Як вони працюють у сучасній ринковій економіці, який можуть принести ефект та яких заходів вживає держава, аби новації стали повсякденною практикою для вітчизняної науки та промисловості? Відповіді на ці та інші запитання отримали нещодавно керівники провідних ВНЗ та промислових підприємств першої столиці, що взяли участь у міжнародній науковій конференції «Високі технології в наукових дослідженнях університетів: нанотехнології і наноматеріали, інформаційні технології, енергоефективність, технології високих напруг» (на знімках). Вона проводилася у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» за сприяння Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Своїм досвідом та думками про сучасні проблеми та тенденції в галузі інформаційних технологій, енергоефективності та нанотехнологій ділилися відомі вчені, серед яких ректор НТУ «ХПІ», заслужений діяч науки і техніки України Л. Товажнянський; академік НАН України, директор ННЦ ХФТІ НАНУ І. Неклюдов; генеральний директор ДП ФЕД О. Жданов; завідувач кафедри Мішкольцського технічного університету (Угорщина) Я. Кундрак; професор університету м. Петрошани (Румунія) Н. Іліаш; академік РАН, завідувач кафедри матеріалознавства та індустрії наносистем Воронезького державного університету (РФ) В. Ієвлєв; директор Афінського центру перспективних і нанотехнологій А. Мамаліс (Греція); начальник лабораторії ВНДІ оптикофізичних вимірювань Держстандарту РФ К. Сахаров; директор Наукового фізикотехнологічного центру МОНмолодьспорту України, НАН України В. Фареник; директор Інституту іоносфери НАНУ та МОНмолодьспорту України І. Домнин та інші.

Науково-технічні розробки — надійна запорука сталого економічного розвитку держави  

Відкрив пленарне засідання перший заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту України Євген Суліма.

— Прагнення закладів до впровадження та комерціалізації науково-технічних розробок, що відповідають світовому рівню, є надійною запорукою сталого економічного розвитку нашої держави. І не випадково наша конференція відбувається в одному з найстаріших університетів, який своїми вагомими здобутками в підготовці кваліфікованих фахівців та в наукових дослідженнях підтверджує статус дослідницького національного університету, — підкреслив Є. Суліма.

За його словами, Україна має достатній потенціал для прискореного розвитку діяльності за пріоритетними науковими напрямами, серед яких фундаментальна наука, енергозбереження, раціональне природокористування, профілактика і лікування найпоширеніших захворювань, найсучасніші інформаційні, комунікаційні, космічні технології, нові речовини і матеріали.

— Сьогодні робота нашого міністерства, — продовжив Є. Суліма, — спрямована на створення правових, економічних і організаційних умов для активізації розвитку дослідницької діяльності у вищих навчальних закладах, стимулювання розвитку та підтримки наукових шкіл і закріплення молодих, талановитих кадрів в науці. У зв’язку з цим урядом схвалено розроблену за участю міністерства нову редакцію Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій», яку 2 жовтня ц. р. прийняла Верховна Рада. Цей закон спрямований на забезпечення ефективного використання вітчизняного науково-технічного потенціалу та комерціалізацію результатів науково-технічної діяльності. Наразі цей закон очікує на підпис Президента.

Але це тільки перший крок на великому шляху. Найближчим часом на розгляд уряду буде внесено нову редакцію Закону України «Про інноваційну діяльність». Проектом закону уточнюється механізм сприяння інноваційній діяльності та забезпечується її дерегуляція шляхом впровадження механізмів партнерства. Зокрема, для спрощення процедури державної реєстрації інноваційних проектів, проектом закону передбачено реєстрацію лише пріоритетних програм. Також новим законом передбачено державний моніторинг у сфері інноваційної діяльності замість державного контролю та проведення комплексної інноваційної експертизи, строк здійснення якої не повинен перевищувати три місяці від дати прийняття проекту.

— Комплексність міжвузівських проектів для об’єднання зусиль наукових шкіл ВНЗ та наукових установ, проекти яких існують між академічними інститутами та університетами, визнані в нашій державі, про що свідчать державні премії в галузі науки, — зазначив на завершення Є. Суліма. — Вищими навчальними закладами та науковими установами вперше сформовано комплексні міжвузівські проекти, які подані на конкурсний відбір в Міністерство освіти науки, молоді та спорту, всього таких проектів понад 80 з обсягом фінансування на 2013 р. 33 млн. грн. Запроваджено єдину інформаційну систему. Перед нами стоїть завдання побудувати інноваційно-орієнтовану економіку, здатну забезпечити гідне життя в нашій державі.

