На «гарячій лінії» «Ти і право», яку запровадила Федерація профспілок України
Сьогоднішня ситуація на українському ринку праці є доволі складною. Маємо там не завжди відповідні нинішнім стандартам умови праці, нерідко найняті працівники значну частину заробленого отримують у конвертах, а трапляється і ще гірше — місяцями «вибивають» у роботодавців належні їм кошти. А то й до суду змушені звертатися.
Де людям шукати справедливість, хто їм може допомогти? Про це наша бесіда з керівником проекту «Ти і право» Федерації профспілок України правником Анатолієм БАШЛОВКОЮ (на знімку).
Своєрідний правовий лікнеп
— Почнемо, Анатолію Миколайовичу, з найголовнішого: яка основна мета запровадження «гарячої лінії»?
— Профспілки за своєю суттю — це захисники трудящих, їхніх прав і гарантій. І люди в нашій державі нерідко втрачають свою гідність через те, що не знають своїх прав. Отож проект «Ти і право» — це своєрідний лікнеп і водночас «швидка допомога» для наших співвітчизників, пов’язані із захистом їхніх прав. Недарма ж кажуть, що захищена людина — це поінформована людина.
І, звісно, постійний зв’язок із людьми праці дає змогу безпомилково визначати тенденції, які сьогодні домінують у суспільстві. А Федерації профспілок — оперативно й ефективно на них реагувати. А наші співвітчизники мають постійний доступ до правової первинної допомоги.
— Наскільки доступна ця допомога для першого-ліпшого жителя нашої країни?
— До нас можна зателефонувати зі стаціонарного чи мобільного телефону з будь-якого місця нашої країни, не заплативши ані копійки ні за розмову, ні за саму консультацію. Усі ці затрати взяли на себе профспілки.
— Як довго працюєте в такому доступному режимі?
— Із 22 липня цього року.
— Кількість дзвінків із кожним днем зростає?
— Не просто зростає, а в геометричній прогресії. Тому залучаємо до роботи додаткових операторів. До речі, в нас вони всі з вищою або незакінченою вищою освітою, щоб чітко і професійно поставити те чи інше уточнююче запитання, не змістити правові акценти.
— Розкажіть лаконічно, яка технологія роботи «гарячої лінії». Ось той чи інший додзвонювач розповів про свою проблему, про свої претензії. І що далі?
— Оператор, який розмовляв із ним, оформляє анкету, що зберігається в базі даних «гарячої лінії». Далі з ними, тобто з питаннями, знайомляться кваліфіковані юристи і готують відповіді. І вже оператор робить зворотний телефонний дзвінок та інформує нашого клієнта, як можна розв’язати ту чи іншу проблему. З деякими додзвонювачами, коли йдеться про нетипові, нестандартні колізії й конфлікти, наші юристи зв’язуються безпосередньо.
— З якими проблемами найчастіше до вас звертаються?
— Здебільшого це порушення трудових відносин, зокрема невиплата або затримка з виплатою заробітної плати. Нерідко це пов’язано з банкрутством підприємства або з тим, що воно перебуває у скрутному фінансову становищі, відбувається скорочення персоналу. Кожен випадок потребує конкретної відповіді, адже немає універсальних правових рецептів.
Доволі часто звертаються до нас і стосовно соціальних виплат. Ідеться насамперед про розрахунки пенсії, некоректні нарахування, затримки з виплатами. Уже нині простежується тенденція, пов’язана з відмовою соціальних служб виплачувати спадкоємцям соціальні виплати, які було нараховано до смерті людини, яка їх мала. Тепер ми формуємо механізми впливу, виявляємо тих, хто порушує законодавство.
Звертаються до нас — і дедалі частіше — з приводу тиску з боку колекторських фірм на боржників банків. Зрозуміло, що в нашому суспільстві це надзвичайно болюча проблема. І треба знаходити компроміси між позичальниками та кредиторами. Бо не секрет, що подекуди банки зловживають своїми правами і доводять клієнтів до відчаю. Тому в таких ситуаціях ми прагнемо порадити людям, як ефективно протистояти незаконним діям банків або колекторських компаній.
— Але не варто забувати й про психологію багатьох наших співвітчизників. Для них головне — позичити. А там уже як карта ляже...
— Тобто не кожен задумується над тим, а як він віддаватиме позичене? Є, на жаль, і таке. Але найчастіше конфлікт виникає через те, що позичальники не завжди вчитуються в договір, який укладають з банком. Підписали угоду, забрали гроші — і до побачення. А фінансові установи користуються тим, що люди так легковажно підходять до укладання важливих документів, з усім погоджуються, а потім потрапляють у глухий кут. Треба усвідомити найголовніше: консультуватися потрібно до укладання договору, а не після. Бо нерідко щось виправити вже неможливо.
