Анатолій Семеняга, головний інженер Донецької обласної державної телерадіокомпанії (ОДТРК), демонструє експонати музею місцевого телебачення. У ньому — громіздкі камери 70-х років, які записували зображення на плівку. Подивитися відзнятий матеріал на місці було неможливо. Так само важко готувалися прямі трансляції: для цього потрібні були тонни спеціального обладнання і транспорт. Кіновиробництво в компанії повністю закрили лише в 1995-му: з’явилися зручні відеокамери. І ось тепер — нова революція: перехід на цифрове ефірне (наземне) мовлення. Про його переваги і про готовність телевізійників до сучасного формату роботи розповів генеральний директор Донецької ОДТРК Олег ДЖОЛОС (на знімку).
— Олеже Володимировичу, раніше мешканці півночі та півдня області скаржилися на те, що не мають змоги дивитися передачі обласного державного телебачення — антени не ловили сигнал. Від інформації були відрізані цілі міста і райони. Такі сигнали час від часу отримує і наша газета. Що зміниться після переходу на «цифру»?
— Принцип цифрового телебачення — більший вибір і краща якість. Телеглядач має доступ до 32 телевізійних каналів, тоді як на кімнатну антену нині приймає 5—7. Це дасть упевнений прийом канала обласної державної ТРК на всій території області. Нарешті третій аспект — зростаюча конкуренція телевиробників.
За підсумками конкурсу, проведеного Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, можливість розповсюдження сигналу в цифровій мережі отримали 28 загальнонаціональних каналів. Ще чотири місця віддали регіональним мовникам. Якщо взяти Донеччину, то право розповсюджувати свої програми на всю область отримали ми і телеканал «Донбас». Ще два місця в мультиплексі МХ-5 посідають локальні компанії.
Із 1 січня 2012 року Донецька обласна державна телерадіокомпанія, як і всі державні ТРК, паралельно веде телевізійне мовлення й аналогове, й цифрове. При цьому телевізійні програми відрізняються: в «цифрі» — винятково програми на державне замовлення. Там немає реклами.
Сьогодні загальнонаціональних каналів в аналоговому мовленні — лише вісім. А на «цифрі» загальнонаціональну аудиторію отримують 28. Якщо тепер певні канали мають преференції, до них іде масовий рекламодавець, то «цифра» зрівнює всіх. Нові компанії стають такими само гравцями на телевізійному ринку реклами, як і решта. Фахівці прогнозують: по-перше, перерозподіл рекламного ринку, по-друге, те, що всі канали боротимуться за глядача. У кінцевому підсумку глядач повинен виграти, тому що зростає конкуренція. Так само обласні ТРК змагатимуться на рівних із місцевими мовниками. Звичайно, для нас це — плюс, тому що отримуємо більшу аудиторію та повноцінний канал мовлення. З другого боку, це — боротьба за глядача.
— У яку суму стане підключення до цифрового мовлення власнику телевізора?
— Щоб перейти на «цифру», потрібно придбати ТВ-тюнер, який підтримує стандарт DVBT-2 — комплект обладнання вартістю близько 500 гривен. До того ж купувати необхідно лише приставки двох виробників в офіційній торговельній мережі, оскільки кожен комплект закодований. Через завезені нелегально прилади ви не зможете дивитися цифрове телебачення.
Витрати на ТВ-тюнер та звичайну дециметрову антену — власне, це і всі витрати глядача на новий формат мовлення. За рішенням уряду, низка громадян мають пільги і забезпечуються телетюнерами безкоштовно. Серед них — усі інваліди першої та другої груп, інваліди війни третьої групи, особи, які виховують дитину-інваліда, особи, які отримують субсидію для оплати житлово-комунальних послуг протягом опалювального сезону. Для безкоштовного отримання обладнання громадяни повинні звертатися до місцевих управлінь праці та соціального захисту населення.