Вагомий внесок ХПІ

— Проведення цієї конференції відповідає нагальним потребам вітчизняного виробництва, розвитку освіти і науки, — зазначив у своїй доповіді ректор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», заслужений діяч науки і техніки України Леонід Товажнянський. — Національний технічний університет «ХПІ» сьогодні — один з провідних науково-навчальних комплексів системи вищої освіти. І саме єдність освітньої та наукової діяльності забезпечила йому вагомі досягнення в підготовці інженерних кадрів і в наукових дослідженнях. Плідно розвиваються відомі в країні та далеко за її межами 40 наукових шкіл: з фізики тонких плівок, електричного приводу, азотного синтезу, тепломасообміну та енергозбереження, керамічних та композиційних матеріалів, промислової та медичної електроніки, інформаційних технологій, систем управління, технології жирів, з проблем органічних палив, турбінобудування, танкобудування, високоефективних технологій металообробки, технічної електрохімії, двигунів внутрішнього згоряння, механіки, фізики високих напруг, досліджень іоносфери Землі та інші. Досягнення кожної з наукових шкіл насамперед пов’язані з високими технологіями у відповідних галузях.

З Харківським політехнічним пов’язане зародження української технічної науки в галузях механіки, теорії міцності, прикладної хімії, авіації, ядерної фізики та кріотехніки, електро- та теплоенергетики, тракторобудування, тепловозобудування тощо.

Сьогодні НТУ «ХПІ» активно розвиває науково-технічну співпрацю з понад 20 установами Національної академії наук України, серед яких Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона; Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»; Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна; Інститут монокристалів; Інститут електродинаміки; Інститут надтвердих матеріалів; Інститут проблем машинобудування; Інститут проблем матеріалознавства та інші, а також з багатьма галузевими інститутами.

Прикладом ефективного співробітництва НТУ «ХПІ» з інститутами НАН України може служити наукова школа фізики тонких плівок, створена професором Л. Палатником і його учнями, яка і сьогодні продовжує залишатися на передових наукових позиціях у світі. Кафедра фізики металів та напівпровідників має філії в трьох академічних інститутах. Тут на практиці впроваджений один з головних принципів Харківського політехнічного ВНЗ, згідно з яким наукові дослідження служать опорою для розвитку університетської освіти. Іншою характерною особливістю університету є зв’язок з промисловістю. Наукові дослідження і госпдоговірні розробки виконуються на замовлення таких визначальних для економіки держави підприємств, як ВАТ «Турбоатом» — проекти з оптимізації конструкцій проточних парових турбін великої потужності; ДП «ФЕД» — розробка конструкцій та технології виробництва інтегральних гідроприводів для авіа- і космічної техніки; ВАТ «Харківський тракторний завод»; ІГ «УПЕК» — роботи зі створення ефективних гідрооб’ємних трансмісій тракторів; ДП «Завод імені Малишева»; ДП ХКБМ імені Морозова; ДП ХКБД — розробка бронетехніки, систем бронетехніки, а також силових установок на базі форсованих дизельних двигунів; КБ імені Антонова -сертифікація авіаційної техніки із захисту від електромагнітної дії блискавки, електромагнітної дії іншого характеру, забезпечення електромагнітної сумісності; Сумське НВО імені Фрунзе — розробка конструкцій газових компресорів, станцій перекачування магістральних газопроводів; ЗАТ «Південкабель» — розробка технології виробництва кабельної продукції, силових кабелів 110—330 кВ; ВАТ «Електроважмаш» — розробка конструкцій електричних машин, тепловозів, прокатних станів, гідроелектростанцій та ін. До цього переліку слід додати понад 100 вітчизняних фірм і підприємств, а також іноземні фірми з Росії, США, Швейцарії, Індії, Італії, Південної Кореї.

Переконливим свідченням успішної реалізації поставлених цілей є державна оцінка досягнень вчених НТУ «ХПІ». Наукові дослідження і розробки наших вчених протягом останніх років відзначені 12 Державними преміями України в галузі науки і техніки. Так, 1999 рік — премія в галузі хімії та хімічних технологій; 2000-й — у галузі систем управління транспортних засобів; 2001-й — проблем матеріалознавства; 2008-й — дві премії, одна в галузі двигунів внутрішнього згоряння, а інша — авіаційної техніки; 2009-й — 3 премії — у галузі інформаційних технологій, енергетики (парові турбіни великої потужності), економіки. Крім того, за цей період отримано чотири премії в галузі оборонної техніки.

