На Херсонщині звичайною картоплею отруїлася ціла родина з п’яти осіб, причому один з її членів — семирічний хлопчик — помер у лікарні. І серія таких отруєнь може продовжитися, припускають фахівці.
Трагедія сталася у селі Зміївці Бериславського району області, де двоє братиків, сестра та їхні батьки вечеряли смаженою качкою та вареною картоплею. Вже за кілька годин всіх учасників вечері відвезли до реанімації із симптомами тяжкого харчового отруєння. Спершу лікарі «грішили» на сальмонельоз чи ботулізм, але під час перевірки обставин цієї історії з’ясувалося, що збудниками цих кишкових інфекцій продукти в будинку постраждалих заражені не були. Натомість експертиза тіла загиблого довела: причиною смерті стало отруєння сильнодіючою «хімією». Завідувач обласного бюро судово-медичної експертизи Євген Лисенко каже, що точніший висновок вдасться зробити тільки після токсикологічних досліджень. Але основною версією залишається вживання в їжу бульб, які самотужки обробляли від картопляної молі вже після збирання, і могли істотно перевищити дозу пестицидів.
Картопляна міль нинішнього літа для селян стала справжнім лихом. Коли зараження «другого хліба» виявляють вже по тому, як картоплю вибрали з городів, її все одно поспішають обробити хімікатами — в іншому разі зажерлива гусінь, що заховалася у закладених на збереження бульбах, здатна попсувати від чверті до двох третин врожаю, і людям нічого буде їсти.
Фахівців для обробки городники зазвичай не запрошують — розв’язують проблему власними силами. Та й дози препаратів (часто-густо тих самих, що використовують для боротьби з колорадським жуком) визначають на око, і часто за поширеним принципом: «Каші маслом не зіпсуєш».
Але необачні агрономи-любителі не беруть до уваги те, що пестициди осідають не тільки на поверхні картоплин, а й проникають глибоко всередину бульби через ходи, проточені в ній гусінню. І жодна кулінарна обробка не допоможе їх цілком позбутися — щось у страву все одно потрапить. Відповідно, що вища концентрація пестициду під час обробки врожаю, то більше їх у людському шлунку, який перетравити такі «гостинці» просто не здатен.
Звичайно, у сільгосппідприємствах агротехнологію намагаються не порушувати, і картоплю на міну сповільненої дії не перетворюють. Проте споживачі, котрі приходять за «другим хлібом» на ринки Херсонщини, навряд чи можуть розібратися, де він виріс — на приватному городі чи в полі якоїсь агрофірми. Тому задля власної безпеки «діряву» картоплю краще взагалі не купувати, щоб не зазнати долі родини зі Зміївки.
Херсонська область
