Молокопереробні баталії

— Ми підвищили ціну, а хто гарантуватиме якість молока, яке закуповуємо в населення? — з таким запитанням звертався чи не кожен з керівників переробних підприємств до представників влади, присутніх на зібранні.

У тому, що недобросовісні продавці молока додають у нього не лише кварту води, а й інший фальсифікат, у заготівельників продукції нема жодного сумніву. Вони про це знають достеменно. Кажуть, можуть назвати прізвища декого з тих, хто це робить найчастіше. У селі від людей нічого не сховаєш. Сільські голови, деякі з них також брали участь у розмові, не могли заперечити наведені аргументи. Навпаки. Казали, що мають ще більше інформації, ніж заводчани. «Але ж до кожного не приставиш лаборанта, — наголошували керівники територіальних громад. — Як інакше можна спіймати за руку того, хто бозна-що ллє і сипле у молоко? Якщо в людини нема совісті, це надовго...»

— Ми не ставимо завдання стежити за тим, хто і що робить дома з молоком перед тим, як передати його заготівельнику, — втрутився в діалог перший заступник голови облдержадміністрації Іван Мовчан. — Не перший рік йдеться про створення молокоприймальних пунктів і забезпечення їх відповідним обладнанням. Перевірити якість молока у кожній банці, чи в кожному бідончику, не вдасться навіть за наявності необхідних приладів. Але ж це можна робити вибірково. Нехай кожен задумається: «Чи не мою банку з молоком лаборант візьме сьогодні на аналіз?». Це стане своєрідною пересторогою для кожного, хто продає молоко.

На поверхню виплила ще одна дещо незвична обставина. З’ясувалося, що якість молока залежить і від... сільських голів. Так стверджують переробники. Без активної участі керівників громад не вдасться підвищити відповідальність здавачів продукції за її якість. Підтвердженням сказаному став приклад одного з сільських голів. Після того, як лаборант виявила фальсифіковане молоко, голова написав прізвища порушників на аркуші паперу і почепив його у приміщенні молокоприймального пункту.

— Я навіть не сподівався, що цей папірець матиме такий ефект, —каже керівник громади. — А село після того гуділо не день і не два.

Інформація вмить поширилася від вуха до вуха. Прізвища фальсифікаторів згадували не тільки у сільському магазині. Їх називали навіть у школі, причому і вчителі, і учні. Неслави в селах бояться, як вогню. Тому й реакція була відповідна. На жаль, керівники громад не використовують у своїй роботі такий простий метод впливу на порушників. Можливо, тому, що вважають це не їхньою справою? Чи не розуміють, що спільного може бути з вихованням свідомості та... якістю молока? Нині, коли підвищили закупівельні ціни, гарна нагода зустрітися з людьми і нагадати, що вони також мали б задуматися, чи не час припинити фальсифікувати такий цілющий напій? Провести такі зустрічі в регіоні доручили керівникам територіальних громад. Ефект вони дадуть тільки там, де буде предметна розмова, в іншому разі...

В одному із сіл став свідком такої картини. Біля воріт 72-річної бабусі зупинилася підвода з ємностями для молока. Старенька перервала нашу розмову, взяла в руки бідончик з молоком. Переступивши поріг кімнати, зупинилася в сінях. Там на тумбочці стояло відро з водою. Зачерпнувши літровою квартою, вилила воду у молоко і пішла до воріт. Повернувшись, пояснила, що завод її все одно обманює, бо платить мало. Мовляв, і їй не гріх те саме робити.

— Я ж не сиплю пральний порошок, як дехто це робить, і соди не додаю, щоб не прокисало, — каже старенька. — А водиця у нас чиста, з глибокої криниці.

— Те, що інколи дозволяють деякі селяни додавати в молоко, не піддається здоровому глузду, — кажуть фахівці обласного управління ветеринарної медицини. — Не називатимемо рідини і сипучі препарати, завдяки яким вдається продовжити термін зберігання молока і навіть підвищувати його жирність, щоб інші не переймали ганебну практику. На жаль, дехто таке справді робить.

Для власників корів нема іншої можливості, як об’єднуватися в кооперативи. Таку думку висловлюють фахівці обласного управління агропромислового розвитку, аналізуючи тенденції на ринку молока в регіоні. Частка молока, яку заготовляють в населення, щороку зменшується. Натомість зростає продукція у сільськогосподарських підприємствах. З ініціативи обласної влади реалізують програму «Молоко-2020». Нею передбачено створення потужних молочних комплексів з тим, щоб більше молока виробляти саме в господарствах. Торік ввели в дію три молочні комплекси. Один з них на тисячу корів. Два інші — трохи меншої потужності. У нинішньому і наступному роках заплановано завершити будівництво на Вінниччині ще семи великотоварних молочних комплексів.

