Таку цифру в коментарі для «Голосу України» озвучив генеральний директор ПАТ «Київхліб» Володимир Череда. За оцінками Укрхлібпрому, на Закарпатті офіційною статистикою не обліковується більш як 92 відсотки спожитих буханців, у Києві — 34,5. Тіньовий сектор складає істотну конкуренцію легальним хлібопекарським підприємствам і не несе при цьому жодного податкового чи соціального навантаження.
Тим часом вже другий тиждень точаться розмови про наміри столичних пекарів підвищити ціни на соціальні сорти хліба. У Києві востаннє їх переглядали у липні 2011 року. Влада заявляє, що не бачить підстав для здорожчання, проте у керівників хлібопекарських підприємств зовсім інша арифметика. Та й термінологія не завжди збігається з офіційною.
— Батон «Нива» і батон «Київський нарізний» ніколи не належали і не належать до соціальних сортів хліба, адже до їх складу, окрім базових інгредієнтів, входить олія та цукор, — розповідає Володимир Череда. — Цей термін взагалі більше політичний, ніж економічний. Настав зручний момент — віднесли батон до соціальних сортів, прийшов інший — виключили. Але в постанові уряду № 1548 було чітко сказано, що державному регулюванню підлягають  хліби простої рецептури (борошно, вода, дріжджі й сіль). Тим часом попит на таку продукцію з року в рік знижується — споживач хоче на своєму столі бачити смачніші буханці. Саме тому річні обсяги виробництва хлібів простої рецептури з пшеничних сортів борошна, які виробляє і постачає на ринок наше підприємство, скоротилися з 69 146 тонн у 2004 році до       42 443 у 2011-му. Попит формує пропозицію — через торгівлю. 
— То яку саме продукцію з вашого асортименту за постановою уряду можна віднести до соціальної?
— Хліби «Печерський», «Богданівський», «Український домашній» («Український столичний» під це визначення не підпадає), а також хліб «Пшеничний традиційний» 1-го сорту (650-грамовий).
— Які найпопулярніші?
— Хліб «Український» і батон «Нива». За добу столиця випускає 650 тонн хліба, з них «Українського» з батоном — близько 500 тонн. До речі, у Києві середня роздрібна ціна на таку продукцію, за даними Укрхлібпрому, — одна з найнижчих у країні. У жовтні півкілограмовий батон із борошна вищого ґатунку найбільше коштував в Одесі — 4 гривні 19 копійок. Наш «Київський нарізний» був на 14-му місці серед 19 можливих з ціною в 3 грн. 50 коп., а «Нива» — на 17-му (3 грн. 30 коп.). Пшенично-житній найбільше коштував у Луцьку (5 грн. 50 коп.), тоді як наш «Український столичний» за ціною опинився на 16-му місці (4 грн. 21 коп.).
— Як держава регулює ціни на соціальний хліб?
— Встановлює граничні рівні рентабельності. У нас встановлено рівень рентабельності на такі хліби не більше 12%. Якби мали таку цифру, то щодня у церкві свічку ставили б... Нині рентабельність нашого «Українського» хліба за вересень — мінус 6,3%. «Пшеничного традиційного» 1-го сорту — 0,6 %. Фактично ми спрацювали в нуль.
Тим часом борошно здорожчало катастрофічно. 2011 року, коли ми переглядали ціни, закладали в калькуляцію інші цифри: за тонну пшеничного борошна вищого ґатунку — 2802 гривні, 1-го — 2550 грн., 2-го — 2151, а за житнє — 2100 грн. за тонну (з доставкою). Відтоді вартість борошна вищого ґатунку зросла на 3,4%: сьогодні за цінами Аграрного фонду воно коштує 2896 грн., і це без доставки. Борошно 1-го ґатунку здорожчало на 6,3%, 2-го — на 10,7%, а житнє — на 8,5%.
Крім того, цього року ми чотири рази переглянули мінімальну зарплату, а це щоразу збільшує на 1,5 мільйона фонд оплати праці (на 10 підприємствах ПАТ «Київхліб» працює 5,5 тисячі осіб). Істотно зросли транспортні витрати, здорожчала електроенергія і газ. Блакитне паливо у лютому 2011-го коштувало 3073 гривні за куб, у жовтні цього року — 4687 гривень.
— Водночас ані уряд, ані міська влада, ані профільне міністерство не бачать підстав для підвищення ціни на хліб...
— Я не можу коментувати заяви влади.
— На які види хліба ви пропонуєте підняти ціну і на скільки?
— На деякі. Скажу так: якщо ціну на хліб пшеничний простої рецептури підняти на 48 копійок, то 16 із них піде на борошно, 5 — на паливо, одна копійка — на енергоносії, 13 — на зарплату і 8 — на транспортні послуги. Якщо ж цього не зробити, держбюджет щомісяця недоотримуватиме 2 мільйони 168 тисяч гривень у вигляді податків. А це 25 мільйонів на рік.
— То ви — за підвищення цін на соціальні сорти хліба чи на хліб взагалі?
— Я — за лібералізацію ціни на хліб і запровадження адресної допомоги найбіднішим верствам населення, які цього потребують.