Пам’ятка архітектури, відома у народі як «Замок барона», більше не продається. З фасаду однієї із найкрасивіших київських будівель, зведеної у вигляді середньовічного замку і розташованої за адресою Ярославів Вал, 1, зник банер із надписом «продаж». Чи змінила історична споруда власника? Чи буде нарешті відреставровано зруйнований часом фасад? І взагалі — яка доля чекає на пам’ятку, котра по праву вважається однією із архітектурних «родзинок» міста? Тричі невідомо... Натомість 1 листопада Київська міська рада прийняла цікаве рішення: надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (на якій розташовується пам’ятка) у власність для експлуатації та обслуговування житлового будинку. Кому? Об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Замок». Звідки взялися співвласники у приміщенні, яке останні кілька років пустувало, і головне — чи планують вони вкладати гроші у збереження пам’ятки — відповідей на ці питання громадськість чекає від очільника КМДА. Це, до речі, стало однією із вимог, озвучених учора під час мітингу, який організували активісти Молодіжного руху Києва.
Учасники учорашнього мітингу підготували спеціальне звернення до голови Київської міської державної адміністрації із уже традиційною вимогою «втрутитись у ситуацію». Цього разу від Олександра Попова чекають, що він знайде тих, хто володіє будівлею і хоче приватизувати землю. І нагадає їм, що влада міста пильно стежить за збереженням пам’яток. І якщо «замок барона» не приведуть до ладу і не намагатимуться його вберегти, то винні у цьому будуть покарані.
— Після того, як Київрада прийняла це рішення, власник будівлі може реставрувати, перебудовувати, робити що завгодно із нею, — пояснює голова правління Молодіжного руху Києва Арсеній Пушкаренко. — Ми, за великим рахунком, не проти того, що будівля перебуває у приватній власності. Але питання в тому, що ми не знаємо точно, хто саме володіє пам’яткою. За чутками, ще наприкінці 1990-х років усі квартири у будівлі викупив один із нинішніх депутатів Київради. Тому основна наша вимога: зрозуміти, хто справжній власник, що далі буде із цим будинком, і хто, у разі чого, нестиме відповідальність.
Між тим бажання власника приміщень приватизувати і землю під будівлею — цілком логічне. Та у таких випадках, мабуть, все-таки потрібно включати не так закони логіки, як закони України.
— Тут є один важливий момент: ця будівля має пам’яткоохоронний статус. І перед тим, як приймати рішення про землевідведення, потрібно з’ясувати, чи підписано із власником будівлі договір про охорону цього об’єкту. Якщо ні — то це уже величезна проблема. У такому випадку про землевідведення не може бути й мови, — пояснив «Голосу України» Ігор Луценко, активіст ініціативи «Збережи старий Київ».
Та ще цікавішим буде розвиток подій, якщо з’ясується, що договір про охорону пам’ятки її приватний власник таки підписував. Адже у такому разі не те що землю йому не можна буде передавати, а потрібно буде порушити питання про повернення місту будівлі. Мовляв, очевидно, що роками збереженням пам’ятки ніхто не переймався.
— Якщо відповідний договір укладали, але його норми не виконуються, то правильно було б вимагати застосування санкцій до власника. І, як мінімум, пригрозити забрати цю будівлю. Хоча я, якби міг, взагалі повернув цю будівлю у власність місту.
Щоб насправді зберегти пам’ятку від руйнування, потрібно дивитися, так би мовити, у корінь проблеми. Примусити владу підняти документи і сказати, а за скільки ж цю пам’ятку продали. Навряд чи будівля у самісінькому центрі столиці пішла з молотка за ринковими цінами. Якщо цей факт підтвердиться, то у судовому порядку потрібно оскаржувати рішення про продаж пам’ятки, переконаний Ігор Луценко.
Тим часом, фракція «УДАР» у Київраді вже заявила про намір розслідувати передумови прийняття рішення на оформлення проекту землеустрою під «замком барона». Більше того, представники цієї сили і сам факт переходу пам’ятки у приватну власність вважають помилкою. Тому обіцяють ініціювати перевірку прокуратурою правомірності приватизації та продажу будівлі.
Та найприкріше у цій ситуації те, що навіть повернення пам’ятки у власність місту, на жаль, не гарантує її збереження. Мабуть, барони нині не ті: тепер вони історичні замки не будують, а чекають, поки вони зруйнуються...
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Інші фото з цієї події шукайте в фотомагазині на сайті www.golos.com.ua.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