Важлива деталь: один такий комплект підключається до одного телевізора. Якщо ви маєте у квартирі чи будинку кілька телевізорів, то для кожного з них знадобиться окремий тюнер. Підключення техніки нескладне: інструкція до комплектів додається. Після підключення можете дивитися весь набір каналів без будь-якої абонентської плати. Якість зображення — ідеальна за умови налаштування антени.
— Ви згадали про зростаючу конкуренцію між мовниками. Чи готова до неї ваша телерадіокомпанія?
— Передусім ми, як державний телеканал, виконуємо державне замовлення на виробництво і трансляцію програм. Звичайно, завдання сьогодні — виробляти не розважальний контент, а культурологічні, дитячі, пізнавальні, історичні програми. Одна з наших конкурентних переваг — різноманітність тематики. Крім того, програми робимо насамперед на місцевому матеріалі.
Друге: у нас є власний продукт. Щоденну тривалість програм власного виробництва за останній рік ми збільшили з 2,5 до 5 годин. Навіть лідери ринку не виробляють стільки: зазвичай приватні мовники купують програми чужого виробництва, а власних роблять одну-дві. Сформували мережу мовлення: лінійки громадсько-політичних, культурологічних, дитячих програм. Прагнемо, щоб вдумливий, небайдужий глядач неодмінно знайшов для себе щось цікаве на нашому каналі.
Третя перевага полягає в тому, що в Україні є розгалужена мережа регіональних державних телерадіокомпаній. За підтримки Комітету телебачення та радіомовлення запустили проект «Україна — одна родина». Це низка телевізійних проектів, які висвітлюють гострі соціально-економічні проблеми. Визначено 15 телерадіокомпаній, кожна з яких робить проект, а решта беруть участь. Наприклад, ми робимо проект «Повір у себе» — про питання соціальної адаптації та реабілітації інвалідів. Усі області знімають сюжети до цієї програми, щотижня ми її пакетуємо — і передачу дивляться по всій країні. Працюючи в одній системі, можемо продукувати якісний контент без додаткових витрат.
У портфелі нашої компанії вже нині маємо низку проектів, які обґрунтовано можемо назвати вдалими. Це випуски Регіональної служби новин (РСН) тричі протягом дня, це наша найрейтинговіша програма. «Шляхом реформ+», де у прямому ефірі обговорюємо резонансні проблеми охорони здоров’я, житлово-комунальної сфери, земельної реформи, пенсійного забезпечення. А програма «Спортивний простір» цього року була визнана Національним олімпійським комітетом України кращою спортивною регіональною програмою країни.
За умов належної координації спільної діяльності обласних державних ТРК, ефективного використання наявних ресурсів, принципово нового підходу до програмної концепції, поліпшення якості програм державні мовники цілком можуть стати лідерами регіонального сегмента цифрового телебачення. Важливо, що цифрове телебачення забезпечує рівні права громадян країни на інформацію, незалежно від місця проживання. Це дає змогу максимально побачити всі програми національних мовників. Отже, це можна вважати й одним з елементів забезпечення свободи слова в країні.
Інтерв’ю провела Ліна КУЩ.
Донецька область.
Фото надано Донецькою ОДТРК.
ДОВІДКОВО
Цифрове ефірне (наземне) телебачення дає можливість одночасно транслювати до 10 телевізійних програм на одному каналі. Якщо сьогодні для кожного канала потрібен свій передавач, то для «цифри» достатньо одного передавача на десять каналів. Набір телевізійних передач, які транслюються по одному каналу, називається мультиплексом. Нині в Україні до експлуатації пущено чотири мультиплекси, в кожному з яких — по вісім телевізійних програм.
Загалом в Україні 17 мільйонів домогосподарств. Із них 54 відсотки приймають ефірне телебачення на антену. Це потенційні абоненти «цифри». Близько 30 відсотків дивляться кабельне ТБ, 16 відсотків використовують індивідуальні супутникові антени.
