Після заслуховування на пленарному засіданні Конституційної Асамблеї доповіді Комісії з питань здійснення народовладдя відкрилися нові підходи та ідеї щодо можливих змін до Конституції стосовно «реального народовладдя». Завдання завжди орієнтуватися на конституційну практику визначило для комісії новий етап — підготовку окремого розділу до Концепції модернізації Конституції, який конструктивно повинен відповідати реаліям життя, накреслити нову модель «влади народу» в конституційному розумінні» демократії і народного суверенітету. Саме в такому напрямі члени комісії визначили для кожного самостійну творчу розробку конституційних категорій і понять, які б доповнювали наявні принципи і конституційні поняття, які характеризують «народовладдя» як основний інститут сучасного конституційного ладу в Україні. Чітко окреслений план роботи і завдання кожному члену комісії підготувати аргументовані концептуальні положення в наступний період, виходили з мотивації оголошеної на засіданні Асамблеї доповіді. Стосовно категорії «народовладдя» як найбільш проблематичного явища для демократичного устрою України члени комісії висловили власні позиції нового розуміння понять «український народ», пріоритету «української нації як політичної нації», введення смислового визначення «конституційної держави з ознаками правової, демократичної, соціальної держави» та інших важливих нормативних положень. Змістовне, конструктивне обговорення членами комісії конституційної проблематики підтвердило нагальну потребу глибокого аналізу суспільних явищ, пошук відповідних конституційних конструкцій для ясних і зрозумілих кожному громадянину нововведень, які передбачає конституційна модернізація.
Визнаючи «дефіцит народовладдя», комісія налаштована спиратися на сучасні суспільні погляди, враховувати теоретичні досягнення конституційного права, і в цьому переконують пропозиції щодо окремих змін до конституційних норм, які надійшли від члена комісії професора Петра Мартиненка. Цікавою для обговорення здалася думка професора Анатолія Єрмоленка про «конституційний патріотизм», який має надихати колективну працю комісії, від якої Асамблея має почути про вихід на реальні конституційні механізми здійснення влади народу, особливо щодо прямого волевиявлення народу під час виборів до парламенту та органів територіального самоврядування, встановлення конституційного інституту соціального діалогу народу з владою, запровадження демократичної організації органів правосуддя — мирових судів, які мають обиратися громадянами, тощо. Нові ідеї стосовно подолання такого негативного явища, як «керована демократія», шляхом внесення змін до Конституції висловив член комісії професор Віктор Мусіяка, оскільки референдна демократія, вдосконалена представницька система в державі повинні спрямовуватися на волевиявлення громадян, їхні інтереси. Визначення перспектив плідної праці над новими конституційними положеннями вимагає глибокого осмислення сучасних реалій — аргументовано сформулював загальне бачення процесів підготовчої роботи комісією її секретар професор Юрій Барабаш. Дискусійне творчо доброзичливе обговорення і підготовка концептуальних положень, пов’язаних із «живою Конституцією», підтверджують, що поєднання науки і практики приведе до осмислення сучасних проблем Конституції України і внесення конкретних пропозицій.
Олена БОРИСЛАВСЬКА, доцент юридичного факультету Львівського національного університету імені І. Франка.
