За прогнозами Міжнародної організації праці, наступного року кількість безробітних на планеті сягне 207 мільйонів. Чергова хвиля світової кризи призведе до скорочення і в нашій країні.
За словами експерта Германа Овчаренка, у рейтингу основних претендентів на звільнення в Україні перше місце посідають металурги. Це пояснюється зниженням цін на металопродукцію у світі. Статус «зайвих людей» загрожує працівникам машинобудівної галузі, банківської сфери (через зниження фінансової активності та падіння кількості кредитів), адміністративному персоналу, юристам, економістам, транспортникам.
— Як на сході, так і на заході країни проблематично працевлаштуватися сьогодні економістам, бухгалтерам, юристам, офіс-менеджерам. Наприклад, у Луганській області на одну вакансію економіста претендує 33 фахівця. А у Львівській області на посаду бухгалтера — 27 кандидатів, — каже аналітик ринку праці.
Найближчим часом не варто боятися звільнень програмістам і айтішникам, менеджерам з продажу, торговельним представникам, фармацевтам. Медики та учителі також будуть затребуваними. Але матеріальна оцінка праці залишається однією з найнижчих, особливо в держсекторі.
Наступного року навіть очікується зростання зарплат на 10—15%, стверджує Герман Овчаренко. Але і дотепер розмір пропонованих окладів не відповідає запитам тих, хто шукає своє місце на трудовому фронті. 
Однак, щоб одержувати пристойну зарплату, потрібно бути справжнім професіоналом своєї справи і довести це роботодавцеві. 
Останній, у свою чергу, відчуває дефіцит у таких кадрах. Так, наприклад, агронома із захисту рослин керівники великих агрофірм готові взяти на ставку в 24 тисячі гривень. А начальник ливарного цеху на металургійному підприємстві може заробити навіть більше, стверджує Георгій Дашутин, почесний президент концерну «Укрросметалл». Він вважає, що для вирішення проблеми зайнятості необхідно змінити всю систему підготовки кадрів і їхню психологію. Мовляв, держава має зробити акцент на виробництво і ті професії, які працюють на ВВП країни. До слова, до кризи металургія давала ВВП 40%, тепер — 10%.
— Сьогодні 60% на нашому ринку становлять імпортні товари. Якщо цю статистику переорієнтувати на національне виробництво, то з’являться реальні робочі місця, — коментує ситуацію заступник голови ради Федерації роботодавців України Олексій Мірошниченко.
За його словами, федерація ініціювала розробку держпрограми з імпортозаміщення, а також звернення до Світової організації торгівлі. Вона закликає уряд України повернутися обличчям до національного виробника. Наступного тижня у Києві відбудеться з’їзд роботодавців, головними темами обговорення якого буде проблема зайнятості й відродження вітчизняного виробництва.