене ставлення до сфери розваг — до неї відносять і сільські клуби також. Проект «Активна громада» таких обмежень не накладає. Символічно, що селяни обрали духовний та екологічний напрямок, проекти, які зроблять привабливою територію в цілому, а не лише зручним життя для її мешканців.

«Наш район уже другий рік поспіль дуже активно працює в напрямку маркетингу території, за підтримки народного депутата Сергія Клюєва реалізує проект «Підвищення якості інвестиційного середовища Артемівського району». Намагаємося донести до сільських громад думку, що насамперед потрібно розвивати територію, а не прокладати водогін, освітлення, газ тощо. Залучіть інвестора, сподобайтеся йому, покажіть свої переваги, заприятелюйте. А коли партнер вам повірить, він може дати гроші і на воду, і на світло. Змінюється бачення сільських голів, вони вже по-іншому дивляться на вирішення проблем», — пояснює Марина Юхно. Польські партнери роблять ставку на діалог влади та суспільства. «Основним лейтмотивом проекту є система громадських консультацій та підключення мешканців до проекту прийняття рішень. Ми дуже прив’язані до цієї ідеї, тому що вона зараз надзвичайно динамічно й у великих масштабах розвивається в Польщі. Протягом останніх 20 років і, зокрема, за вісім років, відколи країна є повноправним членом Євросоюзу, змінилася модель менеджерського управління в органах місцевого самоврядування і державної влади. Тільки тоді вони виконуватимуть свої завдання, коли проводитимуть постійні консультації з мешканцями і постійно враховуватимуть їхню думку. Ми називаємо це моделлю суспільної партиціпації (взаємодії)», — підкреслює президент Фундації менеджерських ініціатив Павел Прокоп.

Так склалося, що в індустріальній Донецькій області місцеві бюджети дуже залежні від стабільної роботи великих промислових підприємств, часто орієнтованих на міжнародні ринки. Польські експерти закликають робити ставку на внутрішній ринок та розвиток послуг. «Самоврядування відіграє основну роль у розвитку ринку, адже створює умови для підприємництва, — переконаний Роберт Шлензак із Центру Східних компетенцій. — В Польщі успіх мають ті органи самоврядування, які використовують законодавство, розбудовують стосунки із підприємствами й бізнесом, залучають інвесторів. Але насамперед — ті, де розвивається сфера послуг, яка приносить понад 50 відсотків валового внутрішнього продукту. Ви повинні збалансувати ринок послуг і ринок виробництва. Тому що ринок виробництва — глобальний. Можна збудувати фабрику в Китаї, яка вироблятиме дешевшу продукцію, ніж у Донецьку. А сфера послуг вимагає міжлюдських контактів. І це є секретом успіху. Де самоврядування буде доброзичливим до підприємництва, там розвиватиметься бізнес». Реалії малого бізнесу по-українськи такі, що він більшою мірою залежить від фіскальних органів, диктату банків чи непродуманих законодавчих рішень, ніж від органів місцевого самоврядування. Та в області сподіваються, що сучасний стиль роботи місцевих рад допоможе залучити для вирішення проблем мешканців і громаду, і бізнес.

 

Донецька область.