Новоселиця відчула свої можливості. Ульяновка — теж

Але так було не завжди. Принаймні ще два роки тому територію вважали безперспективною, попри наявність чималої кількості «золотих» чорноземів та вигідного розташування практично вздовж автобану «Одеса—Київ». Сільська рада не могла дозволити собі подібного, бо в бюджеті замість грошей була... дірка від бублика.

 Ситуація була катастрофічною. Зокрема, в Ульяновському районі надходження до бюджетів окремих сільрад зменшилися настільки, що почало формуватися від’ємне сальдо. Зрозуміло, що таку ситуацію обласна влада, зокрема — голова обласної ради Микола Ковальчук, взяли під особливий контроль. З приходом у район і на території сільських рад нових керівників вона почала кардинально змінюватися. Перше, на чому сконцентрували ульяновці особливу увагу, стало врегулювання земельних відносин. Що це дало?

Наприклад, бюджет тієї ж Новоселицької сільради зріс за два роки з мінусових 100 тис. грн. до двох мільйонів гривень. У чому секрет? Що робити, коли промисловості не густо, але є велике бажання зробити життя людей добрим і комфортним?

Можна продати право на її оренду. Саме так вчиняють в Ульяновському районі. За два роки тут провели вісім аукціонів, шість із них — з продажу права оренди земель для ведення комерційної діяльності. Загалом продано право оренди 17 земельних ділянок. Річна сума додаткових надходжень до місцевих бюджетів від цих ділянок становить нині 1 млн. 948 тис. грн. Наразі на цих земельних ділянках ведуться підготовчі роботи, знімається верхній родючий шар ґрунту, виготовляється проектно-кошторисна та технічна документація під будівництво різних комерційних об’єктів. У виконання цих робіт інвестори вже вклали не один мільйон гривень. Крім того, такі комерційні об’єкти завдяки вигідному географічному та адміністративному розташуванню Ульяновського району і Новоселицької сільської ради в майбутньому обслуговуватимуть величезну кількість споживачів товарів та послуг, а це і товарообіг у районі, і створення нових робочих місць, і додаткові надходження до бюджету. Такі переваги дає вже згадана автомагістраль, що проходить землями району.

Ще майже сотня гектарів виділяється в оренду для ведення підсобного товарного сільськогосподарського виробництва, яке, як показує досвід роботи мережі наявних кафе, їдалень та готелів, дуже затребуване. Позитивний приклад у цьому — діяльність місцевого ТОВ «Ятрань Агро».

Це сприяє не тільки раціональному використанню земель сільськогосподарського призначення та збільшенню надходжень до бюджету, а й задоволенню потреб місцевих і проїжджих споживачів екологічно чистими продуктами харчування.

У районі підготовлено ще кілька десятків привабливих для інвесторів проектів з уже готовими пакетами проектно-технічної документації, які дозволять залучити додатково ще чимало інвестиційних коштів.

А тим часом Новоселиця, в якої трохи більше 1300 жителів, створила чималеньку — в 56 дітлахів, чергу на місця в дитячому садку. І це при тому, що добротно відремонтований, теплий і затишний заклад «Ластівка» вже опікується 40 маленькими новоселівцями. Тож і районна влада, і сільський голова Володимир Срібний уже підготували проект нового приміщення дитсадка, який має бути збудований тут протягом двох років.

— А діючий?

— А діючий без уваги та використання не простоюватиме. Молодь є, діти народжуються. Буде й для нього використання, — запевняють новоселівці.

А Надія Смілянець, як директор, задоволена ремонтом школи, особливо — її опаленням. Адже встановлений тут котел, що працює на лушпинні насіння соняшника, дозволяє економити за один опалювальний сезон кілька десятків тисяч гривень, які для 142 учнів аж ніяк не зайві.

На придбання подібного обладнання, в т. ч. — 30 опалювальних котлів, що працюють на енергозберігаючих технологіях, для інших закладів освіти в районі спрямували понад 2 млн. грн.

Завжди готові надати односельцям будь-яку первинну допомогу п’ять медпрацівників сільської амбулаторії загальної практики — сімейної медицини. До послуг селян — стаціонарне відділення й автомобіль сільської медицини. Не в останню чергу завдяки наполегливості районного керівництва на належному рівні проходить флюорографія населення. Може, саме тому тут майже не згадують про туберкульоз, тим паче про інші «епідемії» XXІ століття. Хоч і бачать керівники місцевого самоврядування рівень розвитку сільської медицини значно вищим — з комп’ютерним обладнанням та із застосуванням доступних уже новітніх лікувальних технологій аж до встановлення діагнозів та проведення консиліумів у режимі он-лайн.

В амбулаторії також діє стіл замовлень районної «Аптеки низьких цін», де кожен сільський житель має можливість замовити необхідні ліки, не вирушаючи до районного центру.

Зрозуміло, що такий стан справ у «соціальних» галузях села не може не радувати і не створювати відчуття впевненості в завтрашньому дні. Особливо у тих, для кого ця земля — рідна.