— Програмою передбачено забезпечити виробництво левової частки молока саме в умовах промислових комплексів, — каже заступник начальника обласного управління агропромислового розвитку Анатолій Германюк. — Тоді матимемо європейські стандарти якості. За таке молоко заводи уже платять вищу ціну, ніж за те, яке надоюють від корів у сільських хлівах.

Поодинці індивідуальним власникам круторогих у перспективі буде складно конкурувати з господарствами. Вихід один — об’єднуватися в кооперативи, створювати молокоприймальні пункти, підвищувати якість і отримувати відповідну плату.

У всіх категоріях господарств додалося також поголів’я ВРХ на 32,6 тисячі голів (на 10,1 відсотка більше від минулорічного). Вся череда в регіоні налічує 346 тисяч голів ВРХ.

Ще ніколи в області так уважно не перевіряли ринок молока, як тепер. Почали з контролю за роботою молокопереробних підприємств. Поштовхом до цього стали скарги на низьку закупівельну ціну на молоко. За вказівкою обласної влади створили робочу групу, яка, починаючи із зими, вивчала насамперед, як формуються ціни. Для багатьох результати перевірки виявилися досить несподівані. З’ясувалося, найбільше коштів від заготовленого на сільських подвір’ях молока осідає в кишенях... посередників. В їхній роботі панував безлад. Молоко закуповували без жодних документів. Людям платили дешевше, на заводи продавали — дорожче. Встановлено чимало фактів, коли взагалі не повертали обіцяні кошти. Обдурені не мали можливості звернутися до суду. Без документів довести свою правоту навряд чи вдалося б. Розпорядженням голови облдержадміністрації закупівля молока в селян повинна здійснюватися на підставі договорів. Заводчани виступають за створення кооперативів. З такими структурами їм простіше працювати, ніж укладати договори з кожним власником корівки.

Перевіряльники виявили декілька схем обдурювання здавачів молока. Наприклад, на одному з підприємств заготівельник отримувала кошти на підставі підроблених підписів тих, у кого брала продукцію. Зіткнулися навіть з очевидним порушенням антисанітарних вимог на окремих заводах. Роботу двох з них тимчасово зупинили згідно з розпорядженням начальника управління ветеринарної медицини. Для того, щоб привести санітарний стан до встановлених вимог, перевірили всі молокопереробні заводи області. За упущення в роботі поплатилися 14 посадових осіб з Гайсинського, Вапнярського, Іллінецького, Калинівського, Літинського, Погребищенського, Піщанського, Тульчинського, Шпиківського та Шаргородського молокопереробних підприємств. Їх притягнуто до адміністративної відповідальності.

Оглянули всі транспортні засоби, якими транспортують молоко на заводи. Загалом їх 852 одиниці. Оштрафовано 233 особи за порушення правил перевезення сировини.

— Санітарний стан окремих молоковозів не відповідав жодним вимогам, — каже Анатолій Германюк. — Машини перевіряли не тільки на місці їх стоянки, а й під час рейсів. Заводчани справедливо вимагають поліпшення якості молока, однак подекуди самі порушують вимоги. Якою може бути якість, якщо возять в автомобілі в антисанітарних умовах? Тому треба бачити недоліки не тільки в когось, а починати виправляти їх з себе.

Перевіряльники не залишили поза увагою й тих, хто здає молоко, а також молокоприймальні пункти у селах. «Щоб встановити реальну картину, ретельно перевірили ситуацію на обох берегах молочної ріки, — продовжує Анатолій Германюк. — У тих, хто скаржиться на заводчан, виявили ще більше недоліків, ніж в їхніх візаві».

Неспроста керівникам молокоприймальних пунктів пред’явлено 375 приписів. Встановлено факти невідповідності молока на мікробіологічні та хімічні показники. Але найбільше порушень стосується нехтування працівниками санітарних вимог.

Незважаючи на те, що перевірки тривають з початку нинішнього року, вони продовжуються досі. Нині перевіряльники зосередили увагу на роботі посередників і заводських заготівельників. Встановлюють схеми їхньої роботи як із заводами, так і з тими, у кого закуповують молоко. «Домовилися, що у разі виявлення зловживань з боку посередницьких структур відповідальність нестимуть керівники молокопереробних підприємств, — наголосив під час зустрічі з ними перший заступник голови ОДА Іван Мовчан. — Слід раз і назавжди припинити ганебну практику обдурювання людей, які важкою працею доглядають корів, а за це, буває, навіть не розраховуються за здане молоко».

Крім своїх підприємств, в області закуповують молоко представники понад двадцяти заводів з інших регіонів держави. Вінничани пропонують тамтешній владі так само застосувати перевірки, пройшовшись по всьому ланцюжку на ринку молока. «З власного досвіду переконалися, що системні перевірки — це найкращий метод контролю і запобігання порушенням. Адже треба вести мову не тільки про цінову ситуацію. Не слід забувати про якість продукції та безпеку харчування. Адже це хвилює кожного, хто споживає молочну продукцію».

 

Вінницька область.