До 2015 року, за оцінками Організації Об’єднаних Націй, виробництво продуктів харчування у світі має зрости на 70—100 відсотків. Тільки тоді збережеться баланс між кількістю населення і кількістю провізії, адже щороку число землян збільшується на 2,5 відсотка. Уже сьогодні близько мільярда людей недоїдають. Україна може стати одним з основних виробників продуктів харчування в Європі, що визнано і на теренах нашої країни, і у державах континенту. Вони, до речі, дедалі активніше й ефективніше реалізовують програми підтримки сільського господарства в Україні.
Інвестори пропонують...
Одним з вельми привабливих є проект «Надання послуг з управління двома ланцюгами додаткової вартості сільськогосподарської продукції в Україні» («Агро-Львів»), який вже третій рік успішно працює на Львівщині. Програму, спрямовану на підтримку фермерства та збільшення доданої вартості сільськогосподарської продукції, фінансує уряд Данії.
Продуктивна робота йде у двох напрямах — молочному та фруктово-овочевому. У сегменті молочного фермерства «Агро-Львів» поставив за мету збільшити надої в малих та середніх господарствах на 15 відсотків, а у фруктово-овочевому — на 10 відсотків підняти рентабельність виробництва.
Вдалому вирішенню завдання сприяють грантовий фонд, консультативна та навчальна підтримка, форум зацікавлених сторін і фінансовий компонент. Грантовий фонд — це інвестиції агроформуванням для поліпшення якості продовольства та збільшення його вартості.
Тобто фермеру дають кошти, які не потрібно повертати. Утім, безпосередньо підприємець грошей не отримує — вони виділяються на закупівлю конкретних об’єктів господарювання (обладнання, матеріали, поголів’я тварин, будівництво виробничих приміщень тощо). Грант може покрити частину інвестицій у проект (від 20 до 40 відсотків). Щоб його одержати, підприємець мусить дотримуватись певних вимог та працювати у регіоні.
За роки дії проекту кошти отримало 17 господарств молочного сектору та 34 — фруктово-овочевого.
Слово керівникові відділу фінансів та моніторингу проекту «Агро-Львів» Григорію Федаку:
— За час нашої роботи затверджено 10 млн. 742 тис. 862 грн. грантів, з них 6 млн. 923 тис. 551 грн. — для фруктово-овочевого сектору, а 3 млн. 819 тис. 311 грн. — для молочного. Вже реалізували 6 млн. 451 тис. 684 грн. — у молочному та 2 млн. 741 тис. 079 грн. — у фруктово-овочевому. Варто сказати і про терміни виконання програми: для кожного окремого проекту вони свої, але завжди чітко прописані у грантовій угоді. Все залежить від бізнес-плану та можливостей підприємства.
«Ресурси, які заохочуються грантовим фондом, різні, — продовжує п. Федак.
— У молочному секторі важливе значення має підвищення якості молока, зниження його собівартості, збільшення надоїв, переробка сировини. У фруктово-овочевому — продовження термінів зберігання та переробка продукції, зниження собівартості на всіх етапах — від вирощування до реалізації споживачеві, підвищення якості плодів і збільшення врожайності.
Відтак, для фермерів-тваринників за кошти гранту можна придбати доїльне та охолоджувальне обладнання, устаткування для контролю якості та переробки молока, кормозмішувачі, кормозбиральну техніку, племінну худобу, а також побудувати та відремонтувати приміщення.
У фруктово-овочевому секторі фонд підтримує закупівлю сортувального та пакувального обладнання, сівалок, машин для збирання ягід, техніки для крапельного зрошення, поливання та обприскування садів, розсадосадильних машин, приладів для клімат-контролю в сховищах тощо».
...виробники отримують
Одним з перших скористалося грантом проекту фермерське господарство (ФГ) «Галичанка», що у Пустомитівському районі. Понад десять років тут успішно вирощують фрукти та овочі. Однак, за словами керівника Івана Оліщука, високі врожаї не гарантували господарству щорічної високої прибутковості. Зрозуміло, чому: у період збирання врожаю вартість продукції завжди низька, а щоб її зберегти і продавати, скажімо, до весни за вищими цінами — не було відповідних потужностей. ФГ «Галичанка» отримало грант від проекту «Агро-Львів» на закупівлю холодильного обладнання для овочесховища на 30 тонн. Ефект був вражаючий. По-перше, обладнання дало змогу зберігати овочі не лише «Галичанці» (частину сховища здають в оренду), по-друге, продукцію високої якості реалізували за значно вищою ціною. Іван Оліщук розповів: «Монтаж холодильного обладнання, між іншим, не став панацеєю під час розв’язання нашої проблеми. Ми не мали досвіду експлуатації такого типу овочесховищ. Тому припускалися помилок — в одному холодильнику зберігали моркву та капусту, а також не готували плоди до зберігання. Завдяки консультаціям та навчанню фахівців проекту, ми одержали знання та досвід правильного та ефективного зберігання овочів. Тепер ми добре знаємо, якого догляду потребує морква, який саме сорт годиться для закладки в сховище, коли це треба робити тощо».
Коли «Галичанка» подавала заявку на отримання другого гранту (цього разу для купівлі холодильника для сховища на 50 тонн), її спеціалісти упевнено розбиралися в тонкощах технології якісного зберігання врожаю.
Ще одним успішним прикладом реалізації гранту є ФГ «Лелик», яке отримало грант для реконструкції корівника, купівлі обладнання для гноєвидалення та рулонного прес-підбирача. Петро Лелик, один з керівників, зазначив, що співпраця з проектом допомогла господарству також і з точки зору стратегії розвитку.
Фахівці проекту, скажімо, надавали і надають консультаційну підтримку, певним чином допомагають визначити пріоритети для поступового вдосконалення господарської діяльності, підказують, на що звернути особливу увагу при підвищенні обсягів виробництва.
«Важливими і дуже корисними для нас є й поїздки по Україні і за кордон, — каже Петро Лелик. — Завдяки проекту ми побували у кількох європейських країнах, відвідали тамтешні господарства, ознайомилися з організацією роботи на фермі та іншими нюансами. Цей досвід ми дуже цінуємо, ми збагатилися багатьма чудовими ідеями. Сама ж грантова підтримка дала змогу впровадити те, на що раніше не вистачало коштів, але що було вкрай необхідним.
Наприклад, завдяки прес-підбирачу ми швидко та ефективно проводимо кормозаготівлю, мінімізувавши людський чинник у цьому процесі. А система гноєвидалення — це світова практика організації господарства і продуктивної діяльності. Самостійно купити це обладнання, до того ж провести реконструкцію корівника ми б не змогли. Щоб зробити все це самотужки, нам потрібен був не один рік».
Отже, окрім грантової підтримки, «Агро-Львів» проводить навчальні поїздки, ділові зустрічі, тренінги, надає допомогу у складанні бізнес-плану. До того ж за бажання кожен фермер може отримати фахову консультацію щодо подальших пріоритетів у своїй роботі.
Львівська область.
Фото надане проектом «Агро-Львів».
Керівник відділу фінансів та моніторингу проекту «Агро-Львів» Григорій Федак (другий праворуч) консультує претендентів на отримання гранту.
