«Власний погляд» — домінуючий проект каналу «Рада»

— Про «Власний погляд» можна з усією впевненістю сказати, що це та програма, яку варто дивитися не тільки політикам, міністрам, чиновникам, а й усім українцям, — зазначає політичний оглядач, ведучий програми «Власний погляд» Вадим  Перенчук (на знімку). — Адже щодня в ефірі разом із гостями  аналізуємо теми, які стосуються кожного. Безумовно, ми як головний політичний канал країни насамперед говоримо про економіку, політику, міжнародні перспективи України. Але, щоб справді мати широку аудиторію глядачів, не тільки чиновників, а зацікавити кожного, без винятку, — пенсіонерів, студентів, домогосподарок, ми обговорюємо буденні, але не менш важливі проблеми.

— Зараз, наприклад, щотижня із професійними синоптиками відстежуємо, як змінюється погода в Україні: похолодання, потепління, циклони, антициклони. Так само разом із лікарями обговорюємо, як уберегтися від грипу, які препарати слід приймати, чи варто роботи щеплення, кому не рекомендовано робити вакцинацію, які штами грипу будуть поширені цього року. І, як показує практика, порушуючи такі теми, ми стали справді ближчими до наших глядачів.

Знаєте, наведу такий приклад, який для нас, напевне, став знаковим. Улітку, в період відпусток, ми почали активно співпрацювати з туроператорами і запрошувати їхніх фахівців, щоб почути від них, де краще відпочити, скільки це коштуватиме, тощо. Якось до нас прийшла директор круїзної компанії. Я, звичайно, як і більшість глядачів, був здивований, коли з’ясувалося, що подорожувати на лайнері Середземним морем, виявляється, іноді дешевше, ніж в Україні поїхати до Одеси чи Криму. Ще більше здивувався, що після ефіру був шквал дзвінків від глядачів. Люди цікавилися, де знайти цю компанію, чи є в них сайт. І в цьому плані, я вважаю, що канал «Рада» є прообразом громадського мовлення, суспільного телебачення.

— У нас був такий випадок: якось усе не вдавалося запросити на ефір політолога — одні не хотіли йти, інші казали, що канал «Рада» не їхній рівень. Але після того, як вдалося просто вмовити одного політичного експерта прийти на ефір, то наступного разу, коли ми його знову запрошували, уже просто «прибіг» до нас. Як він розповів, після ефіру на каналі «Рада» до нього телефонували його знайомі, з якими він уже декілька років не розмовляв. Причому із-за кордону, з регіонів, з адміністрації Президента, Кабміну. Сьогодні з гостями, із запрошеними фактично немає проблем, у цьому плані ми вже стали перебірливими. Безумовно, знакові люди, відомі політики, політологи — це рівень, але ми намагаємось відкривати нові обличчя. Бо, повірте, в нас у країні є дуже велика армія професіоналів, фахівців, які працюють у міністерствах, наукових інститутах, які дійсно розбираються у своїй справі, але ніколи не були публічними.

— «Власний погляд» — це по суті така миттєва реакція на найбільш важливі проблеми, які турбують Україну та українців. Головні принципи, якими намагаємося керуватися у своїй роботі, це неупередженість та об’єктивність. Треба вміти зберігати своє обличчя, бути в процесі й водночас — над процесом. Щоб ні в кого не виникало думки звинуватити нас у непрофесійності та заангажованості. Тому в ефірі має бути баланс думок. Особливо, що стосується політики, бо тут, знаєте, можна піддатися на маніпуляції. Тому, коли Верховна Рада розглядає проект бюджету або приймала Податковий чи Пенсійний кодекси, чи обговорює земельні питання, ми запрошуємо кілька депутатів до ефіру, щоб у них була можливість у кожного озвучити свою позицію, а вже самі глядачі мають зробити висновки. Ну, і, безумовно, реакція на ці рішення має бути й самого суспільства. Відтак буквально кілька місяців тому ми запровадили практику спілкування глядачів із гостями «Власного погляду». Поки що зв’язок заочний, але без цензури, всі дзвінки з достатньо проблемними питаннями записуємо з 10—11-ї години, до цього, починаючи з 8.30 в програмі «Ранок на «Раді», ми анонсуємо гостей і теми програм. Коли людина справді цікавиться темою і ставить серйозне запитання, усе йде в ефір. А коли там просять: «Дайте мені 100 гривень або влаштуйте на роботу», то все, звичайно, залишається поза кадром.

— До речі, за кількістю і якістю програм ми поза конкуренцією. І це не реклама, і не піар. А тепер головне — щоденні ефіри забезпечують лише чотири ведучі. Мої колеги по цеху — це Людмила Горіцька, Світлана Шевченко, Ольга Кіяшко. Про цих людей я можу сказати, що вони справді працюють як єдина команда. В кожного з них можна, безперечно, чогось повчитися, хтось більше в кадрі актор, хтось більше розуміє суть процесів, хтось більше психолог, але всі по-своєму талановиті. Всі ведучі є водночас авторами, редакторами програм і ще запрошують гостей на ефір. У цьому плані ми є справді унікальними, «багатоверстатники».

Сам процес зсередини такий: зранку збираємося на нараду в директора телеканала Василя Климчука, обговорюємо можливі теми, протягом дня моніторимо всі новини, заяви Президента, уряду, експертів, потім знову нарада, знову обговорюємо теми, визначаємо можливих «спікерів», потім дзвінки — запрошуємо їх, а між цим усім — ефіри. Робочий процес дуже напружений, але цікавий, і кожен день ти трохи лікар, трохи спортсмен, міністр чи депутат, бо доводиться обговорювати різнопланові теми. Ну, і щодня як мінімум два ефіри по 15 хвилин. Тож, не все так просто, як здається ззовні.