Якщо інформація підтвердиться, то це дуже сумна звістка. Мова про те, що перший номер чоловічої збірної України зі спортивної гімнастики Микола Куксенков вирішив виступати за Росію. Про це rsport.ru повідомила державний тренер російської збірної Валентина Родіоненко.
Куксенков на Олімпійських іграх в Лондоні зупинився за крок від медалі в абсолютній першості. Також він успішно виступив у командному багатоборстві, в якому українці посіли четверте місце. Натомість російська команда показала шостий результат. Єдиним її представником, котрому вдалося завоювати олімпійські нагороди, був Денис Аблязін — він виборов «срібло» в опорному стрибку і «бронзу» у вільних вправах.
«У Миколи коріння — з Владимира. Тут у нього багато родичів. Нещодавно він був у нас і казав, що хоче переїхати до Росії», — розповіла В. Родіоненко. На її думку, це питання має вирішитися протягом найближчих двох місяців.
«Оскільки він є членом національної збірної України, ми йому сказали, щоб він узяв відповідне відкріплення від федерації та олімпійського комітету. Інших проблем бути не повинно, ми його із задоволенням приймемо в команду — це дуже сильний гімнаст. Думаю, що в наш колектив він увіллється успішно і проблем з українською федерацією не виникне. Нам би, звичайно, не хотілося, щоб перехід супроводжувався якимись скандалами», — запевнила росіянка. За її словами, Куксенкова завжди тягнуло до збірної сусідів, і бажання виступати за Росію у нього з’явилося дуже давно.
«Микола хотів переїхати ще чотири роки тому, але оскільки його батько очолює чоловічу збірну України, з’ясування затягнулися, і в підсумку він залишився там», — пояснила Валентина Родіоненко. Тренер наголосила, що сама збірна Росії не робила жодних спроб переманювання Куксенкова з української команди, адже у спортсменів є громадянські права, і він переходить, бо вважає себе росіянином...
...Новина, скажемо відверто, не з приємних. Хоча і до нас переходять відомі спортсмени з-за кордону. Вони приймають наше громадянство і на законних підставах виступають під синьо-жовтим прапором. Це російські та білоруські біатлоністи, футболісти, приміром, серб Марко Девич і бразилець Едмар...
Але, на жаль, більше йде від нас. Одразу згадується груповий перехід наших відомих футболістів — Віктора Онопка, Іллі Цимбаларя, Андрія Канчельскіса, Юрія Нікифорова, Сергія Юрана, Олега Саленка — до збірної Росії. Потім були й інші спортсмени: шахісти Олександр Білявський, Сергій Карякін. До Білорусі переїхала біатлоністка, чемпіонка світу Олена Зубрилова та представники фрістайлу Алла Цупер та Антон Кушнір.
Чималі наші втрати у фігурному катанні: Олена Савченко, Юлія Обертас, Тетяна Волосожар. Обертас стала дворазовою чемпіонкою світу серед юніорів ще як громадянка України, але потім переїхала до Росії і вже під прапором цієї країни здобула титул віце-чемпіонки Європи. Олена Савченко, яка поміняла Україну на Німеччину, — взагалі одна з найуспішніших фігуристок світу. Тетяна Волосожар стала громадянкою Росії і виграла чемпіонат Європи.
Наша борчиня Марія Стадник свого часу прийняла громадянство Азербайджану. Виступаючи за цю країну, виборола олімпійську «бронзу» в Пекіні і «срібло» в Лондоні, «золото» світової першості і три найвищі нагороди європейського карбу. Цікаво, що її чоловік, також відомий борець (призер Олімпіади), Андрій Стадник залишився громадянином України.
Список екс-українців, які нині представляють інші країни, не був би повним, якби ми не згадали відому гімнастку, абсолютну чемпіонку Європи-2004 Аліну Козич, яка завершувала кар’єру спортсменки вже як громадянка Узбекистану, а тепер тренує тамтешню збірну.
У цей перелік можна було б додати і представників таких видів спорту, як гандбол, волейбол, баскетбол та хокей, які через неможливість реалізуватися в Україні прийняли громадянство інших країн. Узагалі це дуже довгий і сумний список.
Причини цієї потужної еміграції варто шукати насамперед в Україні. Либонь, не все гаразд у нашому домі. По-перше, треба виховувати патріотами наших громадян змалку. А ще треба створювати справді найкращі умови нашим зіркам, серйозно замислитися над цією проблемою і вирішувати її на державному рівні.