Михайло БУРТНЯК: «Первинна ланка — це той локомотив, який витягне всю медицину»

— Не є таємницею, що системою охорони здоров’я не задоволені ні суспільство, ні самі медики. Зміни назріли і перезріли. Спільно з медичним університетом ми розробили концепцію здійснення структурної перебудови галузі. До цього були залучені також члени профільної комісії обласної ради. І поїзд рушив.

— В європейських країнах 80—90 відсотків медичної допомоги надається саме через лікаря загальної практики сімейної медицини. У нас поки що це десь на рівні 70 відсотків. Окрім того, найбільшою проблемою є запущені випадки, несвоєчасна діагностика, практично відсутня профілактика. 

Але мало їх відкрити, потрібно відремонтувати, створити належні умови і для пацієнтів, і для медперсоналу, відповідно обладнати. Торік оновили й оснастили 30 таких закладів, цього року — вдвічі більше. Відремонтували понад 450 ФАПів, на багатьох з них встановили металопластикові вікна й двері, обладнали внутрішні вбиральні.

— Тон тут задає Тернопільський медуніверситет і його ректор Леонід Ковальчук. Навчальні центри створено у п’ятьох селах. Тут студенти старших курсів та інтерни можуть практикувати, а селяни отримувати кваліфіковану допомогу. Центри мають телезв’язок з провідними фахівцями університетської лікарні, лабораторіями. Можна оперативно передати кардіограму й отримати консультацію. Немає потреби возити туди-сюди цитологічні мазки: завдяки комп’ютерній мережі їх оперативно «прочитають» тощо. У кожному такому центрі є і стоматологічне крісло. Що важливо: студенти і керівники практики мають всі умови для проживання й відпочинку.

Більше того, університет обіцяє створити аналогічні навчальні центри і в житлових мікрорайонах Тернополя. До речі, амбулаторії загальної практики сімейної медицини вже почали діяти у густонаселених масивах обласного і райцентру Чортків. У такий спосіб наближаємо медичну допомогу до місця проживання людей і розвантажуємо міські поліклініки.

— До ремонту, переоснащення закладів на селі активно залучаємо сільгосппідприємства, меценатів. У цьому нам допомагає облдержадміністрація та її голова Валентин Хоптян. Бюджетних грошей там практично не задіяно. Скажімо, повністю за спонсорські кошти відкрито амбулаторії у Новому Селі Підволочиського і Борсуках Лановецького районів. Завдяки вихідцеві із села Синькова Заліщицького району, голові ради Федерації роботодавців України Дмитрові Фірташу повністю реконструйовано Заліщицьку районну лікарню, добудовано кілька корпусів, а за рівнем оснащення вона є найсучаснішою серед районних лікарень не лише Тернопільщини, а й Івано-Франківської та Чернівецької областей. А оскільки Заліщики на кордоні цих областей, то прийматимуть пацієнтів і звідти. Лікарня отримала шість нових реанімобілів, кожен сільський лікар має комп’ютер — всього Дмитро Фірташ закупив їх 70. У перспективі хочемо оснастити комп’ютерною технікою, Інтернетом, кардіографом робочі місця всіх сімейних лікарів з тим, щоб вони могли оперативно проконсультуватися з провідними фахівцями, вести реєстр хворих, стежити за їхньою диспансеризацією тощо.

Ще один важливий напрямок: у великих районах ми почали створювати центри первинної медико-санітарної допомоги. Вони мають статус юридичних осіб, об’єднують всю первинну ланку і покликані розмежувати фінансові потоки від районних лікарень. З ними вони можуть співпрацювати, але фінансово такі центри лікарням не підпорядковуються. Вони вже створені у Заліщицькому, Гусятинському і Чортківському районах.

— Щоб виконати нормативи приїзду на виклик «швидкої» у сільських населених пунктах, а це 20 хвилин, треба відкрити в області майже двадцять пунктів тимчасового базування бригад, п’ять з них ми вже підготували. 

Наразі проводимо інвентаризацію автомобілів, обладнання, щоб, починаючи з наступного року, виконати ці нормативи. Гостра потреба у новому транспорті, і тут лише спонсорською допомогою не обійтися. Потрібні чималі бюджетні кошти. 

На базі Тернопільської міської станції «Швидкої допомоги» плануємо створити центр екстреної медичної допомоги для всієї області, єдиний диспетчерський пункт з навігаційною системою. Буде змога бачити, де перебуває кожна машина й оперативно скеровувати її на виклик. Фінансуватися такий центр має з обласного бюджету, тож це питання буде винесено на розгляд сесії облради. До речі, у мікрорайонах обласного центру, аби якнайшвидше добратися на виклик, також почали створювати пункти тимчасового базування бригад «швидкої допомоги».

— Щороку в середньому 40 випускників медуніверситету йдуть працювати сімейними лікарями, але вакансії ще є. Треба піднімати статус сімейного лікаря, зарплату. Житлом молодих спеціалістів в основному забезпечуємо, місцева влада йде назустріч у цьому питанні.

— Паралельно доводимо до сучасних стандартів і відділення районних лікарень. Ремонт тут здійснюється як за кошти спонсорів, так і державні. Буде створено п’ять госпітальних округів. У переоснащенні міських та обласних медичних закладів активно використовується так зване державно-приватне партнерство. Саме завдяки цьому в області з’явилися сучасні ангіограф, апарат магнітно-ядерного резонансу, комп’ютерні томографи. З власниками укладено соціальні пакети і частина хворих обслуговується безплатно. І все-таки, на мою думку, така апаратура має бути доступною кожному. Якщо держава складе конкуренцію, то ціни впадуть. І це вже відбувається. 

Дедалі більше апаратури надходить за державними програмами, через гранти, гуманітарні проекти. З державного бюджету надійшло 37 мільйонів гривень на реконструкцію і переоснащення обласного перинатального центру «Мати й дитина», ще 7—8 мільйонів додасть обласний бюджет, 2 мільйони гривень виділив фонд Віктора Пінчука. Роботи там плануємо закінчити до кінця нинішнього року. Цьому ж центру допомогло посольство Японії, виділивши 920 тисяч гривень для сучасного ультразвукового апарата. 

Аналогічний апарат, тільки меншого класу, отримала обласна дитяча лікарня від німецького фонду «Діти Чорнобиля» з Нижньої Саксонії. Університетська лікарня зводить лабораторний корпус з найсучаснішим обладнанням, де буде централізовано певні види обстежень. Фінансування повністю державне. І цей перелік можна продовжити. За останні два роки зрушення доволі відчутні.

— Так чи інакше, але ми готуємось до цього кроку, є проект відповідного закону. І все-таки я би не радив поспішати. Це стане реальним років через 5—6, коли буде чітка дієздатна структура, відповідна база. Інакше можна наламати дров: страхові компанії наживуться, а люди залишаться ні з чим.

Тернопільська область.