Якось «раптом» і «несподівано» з’ясувалося, що країні бракує не тільки газу, а й вугілля. Україна, яка дотепер посідала друге місце у Європі з виробництва «чорного золота», вперше за багато років почала імпортувати енергетичне паливо для забезпечення ТЕС. Але ж донедавна його видобувалося навіть більше від потреби, що, втім, також становило проблему: покупців на нього не бракувало.
І перші особи держави, і керівники галузі в один голос заявляють про причини такої ситуації: основна частина енергетичного вугілля, необхідного для ТЕЦ і ТЕС, видобувається в зоні проведення АТО — Донецькій і Луганській областях.
Справді, загалом у Донбасі — 150 вугільних шахт, 83 з яких опинилися під контролем сепаратистів. За даними Мінвуглепрому України, дефіцит енергетичного вугілля до кінця опалювального сезону становить 4 млрд. т, а до кінця року його бракує 5 млн. тонн. Як зазначають у міністерстві, запаси вугілля такі, що за оптимістичного розвитку подій їх вистачить на 50 днів, а за песимістичного — тільки на 11. А поки що ТЕС потроху скорочують вироблення електроенергії, намагаючись заощаджувати наявні запаси.
Яких заходів вживає уряд країни, щоб усе-таки уникнути «холодомору», зберегти енергобаланс? Розрахунок робиться на імпорт вугілля, заміщення теплової енергії атомною, а в найкритичніший момент — перехід у ручний режим управління енергоринком.
Журналісти «Голосу України» спробували знайти відповідь на запитання: «Чи тільки агресія Росії і бойові дії в зоні АТО — причина такого стану справ у забезпеченні країни енергоносіями?». Пропонуємо читачам разом з редакцією розібратись у ситуації.
Наше енергетичне вугілля там, де танки бойовиків.
