Від першої після парламентських виборів сесії Закарпатської обласної ради журналісти й політологи очікували якихось несподіваних поворотів. Інтриги додавали прогнози деяких інтернет-видань, що ґрунтувалися на досить-таки гострій боротьбі під час жовтневих виборів між представниками двох політичних сил-переможниць — Партії регіонів і «Єдиного центру», які поділили усі шість мажоритарних округів області, делегувавши до Верховної Ради по трійці народних депутатів...
І початок сесії, здавалося б, спрямовувався саме так. Першим серед поважних запрошених голова облради Іван Балога назвав генерального консула Угорської Республіки в місті Ужгороді Йожефа Бачкаї, а вже потім голову ОДА і його заступників... Далі лікар-депутат Євген Жупан запропонував визнати русинську мову регіональною, депутат Володимир Сулима заявив про утворення депутатської групи «За розвиток Закарпаття», а регіонал Мирослав Щербей «по-європейськи» порадив голові облради подати у відставку, оскільки останній не зумів вибороти депутатський мандат. «Я скористаюся вашою пропозицією», — відповів І. Балога і перейшов до подальшого ведення сесії. Робота пленарного засідання пішла у звичному руслі: депутати схвалили низку регіональних програм щодо розвитку області на найближчу перспективу, створили черговий заказник на 722 гектарах «Привододільний» у Воловецькому районі, виділили мисливські угіддя тощо.
А далі розгорілася жвава дискусія. Представники двох політсил, які представляють в обласній раді угорську меншину краю, — Микола Ковач (КМКС — Партія угорців України) зачитав звернення, прийняте на основі закону про засади державної мовної політики в Україні, в якому вже констатувалося, що угорська мова на території Закарпатської області має статус регіональної, а Степан Медвідь (Демократична партія угорців України — ДПУУ) запропонував таке формулювання: «поряд з українською як державною поширеною є угорська мова як регіональна».
Та щоб застосувати одне або інше рішення на практиці, треба розв’язати низку питань — і насамперед фінансових. Та й вигляд це має такий, за словами заступника голови облради Андрія Сербайла, ніби йде боротьба між двома угорськими партіями. Проте, на думку керівника ДПУУ, берегівського міського голови Іштвана Гайдоша, потрібно ще рік-півтора, щоб впровадити таку норму в повсякденне життя. Представник Партії регіонів, перший заступник голови ОДА і вже фактично народний депутат-мажоритарник Іван Бушко висловився на підтримку проекту Степана Медвідя. Тут же Євген Жупан, підтримуючи «право угорців на регіональну мову», сказав, що на цей статус заслуговує й русинська мова та домагатиметься такого рішення.
Депутат-регіонал Михайло Цірик висловився так: приймати рішення про регіональні мови недоцільно. Інші депутати також зазначили, що представникам нацменшин користуватися рідними мовами і так ніхто не заважає. Край дискусії поклав голова ради Іван Балога. Він запропонував перед тим, як приймати рішення з цього питання, звернутися до уряду і парламенту, щоб у держбюджеті на 2013 рік на його виконання були передбачені відповідні кошти. У підсумку питання перенесли на наступне пленарне засідання. Проте з порядку денного його  не лише не знято, а навпаки: може потягти за собою вервечку подібних вимог інших нацменшин краю — зокрема, румунської, словацької, ромської, німецької...
 
Ужгород.