Як не отримати паспорт у переддень виборів...

Один мій знайомий якось увечері повертався додому, і з його внутрішньої кишені дивним чином зник паспорт!

Той знайомий одразу пішов по необхідних інстанціях. Спочатку — до найближчого (Солом’янського) райвідділу міліції, щоб подати заяву про втрату паспорта. Оскільки час — пізній, а вулиці — порожні, причиною втрати могла стати лише власна необачність. Так і написав у відповідній заяві, разом з проханням надати інформаційний супровід.

Залишалось чекати (десять днів) постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Бо, згідно з ч 1. ст. 357 КК України, в такому діянні, як втрата документа з власної недбалості, нема ознак складу злочину. А ще повинні бути рекомендації щодо відновлення втрачених документів — з місця їх попереднього отримання. Що ж, десять днів — небагато. Та постанову можна отримати лише в певні дні тижня й у спеціально відведений час. І чергу неабияку треба вистояти.

Отримавши необхідні документи (саму постанову та роз’яснення «про розгляд справи»), мій знайомий пішов до свого паспортиста. А як недавній студент, він був ще прописаний в гуртожитку за місцем навчання. Тож треба було зробити ксерокопію картки приписки та завірити її в коменданта. І знову написати заяву про видачу паспорта. Все це — у паспортиста гуртожитку. Знову довелося чекати кілька днів.

Мій знайомий зробив ще кілька ксерокопій (свідоцтво про народження тощо), підготував нові фото на паспорт і подався у відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом’янського району (паспортний стіл). А «стіл» приймає документи лише тричі на тиждень (два з них — у будні) — у «відведений час». Наближався день, коли країна рушить обирати новий парламент. А в цей час видачу паспортів повинні пришвидшити, згідно розпорядження керівництва МВС.

Дуже розгубився мій знайомий, коли в суботу, в переддень виборів, побачив у трьох різних місцях (на вході до паспортного столу, інформаційній дошці та табличці на дверях кабінету, де приймали документи) різні години роботи! Але таки треба потрапити всередину, а отже, — стояти в черзі. Ще раз уважно перечитавши перелік необхідних документів, зазначених на інформаційній дошці та табличці на дверях, переконавшись, що в нього є всі потрібні папери, він зайняв місце в черзі й побіг до ощадкаси — заповнити квитанції на сплату держмита та адмінштрафу. Хоча щодо останнього було незрозуміло, скільки платити, бо інформації про це не містилося в жодному документі, ані на інформаційних дошках, ані надано усно. Здогадайся сам!

Він таки вирішив сплатити одразу й адмінштраф. Отримав у касі квитанції і повернувся до паспортного столу. Коли черга підійшла, виявилося, що він — останній. З кабінету вийшла дівчина й повідомила: «Обід!». Аргумент «Я ж останній!» — не допоміг. Після обідньої перерви наш герой, переконаний, що все позаду, переступив поріг кабінету. Була друга година пополудні.

Тут чекав останній (як здавалося) удар. 

Виявляється, просто так сплатити штраф за адміністративне правопорушення не можна (а втрата паспорта і є таким порушенням). Треба мати протокол про стягнення адмінштрафу. 

Але про це не сказано ані в переліку потрібних для подачі документів, ані усно. Чому?! Цього ніхто в паспортному столі не пояснив. Та сама дівчина порадила: «Треба йти до найближчого дільничного інспектора». А його на місці не виявилося, бо він приймав до 13-ї години, а було вже 14:30. Отож, хоча паспортний стіл напередодні виборів працював  трохи довше, ніж зазвичай, розпорядження про «пришвидшення видачі паспортів» не було виконане. А Партія регіонів так і не отримала ще одного голосу на свою підтримку.