12 років позбавлення волі нещодавно присудили 23-річному Олександру К. із Миколаєва, який, зриваючи злість, жорстоко побив незнайому йому 18-річну Сашу Попову (на знімку). На другий день перебування в лікарні дівчина перенесла клінічну смерть, а потім ще 72 дні була в комі.
Враховуючи зухвалу поведінку підсудного практично упродовж усіх судових слухань, державне обвинувачення подало апеляцію, щоб рішення суду першої інстанції переглянули та винесли жорсткіший вирок. Водночас адвокат Олександра К. від імені свого підзахисного подав зустрічну апеляцію, щоб пом’якшити покарання. Але під час останнього засідання суду, яке відбулося 21 листопада, термін ув'язнення таки збільшили до 15 років.
На думку психологів, немає такого вироку, яким можна було б змусити злочинця розкаятися. Бо каяття — це особливий стан душі: жаль і сором за скоєне. Водночас, на думку криміналістів, навіть страх перед збільшенням терміну позбавлення волі, а то й довічним ув’язненням не змінить сутності людини.
Звідки він з’явився на її дорозі?
Тендітна дівчина стала випадковою жертвою неврівноваженого психопата. Вона вела абсолютно нормальний спосіб життя, в поле зору правоохоронних органів не потрапляла. Сусіди, які добре знають цю родину, говорять про неї лише з повагою. Сашина мати працює двірником, доглядає 82-річну незрячу паралізовану бабусю. Дівчина — напівсирота: батько помер п’ять років тому. Саша — дитина домашня, на дискотеках і нічних клубах не зналася. Але напередодні 8 березня бабусі принесли пенсію, з якої та подарувала онуці 50 гривень. Узимку Саша довго хворіла, тож це був привід вийти в місто.
— Саша ніколи не повертається додому пізно, і я з легким серцем відпустила її, — розповіла Сашина мама Алла Миколаївна. — Початок на одинадцяту вона зателефонувала, що йде додому. Минає двадцять хвилин, півгодини, година, — а її немає. Раптом телефонує Діана, запитує, чи Саша вдома. За все життя донька ніколи й нічим не завдавала мені клопоту. Тиха, спокійна, має лагідну вдачу. У мене серце обірвалося: я одразу відчула, що сталося щось погане... І дійсно, незабаром вже телефонували з міліції, сказали, що її жорстоко побив молодик. Звідки цей звір з’явився на її дорозі?!
Зігнавши лють, сів пити пиво й курити...
Злочин стався 9 березня увечері на зупинці громадського транспорту — навпроти кафе, де відпочивали дівчата. Там у компанії двох жінок розважався Олександр. Його дружина звідкись довідалася про цей «культурний відпочинок» і телефоном повідомила чоловікові, що зараз також прийде туди. Почувши це, одна з його подруг зірвалася йти додому, та Олександр, підігрітий спиртним, її не відпускав. За сусіднім столиком сиділа Саша зі своєю подругою Діаною. Побачивши, що коїться, вони розрахувалися і вийшли на вулицю. Та їх наздогнала молода жінка з тієї компанії і попросила в Саші допомоги. Мовляв, молодий чоловік не віддає їй сумочку: «Повернись до кафе і скажи, що я попросила віддати тобі мої речі».
Та Олександр сам вийшов на вулицю. Там уже сперечалися дружина з його подругою, що дуже розлютило чоловіка. Розв’язка конфлікту — він зірвав лють на «випадковій Саші». Коли після кількох ударів дівчина втратила свідомість, відтягнув її в темряву, де продовжував бити ногами... Потім судмедекспертиза дасть довгий список завданих садистом травм: розрив дихальної аорти та легенів, переломи ребер, суглобів, кінцівок, множинні гематоми мозку...
Адвокат Саші Попової — Володимир Тимошин (з першого дня надавав послуги своїй підзахисній безкоштовно) вважає, що дружина Олександра К. Дарія та подруга Ірина були спостерігачами й не зупинили злочин. Вони також вводили в оману міліцію своїми свідченнями, що Саші Попової взагалі не бачили. Після тривалої тяганини із заявами та позовами, зрештою, Апеляційний суд Миколаївської області прийняв рішення розслідувати обставини спостереження за звірством.
