Верховна Рада сьомого скликання буде специфічнішою і конфліктнішою, таку думку в коментарі газеті «Голос України» висловив керівник Центру політичного аналізу «Пента», політолог Володимир Фесенко.
«Представництво у парламенті правих і лівих радикалів — комуністів і націоналістів додасть конфліктності, а можливо, й хаотичності у роботі Верховної Ради, — переконаний він. — Точно можна сказати, що буде протистояння двох таборів — парламентської більшості на чолі з Партією регіонів і опозиції. Обидва табори будуть більш-менш згуртовані, хоча із внутрішніми серйозними суперечностями».
За словами В. Фесенка, створити офіційно парламентську більшість навряд чи вдасться, швидше за все, вона буде ситуативною. «Гадаю, за нинішніми результатами виборів можна створити більшість десь на 230—235 голосів. Крім того, будуть величезні претензії щодо персонального голосування. Це дуже серйозна проблема, оскільки ми знаємо, як на неї реагують виборці. Тож кожне голосування більшості, де не вистачатиме реально фізичних голосів, піддаватиметься сумніву», — переконаний політолог.
Він також додав, що у деяких питаннях Партія регіонів співпрацюватиме з комуністами, хоча останні, найімовірніше, зберігатимуть автономію. «За таких умов регіонали намагатимуться співпрацювати з непартійними депутатами-мажоритарниками, спробують переманити по декілька осіб з різних опозиційних фракцій», — зауважив він.
Що стосується розпуску парламенту, то це, на думку В. Фесенка, навряд чи можливо. Єдина підстава для цього — якщо Верховна Рада не працюватиме протягом місяця. Утім, процедура обрання глави парламенту та його заступників не може стати підставою для цього. «Затяжної «спікеріади» я не очікую з однієї простої причини — нині голова та його заступники обираються відкритим голосуванням», — зауважив політолог.
«Нинішньому парламенту розпуск прогнозували мало не щороку. Але він пропрацював п’ять років. Так і тут питання розпуску залежатиме від інтересів Президента. Якщо депутати увійдуть в клінч з інтересами гаранта Конституції, буде протистояння, серйозний конфлікт, тоді ризик розпуску збільшиться. Якщо ж парламент працюватиме і не створюватиме серйозних конфліктів з главою держави, тоді він працюватиме й далі. Ключовий момент, який може постати через рік — внесення змін до Конституції. А тут виникне проблема 300 голосів, які необхідні для цього. Тож доведеться або шукати компроміс з конституційних питань, або зміни буде дуже важко провести. Саме це може спонукати Президента думати, чи потрібен йому такий парламент. Але тут буде інший контрчинник — рейтинги опозиційних сил на той момент. Якщо буде ризик, що перемогу отримає опозиція, то парламент навряд чи розпустять», — наголосив В. Фесенко.
Записала Олена ГОРБУНОВА.
