Нова Верховна Рада сьомого скликання запрацює, у ній буде сформовано парламентську більшість із провладних депутатів, однак із наближенням президентських виборів її конфігурація суттєво зміниться. І над парламентом постійно висітиме дамоклів меч загрози її дострокового розпуску. У таких думках зійшлися політики та експерти, представники різних політичних сил під час круглого столу на тему «Чи очікує Україну парламентська криза?», організованого Інститутом Горшеніна. Та бачення розвитку політичних подій у всіх різне.
Народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник розповів, що зараз ведуться складні переговори з депутатами-мажоритарниками щодо входження до парламентської більшості. Регіонали закликають до співпраці всі політичні сили. «Ми готові співпрацювати з усіма, якщо збігатимуться національні інтереси», — заявив В. Олійник. За його прогнозом, новий парламент не втягнеться у «спікеріаду» і досить швидко розпочне власне законотворчу роботу. «Для держави дуже важливо, щоб новий парламент розпочав свою діяльність і приймав закони, зокрема, економічні, з реформування правоохоронних органів», — підкреслив політик. У кріслі глави парламенту він хоче бачити представника Партії регіонів, однак який буде «привабливою консолідованою кандидатурою» і ще не працював на цій посаді. Хоча й не виключає, що коло претендентів на головне парламентське крісло буде значно ширше: «Але майданчик треба розширювати, враховуючи, що інші політичні сили готові співпрацювати».
Депутат Київради від БЮТ Олександр Бригинець вбачає більш песимістичний сценарій, бо, на його погляд, Президент зацікавлений у послабленні парламентаризму. За прогнозом політика, нова Верховна Рада протягом каденції не раз змінюватиме свою конфігурацію: спочатку в ній сформується провладна більшість, однак із наближенням президентських виборів частина провладних депутатів робитимуть подвійні ставки — і на кандидата від влади, і від опозиції. А після президентських виборів стануть на бік переможця. Доля наступного парламенту, вважає О. Бригинець, значною мірою залежатиме і від настроїв громади щодо влади, наскільки готовою вона виявиться до невдоволення соціально-економічним становищем у державі. «Батьківщина» в новому парламенті ініціюватиме створення міжфракційного опозиційного об’єднання.
Заступник голови Центрального виконкому партії «УДАР» Володимир Курінний не приділяє значної ролі парламентській більшості. Бо, на його думку, після повернення до Конституції зразка 1996 року після рішення Конституційного Суду створення парламентської більшості стало не настільки важливим, адже основна влада сконцентрована в інших інституціях, а Верховна Рада виконує «декоративну функцію». «Криза не лише парламентська, а політична, яка охопила всю країну», — сказав В. Курінний. Його прогноз щодо конфігурації більшості — Партії регіонів, вочевидь, вдасться зібрати під своє крило 226 депутатських штиків, але питання, наскільки така більшість буде монолітною, залишається відкритим. «Із наближенням президентських виборів парламентська більшість буде ситуативною, — вважає політик. — Реальну конфігурацію парламенту побачимо наприкінці 2014 року, коли багато бійців Партії регіонів задумаються над своїм майбутнім».
«Свобода» готується до найрадикальнішого розвитку подій. Член політради ВО «Свобода» Андрій Іллєнко переконаний, що Верховна Рада сьомого скликання буде «дуже непередбачувана», і спрогнозувати сценарій дуже важко. За його словами, «Свобода» готова до будь-яких методів політичної боротьби в парламенті, аж до бойкотування його роботи. «Якщо намагатимуться проштовхнути неприйнятні речі, антиукраїнські рішення, на зразок Харківських угод, закону про мови чи Податкового кодексу, ми залишаємо за собою право на використання всіх можливих методів, щоб цього не допустити», — сказав А. Іллєнко. На його погляд, є і загроза дострокових вборів — якщо Банкова бачитиме, що парламент став неконтрольованим. Однак такий інструмент влада використовуватиме як крайній захід, оскільки, як свідчить новітня історія, дострокові вибори нерідко оберталися проти їх ініціаторів.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.