У райцентрі Щорсі є міський парк культури і відпочинку. Із 1991 року його очолює Галина Іванівна Ісаченко. Вона депутат міськради, дипломантка районних конкурсів «Жінка року-2005», «Супербабуся». У редакцію газети активна щорсівчанка, яка вже має шестирічний пенсійний вік, звернулася зі своєю наболілою проблемою у великому листі: мовляв, керівники міськради 5 вересня цього року «незаконним шляхом заволоділи печаткою парку»:
«Я працюю директором парку більше 20 років, — пише Г. Ісаченко у своїй скарзі. — За весь період роботи не було жодних зауважень, доган, ані від мого керівництва, ані від населення району й гостей міста. А зараз вищевказані посадові особи мене очорнюють, принижують перед моїм колективом, депутатським корпусом, виборцями».
У Чернігівській області парки культури і відпочинку є лише у двох райцентрах — Щорсі та Бахмачі. Перший був на балансі районного управління культури, а з 2006 року — міськради. Нове підпорядкування свого часу погодили тодішні керівники району та міста. Для райвідділу культури парк став досить тяжкою ношею, а міськвиконком «під тиском» обставин здався. Нинішня влада ж засумнівалися у масштабах бюджетного фінансування цієї установи.
— Я поїхав у Бахмач до свого колеги, — повідомив міський голова Щорсу Роман Зуб. — У них у парку є невеличка дитяча залізниця, сцена, атракціони. Влітку площі здаються в оренду. Одне слово, люди проводять заходи, самі на себе заробляють гроші. Тобто парк працює на самофінансуванні.
— А у нас є директор, бухгалтер, касир, три сторожи, — додає секретар міськради Валентина Москаленко. — І все це, щоб видати ковзани та спустити на воду катамарани. У штаті водночас немає культорганізатора... Я працювала директором музею, і у нас не було касира. І ось на утримання такого штату щороку з бюджету виділяється 120 тисяч гривень. Та це непомірна розкіш для невеличкого міста! Навіщо стільки грошей гатити в охорону, якій, по суті, нічого охороняти? Нам же треба утримувати як слід два дитсадки, а не забирати з них кошти на забезпечення такої структури.
— То ви вирішили взагалі закрити парк? — запитую.
— У жодному разі! — сказали.
Як повідомили мені у міськраді, 22 серпня депутати більшістю голосів (15. — Авт.) вирішили реорганізувати комунальну організацію «Щорський міський парк культури та відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» в комунальне підприємство.
За задумом керівництва, воно повинно перш за все самостійно заробляти гроші акціями, заходами.
— Як на мене, якщо у двогектарному парку встановити відеокамери, то відпаде необхідність у фінансуванні стількох сторожів, — зазначив міський голова. — До речі, посаду директора ми знову маємо запропонувати Галині Іванівні. Але це буде контракт на нових умовах. Такого великого фінансування, як раніше, не передбачається. Хоча частково цей заклад матиме бюджетну дотацію.
Валентина Іванівна з приводу цього опротестовує у прокуратурі рішення сесій. Мовляв, за них голосувало менше депутатів, ніж записано у протоколі. Та безрезультатно. До її аргументів не дослухаються. Зрештою, все це питання можна було б розглянути у суді. Однак чи варто вислуховувати свідчення депутатів і т. п, чи були вони на сесії? Судова процедура досить обтяжлива. Зрозуміло, подібне питання можна найлегше вирішити депутатам на черговій сесії, якщо воно для них зберігатиме актуальність.
Міськвиконком нині ж проводить процедуру ліквідації попередньої комунальної організації.
— Вони своєю позицією загублять парк, — впевнена жінка, яка стоїть на тому, що для її колективу міська влада зобов’язана знайти необхідні кошти у повному обсязі. — Я не проти реорганізації. Але за те, щоб її проводили, чітко дотримуючись чинного законодавства.
Турбується про долю цього закладу й депутат Валентина Данилова:
— Нам дали мало часу для ознайомлення із проектом статуту комунального підприємства. Крім того, він містить багато недоліків. Директор, наприклад, згідно з цим документом фактично не має ніяких прав... Я пропонувала перенести розгляд цього питання на наступну сесію. Саме на ній слід було зачитати поправки, статут. А тепер дізнаюся, що на сесії вже затверджено нове комунальне підприємство. Статут при цьому ніхто не зачитував! Я дуже боюся, що наступного року у цей парк просто не можна буде зайти. Адже без належного персоналу він перетвориться у звичайний смітник. А свого часу, у 1989 р., тут ми провели багато суботників, аби на цьому місці можна було по-справжньому відпочити. Чому я, платник податків, не маю права мати гарантоване місце для дозвілля?
Однак у Щорсі поїзд, як мовиться, пішов. Його ще можна на якийсь час зупинити, пригальмувати оскарженнями. Проте керманичів міста це явно не зупинить, оскільки люди не прийдуть мітингувати за фінансування у старих розмірах парку культури і відпочинку. Йде процес реєстрації нового підприємства. Чи забезпечить воно належним чином діяльність Щорського міського парку при мінімальному бюджетному фінансуванні, побачимо.
Щорський район
Чернігівської області.
Фото автора.
Щорський парк та його директор Галина Ісаченко.