Незаконне звільнення — це злочин
— Чи актуальна для вітчизняного ринку праці вікова проблема? Працівники якого віку найчастіше потрапляють у зону ризику?
— Ще рік тому Федерація профспілок України порушила цю доволі гостру проблему — вікову дискримінацію наших співвітчизників під час прийому на роботу. Бо коли ми натрапляємо на оголошення, що потрібні працівники віком до тридцяти п’яти років, то це грубе порушення прав людини. Зокрема, права на працю. Добре, що уряд і парламент прислухалися до наших застережень і в Законі «Про зайнятість населення» з’явилося таке поняття, як «вікова дискримінація». До речі, вперше за роки нашої незалежності. На жаль, досі не розроблено механізми реалізації цього закону. Але добре, що такий термін фігурує на вітчизняному законодавчому полі. Отож ми плануємо рухатися далі. Зокрема, профспілки наполягають на тому, щоб у кожному випадку, коли людині відмовляють у прийомі на роботу, їй надавали в письмовому вигляді причини відмови.
Бо коли людині просто відмовляють — це зачіпає її гідність. Вона не може збагнути, чому так сталося. І зовсім інше маємо в тому разі, коли вона отримує письмову відмову, де чітко зазначено причини. І тоді вона знає, над чим має працювати, щоб її наступна спроба стала успішною.
А коли роботодавець висуває вимоги, які не мають жодного стосунку до характеру тієї чи іншої роботи — це і гендерна проблема, і вік — то це його особисті примхи. Адже є класифікатор професій, в якому чітко визначено вимоги в тій чи іншій справі. І кожен, хто реально претендує на робоче місце, має відповідати цим вимогам. А все те, що виходить за рамки цих професійних стандартів, на думку профспілок, є незаконним. Отож хочемо знайти порозуміння із роботодавцями, щоб не допускати жодних дискримінацій у процесі працевлаштування.
— Нерідко, особливо в умовах економічної кризи, роботодавці нехтують правами жінок, які йдуть у декретні відпустки. Зокрема, скорочують таких працівниць без гарантованих законом виплат та не зберігають за ними робочі місця. Як із цим боротися?
— Що стосується звільнення вагітних жінок чи жінок, в яких на утриманні перебувають діти віком до чотирнадцяти років, то в законах про працю чітко прописано, що це є порушенням. Мало того, треба наголосити: незаконне звільнення — це кримінальний злочин. Це стаття 172 Кримінального кодексу України, яка тягне за собою певну відповідальність. І тому раджу самовпевненим роботодавцям не зважуватися на протизаконні дії.
А коли вже таке трапиться — звертайтеся до нас, на «гарячу лінію» і ми всіма доступними методами допомагатимемо вам добитися справедливості.
Надійний механізм захисту прав
— На ваш погляд, які взагалі є механізми захисту прав у найнятих працівників? Як найефективніше наші співвітчизники можуть відстояти свої права?
— Насамперед хочу порадити всім найнятим працівникам обов’язково вступати до профспілок. Адже профспілка має набагато більше важелів впливу, ніж одна людина. І навіть якщо на підприємстві немає профспілки чи вона працює неефективно — треба переінакшувати, змінювати таку негативну тенденцію. Бо профспілка складається з конкретних людей і є чітким відображенням того трудового колективу, який працює на підприємстві. Тобто все в руках самих найнятих працівників. Вони можуть самі створити профспілку, зміцнити її, висувати вимоги до адміністрації... Профспілка нікому не підзвітна, цілком незалежна. Отож є доволі сильним механізмом впливу на роботодавців, стороною проведення колективних переговорів з ними.
Поки що більш послідовного захисника людини праці, ніж профспілки, в суспільстві не існує.
— Наскільки, на ваш погляд, перспективна така форма профспілкової роботи з людьми, яку ви проводите?
— Як на мене, за проектом «Ти і право» — великі перспективи. Він може стати для наших співвітчизників екстреним телефонним номером, за яким завжди можна отримати якісну і безплатну правову допомогу. Ми просто зобов’язані налагодити зворотний зв’язок трудящих із профспілковими органами для того, щоб вони могли оперативно розв’язувати наявні проблеми.
— І який номер треба набрати людині, котра потребує юридичної допомоги?
— У нас безплатний номер (з усіх телефонів, і стаціонарних, і мобільних) — 0 800 21 22 23, який працює цілодобово.
Бесіду вів Антон ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.