На горизонті — тарифна революція

Простіше кажучи, нацрегулятор спонукатиме підприємств-монополістів зменшувати свої витрати і працювати ефективніше. Для населення це означатиме поліпшення якості наданих послуг, а в довгостроковій перспективі — навіть зменшення тарифів. Про те, як та коли запрацює нова методика, говорили учора на прес-конференції у столиці.

З самого початку — розставимо усі крапки над «і». Хоча нові методики Нацкомпослуг затвердила ще 2 листопада, та поки що за ними тарифи не розраховуються. По-перше, потрібно ще зареєструвати ці документи у Міністерстві юстиції. По-друге, дати зелене світло використанню цих документів має спільне рішення трьох органів влади: самої Нацкомпослуг, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Як довго триватиме процес прийняття цього спільного рішення, точно не відомо. Дмитро Арлачов — Директор департаменту стратегічного планування та розвитку Нацкомпослуг — припускає, що на це може піти близько року.

Та попри це, чиновник уже окреслює райдужні перспективи, які для українців відкриють прийняті методики. Мовляв, користь від їхнього застосування відчують як самі підприємства-монополісти, так і прості споживачі. Перших вони, приміром, забезпечать ресурсами, необхідними для обслуговування та відновлення технічної інфраструктури, та підвищать їх інвестиційну привабливість. А споживачам нарешті надаватимуть високоякісні послуги за зниженими тарифами.

Як саме цього досягнуть? Кардинально змінять правила гри для підприємств-монополістів.

— Чого немає у чинних нині тарифах? Стимулу для компаній знижувати свої операційні витрати, — пояснює Дмитро Арлачов і нагадує, що сьогодні тарифи у сфері ЖКГ формуються за формулою «витрати плюс». А це значить: — Компанія щоразу приходить, показує нові дані про зростання витрат, пов’язаних зі збільшенням втрат у мережах, затрат на реагенти, на зарплату тощо. І виникає запитання: якщо це — природна монополія, тут немає ринку, відтак і конкурувати ні з ким, — то і тариф постійно зростатиме?

Новації ж щойно прийнятих методик — запровадження своєрідного плану зниження собівартості послуг. Образно кажучи, монополісту висуватиметься вимога до такого-то року на стільки-то знизити собівартість. Як результат — у довгостроковій перспективі зменшуватимуться ціни на послуги і для кінцевого споживача. У Нацкомпослуг переконані: це змусить підприємства «крутитися», вкладати кошти в енергозбереження, модернізацію мереж тощо.

За словами Дмитра Арлачова, методика формування тарифів на принципах стимулюючого регулювання уже дуже добре себе зарекомендувала у багатьох розвинених країнах. Нині прийшла черга і нашої держави. Та з цього моменту починаються суто українські уточнення.

— На сьогодні немає, мабуть, жодного водоканалу, який міг би від завтра почати впроваджувати цю модель, — каже Ганна Циганок, перший заступник гендиректора ПАТ «АК «Київводоканал» з економіки та фінансів. — Є низка моментів, які мають бути вирішені. Один із них — зміна форми власності. Другий момент — це можливість залучення інвестицій. Усе впирається у те, що немає джерел повернення цих інвестицій. Ми, нагадаю, працюємо за збитковим тарифом, який ледве покриває 60% собівартості.

І справді, перейти на використання стимулюючої методики можуть лише ті компанії, що мають тариф, який покриває витрати. Виходить замкнене коло: за логікою, спочатку треба підвищити тарифи, щоб потім у довгостроковій перспективі їх зменшити... Та учора пан Арлачов ще раз нагадав: «На сьогодні питання підвищення тарифів не розглядається». Залишається сподіватися, що тарифна революція не буде як лінія горизонту: видима, але недосяжна.