Як херсонські дизайнери у стародавніх скандинавів мистецтву кораблебудування вчилися
 
Українцям до снаги будь-яка справа, якщо вони всерйоз нею захоплені. Це на своєму прикладі й довели херсонці Олексій і Павло Білецькі — фахівці з комп’ютерної графіки та дизайну. Вони разом із групою однодумців побудували в рідному місті точну копію човна стародавніх вікінгів, аналогів якому в нашій країні просто не було. 
Для Олексія з Павлом усе починалося  2007 року, коли вони створили Центр живої історії «Олешшя». Тут узялися реконструювати зброю, предмети інтер’єру й деякі побутові технології наших пращурів. Спершу були дерев’яні діжки так меблі русичів, спроби кувати інструменти, вичинювати шкури та відтворювати натуральні барвники стародавніх слов’ян, потім — щити, арбалети та стріли. А кілька років тому відвідали два фестивалі реконструкторів у Польщі й Швеції, і їм закортіло створити з нуля судно стародавніх вікінгів, на яких вони в ІХ—Х століттях нашої ери ходили Дніпром. За зразок взяли найбільший човен, знайдений на острові Гокстад у Норвегії — він вміщає десяток людей і трохи менше тонни вантажу. Хоча зразок для наслідування й усі відомості про прийоми скандинавських кораблебудівників вивчили досконально, завдання виявилося непростим.
— Вікінги ладили «кістяки» (набір) човнів з міцного дуба, а обшивку — із соснових дощок. Нам дістати дуб потрібної якості у визначений термін не вдалося — нині це дефіцит. Тому на корпус пішов найміцніший із усіх можливих сосновий брус, а на шпангоути —ясен, дошки на обшивку корпуса брали зі смереки. Добре висушену деревину замовляли в Закарпатській і Житомирській областях. До створення човна «Фрейя» довжиною  9,75 метра готувалися два роки, урахували кожну дрібничку, тому будівництво вдалося завершити швидко — за якихось двадцять днів. Щоправда, щодня від зорі до зорі на імпровізованій верфі по дюжині людей трудилося. Спустили човен на воду, і відразу пішли Дніпром до Нової Каховки. Один зі співробітників тутешнього міськвиконкому допоміг із грішми на будівництво, і жителі цього міста заслужили можливість помилуватися «Фрейєю» першими. Адже ми із прибуттям до святкування Дня міста встигли, — розповідає один із засновників Центру живої історії «Олешшя», 23-літній Олексій Білецький. — Чесно зізнаюся: перехід дався нелегко, адже треба було конопатити щілини в обшивці, що відкривалися то тут, то там, і вичерпувати воду. Певний час човен навіть буксирувала яхта наших друзів, але все-таки перший похід «Фрейї» вдало завершився — до Нової Каховки підійшли вже на веслах. Наступного року плануємо нову подорож на острів Березань, де колись знайшли камінь із нордичними рунами, напевно залишений тими ж північними моряками. І ми з гордістю можемо сказати, що тепер у Херсоні «прописалася» єдина в Україні максимально точна копія човна вікінгів — адже всі інші такі «репліки» або будувалися з використанням яких-небудь сучасних матеріалів, або на них взагалі встановлювали суднові двигуни. У нас нічого такого немає — усе максимально автентично.
Відтворення човна вікінгів для «Олешшя» — не вінець бажань. «Фрейя» усього лише перший експонат задуманого тут інтерактивного музею дерев’яного флоту. У ньому будуть і веслувальні, і вітрильні судна, а головним і цілком судноплавним експонатом має стати копія багатогарматного фрегата «Слава Катерини» — легендарного корабля, який одним з перших зійшов зі стапелів верфі Херсона більше двох століть тому.
Херсон.
Такий вигляд має побудований в Херсоні човен «Фрейя»
 
Комп’ютерний дизайнер і реконструктор Павло Білецький.
Фото з архіву Центру живої історії «Олешшя».