Хоча новообраний парламент іще не розпочав свою роботу, політики, експерти та громадськість уже жваво обговорюють, хто посяде крісло Голови Верховної Ради. Політологи сходяться в думці, що новий парламент очолить представник Партії регіонів і, вочевидь, хтось із «донецьких».
Політолог Михайло Погребинський під час круглого столу висловив думку, що у сьогоднішній надскладній ситуації Януковичу потрібна на 100% «своя людина» на цій посаді. «Теоретично на посаді Голови Верховної Ради міг би бути Лавринович з великою ймовірністю, оскільки він досвідчена людина, але він не є донецьким, в нього є рухівський бекграунд», — сказав політолог. Серед імовірних претендентів на головне парламентське крісло Погребинський назвав Андрія Клюєва та Олександра Єфремова. За прогнозом політолога, на посаді заступників глави парламенту знову буде представник КПУ, швидше за все, Адам Мартинюк, а також представник так званих незалежних. Можливо, Петро Порошенко, але якщо він погодиться не на перше місце. «Якщо все буде більш-менш спокійно і не виникне криза з першого робочого дня Ради, то найбільш вірогідний варіант — це голова від Партії регіонів разом з першим заступником від Комуністичної партії», — вважає керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. Серед кандидатів на головування у парламенті, за його прогнозом, — ті ж самі давно знайомі обличчя — Олександр Лавринович, Олександр Єфремов, Андрій Клюєв, а «найменш імовірний варіант» — Сергій Тігіпко. На думку Фесенка, вирішальним чинником у призначенні Голови Верховної Ради буде змагання різних груп впливу в оточенні Президента. «Цей чинник буде вирішальним, і Президент може віддати посаду глави парламенту тій групі і тому представнику, який зможе представити оптимальний план розв’язання парламентської кризи», — вважає політолог. Він також прогнозує, що Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк знову залишиться на цій посаді. Директор PR-групи Polіttech Тарас Березовець вважає, що призначення глави парламенту від Партії регіонів залежатиме від того, чи вдасться регіоналам сформувати більшість на партійній основі без участі комуністів і наскільки впевнено будуть проведені переговори з самовисуванцями та незалежними кандидатами. Якщо ПР матиме 230 голосів у новому парламенті, його очолить регіонал. «Є дві найбільш серйозні кандидатури: Лавринович або Єфремов. Заяви про спікерські амбіції Тігіпка ніхто не підтримає, крім нього самого, тому що він — чужа людина для так званих старих донецьких, і вони за нього не голосуватимуть. Плюс навряд чи цю ідею підтримає Янукович. Компромісна фігура і для влади, і для опозиції — це Порошенко. Однак він не гратиме в гру ляльководів і на нього не вдасться тиснути», — передбачає Т. Березовець.
Політолог Дмитро Видрін більше схиляється до кандидатури О. Лавриновича як «об’єднавчої». «Голова Верховної Ради — це не тільки персона, а й набір умінь та знань. У такої людини повинні бути хороша репутація, великий досвід, досконале знання Регламенту. Оптимальною фігурою, яка об’єднує всі ці фактори, є Лавринович», — вважає Д. Видрін. Але навіть якщо виникнуть й інші варіанти, то, за його прогнозом, керуватиме новим парламентом однозначно регіонал.
На думку заступника директора Агентства моделювання Олексія Голобуцького, визначальним чинником при обранні наступного глави парламенту стане формат більшості, яку буде сформовано у Верховній Раді наступного скликання. Не останню роль при визначенні кандидатури Голови зіграє і економічна ситуація у державі та зовнішньополітичний фактор — визнання парламентських виборів міжнародною спільнотою. Найкомпроміснішою кандидатурою політолог також називає О. Лавриновича.
Голова Всеукраїнської асоціації політичних наук Валерій Бебик вважає, що довкола кандидатури глави парламенту розгорнеться боротьба між групами впливу в оточенні Президента. Експерти також не виключають, що велику роль при обранні керівника нового парламенту матиме «кулуарна політика» та уміння переконувати главу держави.
Водночас опозиційні політичні сили, які пройшли до нової Верховної Ради, не відмовляються від своїх претензій на посаду глави парламенту та голів парламентських комітетів. Однак претензії на посади напряму залежать від того, наскільки вдасться домовитися між собою лідерам і представникам трьох політичних сил, які претендуватимуть на опозиційність у новому парламенті. До речі, процедуру обрання Голови Верховної Ради в новому парламенті буде кардинально змінено — відповідно до нещодавно схвалених змін до Регламенту, його обиратимуть уже не таємно бюлетенями, а відкритим голосуванням у сесійній залі.