— На той момент Діани поруч не було, — пояснює Алла Миколаївна. — Вона просто відійшла від жінок убік, чекаючи, коли Саша одній із них винесе сумочку. Але за ці лічені хвилини Саша вже була побита й непритомна лежала за кіоском. Діана декілька разів набрала Сашин номер, та телефон не відповідав. Повернувшись назад на зупинку, побачила на лавці Олександра. Він пив пиво і спокійно курив цигарку... На її запитання, де Саша, відповів, що гадки не має...
Міліціонери закутали у свої куртки скривавлену дівчину
У прокуратурі Миколаївської області кажуть, що цей злочин удалося розкрити за щасливої випадковості. Адже на той момент дівчина не могла за себе заступитися, даючи хоча б якісь свідчення. Після 72-денної коми вона повністю втратила пам’ять. На думку медиків, навіть за подальшої прогресивної динаміки лікування потрібно не менше двох років, щоб їхня пацієнтка змогла відновити спогади про життя упродовж своїх 18 років і про щось самостійно свідчити.
Її ситуацію ускладнювало й те, що садист-психопат, поглумившись над нею, відтягнув спотворене тіло подалі від тротуару — за кіоск. Навіть удень на неї тут хіба що випадково можна було б натрапити. Крім того, практично неможливо було припустити, куди, з ким і чому раптом поділася Саша (бо її кривдником став абсолютно незнайомий їй чоловік).
...Але він сам «пішов назустріч» правосуддю. Близько опівночі — за півгодини після злочину — повертаючись додому пішки, зустрів міліцейський патруль. Молодий чоловік здався їм підозрілим — ніс жіночі джинси. Його доправили його у відділок для з’ясування особи і вже мало не відпустили (бо підозрюваний вигадав правдоподібне пояснення, мовляв, дружина попросила забрати джинси від її батьків). Однак у кишені джинсів декілька раз дзвенів телефон, дзвінки якого Олександр К. ігнорував.
— Чому не відповідаєш, рідні ж, мабуть, хвилюються? — звернувся до нього міліціонер.
Зрозумівши, що чоловік свідомо не хоче брати слухавку, правоохоронець попросив дістати із джинсів телефон. А це і були Сашині джинси, й Сашина мобілка.
— Я вдячна Господові й тому міліцейському патрулю, який не пройшов позв, а інтуїтивно відчув, що назустріч іде звір у людській подобі. Того вечора було дуже холодно, десь так — 7—8 градусів. Донька лежала роздягнута на крижаній землі... Міліціонери не знали, що це за дівчина, та, щоб її врятувати, закутали у свої куртки і до приїзду «швидкої» тримали на руках...
— Як він пояснив, звідки в нього взялися джинси?
— Каже, коли бив її, без кінця дзвенів телефон, і це дуже його дратувало... Тому забрав телефон разом із джинсами.
— Державне обвинувачення під час дебатів орієнтувало суд на призначення остаточної міри покарання у вигляді 15 років позбавлення волі. Ми виходили з того, що така міра в повному обсязі відповідає тяжкості вчиненого злочину. Також зважаємо й на ту обставину, що сам підсудний, вчинивши тяжкий злочин, фактично не визнає своєї провини. Максимальна міра покарання, передбачена КК України, — довічне ув’язнення. Отже, вважаю, підсудному призначена досить м’яка міра покарання.
,, До Сашеньки повертається пам’ять...,,
Понад три місяці в Миколаївській лікарні швидкої медичної допомоги лікарі боролися за життя 18-річної Олександри. Після цього ще більше трьох місяців вона провела в Миколаївському центрі цереброваскулярної реабілітації «Інгул». Попереду — нові операції та відновлювальні лікувальні заходи. Наразі в Саші перша група інвалідності, і про самостійність, на жаль, ще не йдеться. Її життя повністю залежить від мами та медиків.
