Понад півтисячі комунальників 8 листопада пікетували Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області (на знімку). «Вийшло б набагато більше людей, — каже один з організаторів пікету, член обкому працівників житлово-комунального господарства Петро Мельник, — але наші працівники несуть службу, хоч їм і заборгували зарплату за 2—3 місяці. Не оплачують виконані роботи і надані послуги. Гроші на рахунках є, але казначейство не здійснює платіжних доручень. Така ж ситуація у районах. Вона загрожує колапсом житлово-комунального господарства, особливо на порозі зими».
Двірники прийшли на пікет одразу після вранішнього прибирання: у руках мітли, лопати.
— Знаєте, яка зарплата у двірника? — запитує працівниця ПП «Східний масив» Ярослава Гузар. — 800—900 гривень, і ті вже два місяці не платять, а в кожного сім’я, діти, треба щось їсти, оплачувати комунальні послуги. Працюю вісім років, і постійно борги із зарплати. Кинуть 200 чи 500 гривень — не зрозуміло, за який час. Люди збилися з рахунку.
Шляховик Василь Шемета: «Колись давали спецодяг: куртки, чоботи, тепер все, що на мені, куплене за власні гроші. Останні два місяці і чесно зароблене не віддають. Іде зима, хто чиститиме вулиці, двори? Якщо не заплатять, ми налаштовані звільнятися».
— Наші люди працюють цілодобово, — говорить про наболіле керівник комунального підприємства «Тернопільміськсвітло» Олег Лехіцький, — а ми не з власної вини боргуємо їм понад 350 тисяч гривень зарплати плюс нарахування. Ще до 300 тисяч не можемо заплатити за матеріали, майже 100 тисяч — за електроенергію.
— Школи, дитсадки, лікарні подають платіжки за надані нами послуги, а казначейство їх блокує, — додає директор підприємства «Тернопільводоканал» Володимир Кузьма. — Ми ж у свою чергу боргуємо за електроенергію. Відключать її — не зможемо подавати воду.
У лавах пікетувальників і міський голова Сергій Надал.
— Окрім суттєвого недофінансування Кабміном, — каже він, — ситуація ускладнюється затримкою платежів за тими статтями, на які гроші у міської ради є. Загальна сума нездійснених оплат — 4,7 мільйона гривень, з яких 2,6 мільйона — заробітна плата. Я не раз звертався до керівництва Держказначейства, правоохоронних органів, але проблему не вирішують.
Оскільки до пікетувальників ніхто з керівництва управління Держказначейства так і не вийшов, на переговори послали міського голову. Повернувшись, він, на жаль, нічого конкретного сказати не зміг.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО
Думка оглядача
Адміністративні обмеження руху коштів з рахунку Державної казначейської служби України торкнулися не однієї, а багатьох областей країни. Це пов’язано з різким гальмуванням економіки і зниженням бюджетних доходів. Власне, така критична ситуація була очікуваною з весни, відколи законодавці збільшили без відповідного економічного обґрунтування видаткову і доходну частину на 33 мільярди гривень. Чекали економічного зростання, але за фактом одержали падіння промислового та сільськогосподарського виробництва.
Це, передусім, розплата за популізм і непрофесійне планування. Нинішні темпи економічного розвитку, зумовлені як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками, неадекватні заявленим урядовим прогнозам на наступний рік. І тому уряд, швидше за все, перегляне проект бюджету на 2013 рік у бік зниження макропоказників, у тому числі й розміру ВВП. А це — ще суворіший режим бюджетної економії, ніж цього року.
Волюнтаристські дії Державної казначейської служби України не тільки створюють серйозні проблеми у бюджетних організаціях, не дають змоги вчасно закупити паливо, ліки, розрахуватися за вже надані послуги. Вони позбавляють наших співвітчизників й інформаційного «хліба». До редакції в ці дні надходять сотні телефонних дзвінків і повідомлень з усіх регіонів України про те, що школи, бібліотеки, органи самоврядування ще в жовтні оформили рахунки на передплату періодики, зокрема й «Голосу України», але досі не можуть їх оплатити. Причина доволі банальна — Державна казначейська служба України їх просто блокує. Причому, йдеться про структури, які мають гроші на своїх рахунках.
Сергій БОРИСЕНКО.