А ще університет має унікальні освітньо-наукові лабораторні комплекси. Для прикладу можна навести науково-освітні центри — інститути «Молнія» та «Іоносфера», які сьогодні багато в чому визначають наукові успіхи університету. Постановами Кабінету Міністрів України унікальні експериментальні бази цих інститутів разом з науково-дослідною лабораторією кафедри турбінобудування віднесені до таких, що складають Національне надбання держави.

Безумовно, це не всі аспекти наукової діяльності НТУ «ХПІ». Однак, як наголосив Л. Товажнянський, головним є те, що наукові дослідження вчених ВНЗ найактивнішим чином використовуються в навчальному процесі університету, націлені на впровадження у виробництво. «Ми відкриті для співпраці з вітчизняними університетами та університетами інших країн», — зазначив ректор.

Є чим поділитися і партнерам

І. Неклюдов, академік НАН України, директор ННЦ «ХФТІ» НАНУ, присвятив свою доповідь темі «Актуальні матеріалознавчі проблеми атомної та термоядерної енергетики». «Національний науковий центр «ХФТІ» із самого початку свого існування тісно співпрацює з Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут» та Харківським національним університетом імені Каразіна, — зазначив в своїй доповіді І. Неклюдов. — Сьогодні в світі спостерігається тенденція до кількісного зростання енергоспоживання. Вирішити цю проблему можна за рахунок атомної енергетики та впровадження новітніх технологій, серед яких вагоме значення мають розробки кафедри «Фізики металів та напівпровідників» НТУ «ХПІ». Реалізація цих спільних проектів надає змогу підвищити рівень безпеки атомної енергетики в Україні, яка сьогодні не виробляє ядерні реактори, але виробляє на них близько 50% електроенергії. В найближчий час важливо буде створювати повну національну проектно-конструкторську і науково-технічну інфраструктуру експлуатації атомних енергоблоків. В реалізації цього процесу надійною й ефективною основою стане тісний зв’язок з вищими навчальними закладами».

Питання «Науково-технічний прогрес розвитку авіаційного комплексу України» висвітлив О. Жданов, директор Державного підприємства «Харківський машинобудівний завод «ФЕД»: «Однією з головних проблем промисловості країни є нестача спеціалізованих інженерних кадрів. Для її вирішення ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» обрав інноваційний шлях поєднання науки та виробництва. В основу цієї стратегії була покладена взаємодія з такими навчальними закладами України, як Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «ХАІ», Харківський національний університет імені Каразіна. Ця взаємодія дає змогу підприємству активно розвиватися, а також дає можливість впроваджувати нові технології для підвищення конкурентоспроможності».

Виконуючий обов’язки начальника Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені Морозова О. Веретеников у своїй доповіді окреслив такі питання: сучасний стан та тенденції розвитку бронетехніки, нові міжнародні контракти України з поставок бронетехніки, а також розповів про участь науковців НТУ «ХПІ» у вирішенні деяких проблем під час виконання цих контрактів.

Учасники конференції ознайомилися з науковою базою НТУ «ХПІ», відвідавши нову науково-технічну бібліотеку, кафедру «Інтегровані технології в машинобудуванні імені М. Ф. Семка», навчально-дослідний клас-кластер «Політехнік-125», теплопункт у навчальному корпусі, об’єкти національного надбання експериментальні бази НДПКІ «Молнія», Інституту іоносфери, а також побували в ХКБМ імені Морозова з танкобудування, ознайомилися на ДП «Завод імені Малишева» із зразками нової бронетехніки та спільними розробками заводу та НТУ «ХПІ».

Микола КОСИЙ, Ірина КУЛІНІЧЕНКО.

Харків.

Фото прес-служби НТУ «ХПІ».

ЦИФРА

Згідно із проектом державного бюджету України на 2013 р. на фінансування фундаментальних та прикладних досліджень передбачено 366 млн. грн. (на фундаментальні — 202, 5 млн. грн., на прикладні — 162, 5 млн. грн.).

Дослівно

— Наш університет сьогодні, — продовжує Л. Товажнянський, — це 32 тисячі студентів і співробітників, 96 кафедр, 24 факультети, 2 науково-дослідних інститути «Молнія» та «Іоносфера», Полтавський політехнічний коледж і комп’ютерний технологічний коледж, військовий факультет, 240 докторів наук, професорів, понад 1000 кандидатів наук, доцентів, 600 штатних наукових співробітників. Це локальна комп’ютерна мережа на 5,7 тисячі користувачів, регіональний науково-освітній Іnternetцентр УРАН, видавничий центр, унікальна лабораторна база кафедр, 15 студентських гуртожитків, спортивний комплекс та дві спортивно-оздоровчі бази. Університет тісно співпрацює з установами НАН України, промисловими підприємствами, має широкі міжнародні зв’язки.